|
Після парламентських виборів 2006 року Михайло Вишиванюк (який і після відходу від керівництва обласною державною адміністрацією залишається одним з найавторитетніших та найвпливовіших політиків краю) спрогнозував, що “помаранчевої коаліції не буде”. Яким сьогодні є прогноз людини, яка завжди з особливим відчуттям тримає руку на пульсі часу? Про політичні реалії у державі загалом та області зокрема в нашому інтерв’ю з екс-головою ОДА.
— Михайле Васильовичу, минулого тижня відбулося призначення нового голови ОДА Миколи Палійчука. В пресі з цього приводу з’явилися різні коментарі. Зокрема «Західний кур’єр», з огляду на кілька характерних ознак, наприклад, наближеності до президента (зі всіма відповідними наслідками, які можуть вплинути на роботу керівника області), охарактеризував Миколу Палійчука як можливого нового Михайла Вишиванюка...
— Я би так не казав. Михайло Вишиванюк — є Михайло Вишиванюк, Роман Ткач – є Роман Ткач, Микола Палійчук – є Микола Палійчук. Повторних особистостей не буває. Це по-перше. По-друге, якщо говорити про саме призначення, то Миколу Васильовича Палійчука знаю особисто. Знаю з часів, коли працював головою ОДА, а він – мером міста Яремче. Знаю його як людину дуже порядну, помірковану, працелюбну. Щиро бажаю йому успіхів. Хоча йому доведеться працювати керівником області в не найкращі часи для України. Його успіхи багато в чому будуть залежати від того, яку він сформує команду. Наскільки це буде команда професіоналів. Якщо підбере команду професіоналів, яка знає, як відкриваються двері і котрі двері в Кабінет Міністрів, то щось для розвитку області буде зроблено. (Бо, на превеликий жаль, у нас бували такі керівники, що коли спитаєш, де знаходиться Міністерство фінансів, то вони не могли навіть вулицю назвати (сміється – “ЗК”). Довіра президента — це одне. А от всі механізми, всі пружини, в тому числі і всі фінансові потоки — в руках Кабінету Міністрів. З врахуванням того, що йде зима, з врахуванням того, що (я так відчуваю) ціни на енергоносії полізуть вгору, особливо на газ, нас чекає дуже складний зимовий період, то Миколі Васильовичу буде не просто.
— Призначення відбулося в умовах політичної невизначеності. Те, що Роман Ткач, зважаючи на прохідне місце у списках НУ-НС, залишить губернаторське крісло, було зрозуміло. Однак чому призначення нового керівника області відбулося саме тепер, коли ще не розпочалася робота парламенту, не сформована парламентська коаліція? Власне і Роман Володимирович опинився в ситуації, коли з обласної влади пішов, а в парламент ще не увійшов.
— У будь-якому випадку Роман Ткач вже є депутатом Верховної Ради. Це факт. Якщо людина знає, що вона вже є народним депутатом, то вона, зрозуміло, вже більше думає про роботу в парламенті, ніж про роботу в області. Думаю, президент правильно вчинив. Вибори скінчилися, ти депутат — іди займайся депутатською роботою, а тут звільняй місце для людини, яка повинна готувати область до зими. Ось що важливо. Кожен день – на вагу золота.
— Що потрібно області зараз першочергово? Як корегуватимуть роботу голови ОДА фінансово-промислові групи? На призначенні Микола Палійчук заявив про свою готовність співпрацювати з бізнес-елітою краю.
— Безперечно, голова ОДА повинен ці речі контролювати особисто. Не допускати монополізму. І в той же час він, як ніхто інший, повинен бути зацікавлений в тому, щоб таких фінансово-промислових груп в області було якомога більше. Чим більше буде таких фінансово-промислових груп, тим більше розвиватиметься конкурентне середовище, розвиватиметься економіка. Залучення інвестицій, приведення сюди великого капіталу — це завдання номер один кожного керівника області. Уряди інших країн обслуговують великий капітал. У нас же все поставлено з ніг на голову, в нас немає іншої розмови, ніж про те, що потрібно відділити бізнес від влади. Хоча влада завжди обслуговувала бізнес. Уряди усіх держав лобіюють бізнес-проекти своїх країн в інших країнах. От зараз, наприклад, Путін дав доручення всім посольствам, в тому числі зовнішній розвідці, Росії максимально сприяти просуванню фінансово-промислових груп в тих країнах, де вони є послами. За кордоном сприяння влади бізнесу називається лобізмом, а в нас це прийнято називати корупцією. Якщо посол Франції свого часу приїжджав до мене і чинив, будемо так казати, культурний тиск на те, щоб цементно-шиферний комбінат віддати компанії Ляфарж, то це з його боку був лобізм. Якщо я захищав цементно-шиферний комбінат від іноземної компанії, щоб його не проковтнули, то це відносять до категорії корупції. Парадокс. Ми, на жаль, говорячи про демократію, ринкову економіку, нерідко продовжуємо застосовувати соціалістичну термінологію і соціалістичні підходи.
