05.12.2005
12:00
|
Юлія Тимошенко відвідала Львів |
В суботу, 3 грудня, до Львова завітала перша леді Помаранчевої революції – Юлія Володимирівна Тимошенко. Нас, франківських журналістів, привезли на місце зустрічі мікроавтобусом. Спочатку колишній прем’єр-міністр відвідала навчально-реабілітаційний центр «Джерело». Біля воріт її зустрічала невелика група людей, яка складалася в основному з представників ЗМІ, пенсіонерів і дітей, які прибігли подивитися «А шо тут сталося?». Обнімаючи бабусь, які вигукували: «Поможіть нам!», Юлія Володимирівна відповідала загальними фразами в стилі: «Всім поможемо! Все зробимо!». В оздоровчому центрі Юля, як ніжно називають її прихильники, дарувала подарунки, спілкувалася з дітьми, слухала про їхні жалі і проблеми, оглядала приміщення. Після чого на вулиці ще довго говорила все з тими ж бабусям, які ділилися з нею своїми бідами.
Наступним пунктом програми були відвідини Собору Святого Юра, а потім львівська кава, яку дуже хотіла скуштувати гостя.
Перед пам’ятником Шевченкові ще йшла підготовка до виступу, який опісля сама Тимошенко назвала «майданом», монтувалася апаратура і потроху підтягувалися фанати вітчизняної політики. Ми ж вирішили прогулятися і випити тої славної львівської кави. Але не так сталося як гадалося: перед входом в омріяну кав’ярню ми побачили братів-журналістів з друзями-окоронцями, які пильнували двері. Висновок напрошувався один: Юля п’є каву. Довелося нам блукати мокрими вулицями Львова, шукаючи притулку.
• Притулок ми таки знайшли і хай це буде чистої води реклама: кав’ярня «Рудий кіт», яка знаходиться на Вірменській вулиці з доброю кавою, смачною випічкою і без Юлі! Так що будете в Львові обов’язково завітайте!
Смачно попоївши, з новими силами ми вирушили на «майдан». Але там, признаюсь щиро, було так мокро і холодно, що слова народного лідера не долітали до мого серця, а залишалися на рівні мокрих ніг, тому більшу частину промови я прослухала в мікроавтобусі.
Але журналістська совість таки мене заїла і ми разом з колегою пірнули в натовп прихильників Юлії Тимошенко.
• Натовп був не так щоб натовп, порахувати всіх я, звичайно, не змогла, але людей було не багато. Кажуть, що коли приїжджав Ющенко вся площа перед Львівським оперним театром була заповнена людьми. Я там не була і точно не знаю, так люди говорять.
Чесно кажучи, ті п’ять хвилин, які я провела серед найщиріших фанатів Юлі залишаться у мене в душі моторошним спогадом. Я вперше побачила, що таке справжня істерія. Одна бабуся після того, як від’їзду ескорту Тимошенко, здригалася від ридань. Люди вигукували: «Юля! Юля! Юля!». Коли я втратила з поля зору наших франківських журналістів, я запитала вголос: «Де наші?», один дідусь взяв мене за руку і сказав: «Нема, вона вже поїхала!». При цьому він з таким сумом і співчуттям подивився на мене, що я просто не знала, чи мені сміятися чи плакати.
Потім в приміщенні львівської обласної ради відбулася прес-конференція Юлії Володимирівни, на якій вона відповідала на численні запитання журналістів. І розповіла нам Юля, що «дійсно не мала жодної зустрічі з Ющенком, такої, щоб можна поговорити, хоча робила всі можливі спроби». І «Я ні за яких обставин не припускаю, що «Блок Юлії Тимошенко» може з’єднатися з партією Регіонів. Я виключаю цю можливість». Приємно було почути, що «У мене є один прапор у житті, навіть не прапор партії – національний прапор України, інших речей немає і не буде ». Щодо проблеми визнання УПА воюючою стороною, то «Ініціаторами цих законів є члени нашої фракції. Голосування ставилося сотні разів, кожного разу наша фракція голосує за». Коли журналіст з Коломиї запросив Юлію Тимошенко в гості, вона відповіла, що ще не раз планує відвідувати Львівщину, Коломию на Івано-Франківщині обіцяла не обминути.
|
|