20.11.2006
12:00

21 листопада в Івано-Франківську відкриють меморіальну дошку Івану Франку та Станіславу Вінцесу

21 листопада за участі представників офіційної делегації Опольського воєводства (Польща) на приміщенні обласної наукової універсальної бібліотеки імені Івана Франка урочисто відкриють меморіальну дошку Каменяреві та польському прозаїкові, уродженцю Гуцульського краю Станіславу Вінцензу (1888-1971). Про це повідомили у прес-службі ОДА. Делегація Опольського воєводства, в складі якої директор департаменту культури Януш Вуйчік та директор громадської бібліотеки Тадеуш Хробаш, перебуває на Прикарпатті в межах відзначення п’ятої річниці співпраці між Опольським воєводством та Івано-Франківською областю. 19-20 жовтня делегація Прикарпаття на чолі з головою ОДА Романом Ткачем перебувала в Опольському воєводстві з офіційним візитом. 20 жовтня в місті Ополє відбулось відкриття аналогічної меморіальної дошки з барельєфами Івана Франка та польського прозаїка Станіслава Вінценза. Довідка: Вінценз (Vincenz) Станіслав (1888-1971) – польський письменник. Народився 30 листопада 1888 року в селі Слободі-Рунгурській (тепер село Слобода Коломийського району Івано-Франківської області), куди наприкінці XVIII ст. емігрували з Франції його предки. Дитинство майбутнього письменника минуло у селі Криворівня, де на формування його як письменника і громадянина найбільший вплив мала няня – гуцулка Палагна. Після закінчення Коломийської гімназії Станіслав Вінценз навчався у Віденському університеті, де в 1914 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Філософія релігії Гегеля». У 1931 – 1935 рр. у швейцарському місті Берні Станіслав Вінценз працював над своїм відомим твором „На високій полонині", що вийшла 1936 року у Варшаві. „На високій полонині" була першою книжкою багатотомного полотна про Гуцульщину та її талановитих мешканців. Один із розділів цього твору присвячений Олексі Довбушу. Станіслава Вінценза було визнано авторитетним знавцем Гуцульщини. Він був особисто знайомий з Іваном Франком, якого глибоко і щиро любив і котрий залишився в його пам'яті «як людина правди» та «як будитель». У «спогадах про Івана Франка» письменник писав, що вже в гімназії «підпав під вплив Франка», і «не одна поезія Франка промовляла до мене і залишилася у моїй пам'яті». Далі Вінценз уточнив: « ... пам'ять про Франка промовляє до мене не тільки політично, суспільно і навіть героїчно, але й ... літературно». У 1936 році біля садиби батька у Слободі-Рунгурській Станіслав Вінценз на власні кошти спорудив пам'ятник поетові. З кам'яної брили витесали обеліск, в який вмурували мармурову таблицю. На ній був напис українською і польською мовами: «Вірою в силу духа (рядки з поеми І. Франка «Мойсей»). Пам'яті д-ра Івана Франка, сина цієї землі». Під час війни мармурову таблицю було знищено. Тепер вона відновлена. Станіслав Вінценз писав, що його призначення «відкривати світові барви та історію Гуцульської Верховини».