— На думку оглядачів, особливий вплив на голову ОДА, незалежно від того, хто би на цій посаді не був, може мати фінансово-промислова група “Приват”, яка володіє на Прикарпатті рядом об’єктів, що становлять майже левову частку економіки Івано-Франківщини...
— Безперечно, Микола Палійчук, як голова обласної державної адміністрації, повинен співпрацювати з бізнес-елітою краю. Я виключаю “ущерблення” інтересів однієї фірми на користь іншої. Якщо голова ОДА почне займатися такою роботою, то це стане початком його кінця. Звичайно, він, як розумна людина, повинен підтримувати групу “Приват”, бо вона робить великі справи в нас в області. Хто би що не казав, кого би як жаба не душила, але група “Приват” з бідних гуцулів зробила мільйонерів, бо виконала функцію реактивного двигуна — залучила інвестиції в розвиток туристичної галузі. “Буковель” став візитною карткою області.
Наші люди, якщо хочуть щось робити, то теж є варіант... Але вони цього ніколи не зроблять. Я одного разу на колегії говорив: маємо купу грошей на депозиті, будь ласка, створімо акціонерну компанію і будуймо Буковель-2 чи Буковель-3. Не тримаймо на депозиті, а вкладімо у виробництво. Будемо мати ще більший дохід. Думаєте, хтось так зробить? Ні! Я це пропонував чотири роки тому. Всі послухали. Знизали плечима і нічого. Закумулюйте кошти, зробіть своє, а не хочете — зроблять інші.
Скільки я просив на нарадах голів сільських рад, щоб провели роз’яснюючу роботу серед селян про їх об’єднання на основі кооперації землі, майна, інакше всі дрібні господарства будуть банкротами. Заберуть в селян землю за безцінь оті всі капіталісти, які вже приходять з-за кордону. А тим більше, якщо вступимо в СОТ, то взагалі буде повна кришка нашим селянам. Хтось послухав? Жоден. Дивіться, як поляки зараз об’єднуються, як німці об’єдналися у великі сільськогосподарські виробництва.
На превеликий жаль, зараз в сільському господарстві твориться дуже велика чехарда. Нашу область заполонили всякі іноземні (я навіть не знаю як їх назвати)... Забирають в людей землю сільськогосподарського призначення в оренду на 30 років за безцінь. Потім це обернеться черговою трагедією для самих людей. Адже ця земля буде за безцінь приватизована. Сьогодні про це чомусь всі мовчать. Миколі Палійчуку тут потрібно звернути надзвичайно велику увагу.
— У попереднього керівника ОДА Романа Ткача склалися не прості стосунки з керівництвом облради і дружні – з керівництвом облцентру. Натомість у вас було майже цілковите порозуміння з облрадою і доволі жорстке тертя з мерією. Як тепер розвиватимуться стосунки між цими центрами влади?
— Думаю, що новий голова ОДА буде утверджуватися як мудрий політик. Але в той же час мати принципову позицію, виходячи з державних інтересів, все-таки знаходитиме варіанти вирішення питань області та міста.
