26.10.2006
12:00

Діоксинова осінь

Ні-ні, мова не йтиме про дворічної давності «нібито отруєння» діоксином кандидата в президенти України. Просто настала осінь. І прикарпатські селяни почали масово продукувати діоксин, спалюючи сухе опале листя. Протягом останнього тижня, виїжджаючи за місто, можна часто побачити таке явище, як густі клуби диму з їдким неприємним запахом обабіч дороги, що утворюється в результаті спалювання опалого листя. ти опале з дерев листя, спалюють його на присадибних ділянках та поблизу помешкань (часто так само роблять і міські комунальники). В пік весняного і осіннього спалювання листя повітря і в місті стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Ситуація ускладнюється сезонними особливостями погодніх умов: восени і взимку ввечері дим не підіймається вгору, а стелиться низько над землею, захоплюючи не тільки територію підпалу, а й сусідні території. Та чи замислюються такі «палії» над шкодою, яка завдається здоров’ю людей і довкіллю при спалюванні рослинних решток? Радше це сприймається як один із сезонних «сюрпризів», до яких вже звикли. Як виявилось, наслідки спалювання листя і сухої трави багатоликі і надзвичайно небезпечні. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин, які при всмоктуванні в легені, у верхні дихальні шляхи спричиняють алергічні реакції у вигляді бронхіальної астми, алергічного риніту. При всмоктуванні у кров токсини можуть викликати навіть генетичні зміни. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило стають причиною дертя в горлі, кашлю. Ще один негатив такого варварського способу утилізації природних відходів полягає в тому, що вогонь пошкоджує кореневу систему рослин, знищує корисних комах і мікроорганізми, виснажує ґрунт. У давнину наші предки ніколи не вдавалися до такого способу «прибирання». Стара трава перегнивала сама по собі і давала поживу для нових рослин… Таким самим методом (компостування) утилізують природні відходи і в розвинутих цивілізованих країнах навіть зараз. Для прикладу, кожен німецький «дачник»-газда має на своїй ділянці декілька місць, де за 2‑3 року листя, трава перетворюється в чудове органічне добриво — компост. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50 %-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Проте, спалювання опалого листя та сухої трави є не тільки неприємним тимчасовим явищем, яке вимушені терпіти всі мешканці міст і сіл. Мабуть, мало хто замислювався про те, що спалювання лисття є ще й правопорушенням. Зокрема, Закон України «Про охорону атмосферного повітря» забороняє спалювати листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77‑1 Адміністративного кодексу України. В ній, зокрема, зазначається, що випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафи звичайно символічні, але все ж таки вони існують. Проте, хто їх має накладати і чи фіксуються такі правопорушення у нас в області, нашим кореспондентам так і не вдалося дізнатись. Наївно думаючи, якщо спалювання листя наносить таку шкоду навколишньому середовищу, то слідкувати за цим повинне Державне управління екології та природних ресурсів, звернулися за інформацією туди. І навіть не дивує, що там нам ввічливо відповіли, що листя «не по їх частині», а тим більше спалюване, вони займаються «трубами, хімією і т. д.». Співчуваючи нам (і собі разом, адже вони також не на Марсі живуть), нас направили в обласну санітарно-епідеміологічну станцію. Проте, на жаль, і там нам не пощастило. Там нам теж відповіли, що це «не їх парафія», принагідно зазначивши, що (цитуємо мовою оригіналу) «цим мають займатися спеціальні підрозділи по боротьбі з порушенням громадського спокою» (!!!). «Просвітили»… Шукати ті самі підрозділи ми стали через Центр громадських зв’язків УМВС в області, де нам також пояснили, що цим не займаються і статистики фіксування такого виду правопорушень надати не можуть. Отож, дихайте «на здоров’я»… Аль Станіславський