24.02.2007
12:00

ЧАС «РОЗСТАВЛЯТИ» ГАЗОМЕРЕЖІ

Алла ЄРЬОМЕНКО Газета "Дзеркало тижня" Певне, знав, про що заявляв минулого четверга в інтерв’ю «ДТ» міністр палива та енергетики України Юрій Бойко, коли казав про газорозподільні мережі: «Єдиний актив, який ми могли б віддати в обмін, — це розподільні мережі». Йшлося про обмін на активи в російському нафтогазовидобуванні. Вже наступного дня Ю.Бойко зібрався з візитом до Москви. Певне, продовжити розмову про активи (і про можливість їхнього обміну?). Однак перед тим, як цей «обмінний» український актив можна буде комусь пред’являти як аргумент, його ще потрібно сформувати. Формуванням єдиного активу газотранспортних мереж середнього та низького тиску тим часом займалася ДК «Газ України» (дочірня компанія НАК «Нафтогаз України»). Наприкінці минулого тижня вона оголосила про створення своєї дочірньої компанії «Укргазмережа», якій планують передати в управління ті самі, зібрані під єдиним началом, розподільні газопроводи середнього й низького тиску по всій Україні. Нині за договорами із ДК «Газ України» ці самі газопроводи передано в користування облгазам (ВАТ з газопостачання та газифікації). Як і про багато що на ринку газу України, про створення нової структури у формі ДК «Укргазмережа» більшість невтаємничених довідалися постфактум. Хоча, слід сказати, це не така вже й новина. Ще будучи керівником НАК, нинішній глава Мінпаливенерго Юрій Бойко намагався приборкати обл­гази, більшу частину з яких уже кілька років як приватизовано. У різному ступені, та все-таки. І останнім часом, якщо вірити керівництву ДК «Газ України», деякі облгази взагалі, що називається, совість втратили — не платять і все тут. Ну як із ними боротися? І поставки газу обмежували, і сварили на селекторних та інших нарадах, а їм хоч би що. Тому й вирішили зібрати всі розподільні газопроводи середнього й низького тиску під одним дахом — «Укргазмережа». Юридично це зробити не так просто: адже з майже чотирма десятками ВАТ з газопостачання та газифікації (тобто облгазами і міськгазами) ще діють підписані договори. І щоб їх розірвати, мало знайти привід — треба ще це все довести в судовому порядку. Щоправда, слід зазначити, що облгазам уже запропонували нові варіанти договорів (чи доповнень до чинних договорів). І багато хто їх підписав. А в цих договорах усе обставлено так, що за найменшу провинність (перебільшую, звісно), а точніше — за невиконання хоча б одного з майже двох десятків пунктів договору з облгазом можна розірвати договір на законних підставах. При цьому керівництво «Газу України» уже заявило, що позбавить можливості користуватися розподільними газопроводами деякі облгази. Наразі таке «покарання» пообіцяли застосовувати до компаній, які не виконують інвестиційних і фінансових зобов’язань. Це офіційно й поки що. Та, як кажуть, добрий початок — половина діла... Дочірня компанія «Газ України» минулого тижня заявила про наміри позбавити права обслуговувати газорозподільні мережі підприємства з газопостачання та газифікації (облгази), які не забезпечили належного виконання договорів у частині вкладень у розвиток газопроводів і збільшили критичну суму заборгованості за спожитий природний газ. До таких «неслухняних» «Газ України» уже відніс підприємства «Волиньгаз», «Закарпатгаз», «Івано-Франківськгаз», «Львівгаз», «Чернігівгаз» і «Чернівцігаз». Ці облгази відмовляються підписати жорсткий додатковий договір із «Газом України», відповідно до якого його дуже легко розірвати. Ще легше, ніж втратити бізнес, узагалі не підписуючи жодного договору. Ми згодні з колегами з «Энергобизнеса» (№7, 2007 рік) у тому, що першою компанією, яка піде з ринку розподілу газу, може бути ВАТ «Чернівцігаз». Уже два роки поставки газу в області здійснює філія «Газу України», яка на 100% виконує свої зобов’язання за розрахунками, але при цьому користується послугами ВАТ «Чернівцігаз». У НАК вважають неправильною ситуацію, коли держкомпанія при поставках газу по державній мережі газопроводів має платити за незрозумілі послуги приватній фірмі. Розгляд між сторонами відбувається у суді. За результатами наради в ДК «Газ України» за участі керівництва Мінпаливенерго і НАК «Нафтогаз України» 19 лютого було зазначено, що рівень розрахунків облгазів за природний газ, спожитий населенням у 2006 році, у середньому по Україні становить 85% (у 2005-му — 84%). Сума заборгованості в 2006 році досягла 560 млн. грн. (борг за 2005 рік — 293 млн. грн.). Найбільшими боржниками названі, зокрема, «Закарпатгаз» (борг — 57 млн. грн.), «Львівгаз» (71 млн. грн.), «Черкасигаз» (49 млн. грн.), «Луганськгаз» (55 млн. грн.), «Одесагаз» (46 млн. грн.), «Івано-Франківськгаз» (37 млн. грн). У листопаді-грудні 2006 року ці облгази припинили перераховувати кошти ДК «Газ України» за газ, поставлений для потреб населення. Ці самі облгази, за даними «Газу України», не проводять належної роботи для погашення боргів за природний газ, спожитий населенням у 2006 році. При цьому, за даними оперативного моніторингу ДК «Газ України» на 16 лютого, населення своєчасно перераховує кошти на рахунки зазначених облгазів. Загальний борг п’яти газорозподільних підприємств перед ДК «Газ України» за газ, спожитий населенням у 2006 році, становить 162 млн. грн., або майже 35% заборгованості всіх облгазів України. Утім, уже 19 лютого на нараді в «Газ України» називалися дещо інші цифри. Заборгованість облгазів за природний газ, спожитий населенням у 2006 році, перевищила 445 млн. грн. Найбільший борг перед ДК «Газ України» у 2006 році накопичили «Львівгаз» (45,5 млн. грн.), «Закарпатгаз» (25 млн. грн.), «Чернігівгаз» (17 млн. грн.), «Івано-Франківськгаз» (14 млн. грн.), «Волиньгаз» (14 млн. грн.), «Черкасигаз» (14 млн. грн.) і «Харківміськгаз» (13,4 млн. грн.) Цифри заборгованості постійно змінюються. Це свідчить про те, що облгази та їхні приватні власники не поспішають розставатися зі своїм бізнесом і дати привід «Газу України» розірвати з ними контракти, а газорозподіл віддати ДК «Укргазмережа». До речі, не залишили без уваги і технічний стан газорозподільних мереж середнього та низького тиску. А це найболючіша тема. За даними ДК «Газ України», загальний обсяг недовкладених у систему розподільчих газопроводів коштів за період із 2001 року становить 180 млн. грн. І тут теж є свої «герої»: «Дніпропетровськгаз», «Львівгаз», «Харківміськгаз», «Житомиргаз», «Луганськгаз», «Донецькоблгаз», «Закарпатгаз», «Київоблгаз», «Сумигаз» і «Черкасигаз». Хтось із них недовклав 17 млн. грн., хтось — 13, а хтось і 9 млн. грн. Так чи інакше, але слід думати, що для «Газу України» це вже привід, щоб при нагоді підготуватися до розірвання договору з винними обл- і міськгазами. Хай там як, зі створенням ДК «Укргазмережа» наразі так і залишається без відповіді основне запитання: на якій підставі це підприємство (як раніше облгази), а заодно й ДК «Газ України» одержують у користування (або все-таки в управління?) газопроводи середнього і низького тиску? Чи їх передадуть в оренду? Тоді нехай пояснять — на якій юридичній підставі. Словом, запитань багато. Інша річ, що вирішувати їх узялися люди неліниві. І відомо — навіщо.

return_links(15); ?>