Не знаю всіх деталей того протистояння, що зараз відбувається в міській раді, але вважаю, що така ситуація не здорова. Дуже погано, коли немає консенсусу в міській раді. Коли немає вміння знайти компроміс. Принаймні, повертаючись у ті часи, коли я був при владі, ми вміли шукати компроміс. У нас не було ніяких політичних протистоянь. Хоча в нас були і БЮТ, і Народна партія, і Демократична і КУН, і Республіканська партія, і НРУ, але таких конфліктів не виникало. Ми збирали круглі столи і вели діалог. Всі питання намагалися вирішувати шляхом діалогу. Як би нас не критикували, що те недоробили, те недоробили. Справді, багато недоробили, але ще не вродився той, хто б переробив всю роботу. Незважаючи на те, що пан Шкутяк був від Народного руху, а я – від партії Литвина, в нас протистояння на політичному ґрунті не було. Могли бути гострі дискусії, але, що стосувалося міста Івано-Франківська, його розвитку, то обласна влада завжди йшла на підтримку. Хочу нагадати, що ми закумулювали, зібрали з обласного бюджету і направили на реконструкцію Івано-Франківська 40 млн. грн. Особисті політичні погляди у нас могли бути дещо різні, але ми могли ввечері зустрітися, поставити пляшку і спілкуватися як нормальні люди (сміється – ”ЗК”). Місто є місто. Міська влада – це самоврядний орган, і там, де міський голова має свої права, туди втручатися не потрібно, а де його потрібно підтримати – голова ОДА повинен підтримати. Ще раз наголошую, я ніколи не втручався у внутрішні питання міста. Я ніколи не втручався до керівництва містом Зіновія Шкутяка.
Якою буде співпраця нового керівництва ОДА з обласною радою? Переконаний, конструктивною. Миколу Васильовича Палійчука і Ігоря Мирославовича Олійника знаю як мудрих, поміркованих людей. Співпраця піде лише на користь області. Тут немає чого міряти, хто з них більший. Кожен з них має свою ділянку роботи.
— І все ж найбільші фракції облради “Наша Україна” та БЮТ, вочевидь, були не готові до призначення Миколи Палійчука, адже планувалося проведення спільного засідання фракцій, де мали висувати зовсім інших кандидатів...
— Вони забули приказку, що ніколи не треба ловити поперед сака рибу. (сміється – “ЗК”).
— Після парламентських виборів-2006 в інтерв’ю “ЗК” ви спрогнозували, що “помаранчевої коаліції не буде”. Який зараз ваш прогноз? Які можливі сценарії розвитку подій?
— Прогноз – справа не дуже вдячна. Але, думаю, що нас чекають наступні парламентські вибори у 2008 році. Можуть чекати... Щось таке передчуття... Ніхто ще не схрестив їжака з вужем.
— На вашу думку, помаранчева коаліція і на цей раз не відбудеться?
— Очевидно, помаранчева коаліція буде. Але буде вона недовготривала. Адже там закладено дуже багато таких моментів, які відносяться до категорії рожевих мрій, а економіка і політика, як зовнішня, так і внутрішня, — це дуже суворі реальні речі, які вирішувати одними мріями і одними бажаннями неможливо. Їх потрібно вирішувати на основі великого досвіду, міжнародного досвіду (а не того, що хочеться). Виходити потрібно з реальних обставин, реальних вимог, реальних викликів часу і з реальної політики тих держав, які нас оточують. Ми не самі по собі.
— Яка коаліція була б найефективнішою для розвитку держави?
— Взагалі я категорично проти всяких коаліцій. На сьогодні я прихильник чіткої вертикалі влади — президентсько-парламентського устрою держави. Наразі ми не готові до парламентської республіки. Зараз нам потрібна жорстка вертикаль влади. Я за те, щоб змінити Конституцію, я за те, щоб, наприклад, президент зібрав конституційні збори, конституційні збори повинні напрацювати проект нової Конституції, винести його на всенародний референдум і на всенародному референдумі прийняти нову Конституцію, де була б чітко розписана вертикаль президентсько-парламентської моделі влади. Жоден депутат сам себе не звільнить, жоден депутат сам себе не позбавить пільг і благ. Якщо сьогодні умовно приймуть якийсь закон, який позбавляє, наприклад, пільг, то завтра будуть прийняті поправки і все повернеться на круги своя. Конституцію повинен формувати народ: представники політичних партій, інтелігенції, вчені. Якщо ми цього не зробимо, то позитивних змін очікувати годі. Коли ми говоримо — всю владу громаді, або іншими словами — всю владу загальним зборам колгоспників, то на загальних зборах колгоспників жодного відповідального немає. Що голова колгоспу каже? То не я, то загальні збори колгоспників так вирішили. Що голова ради (обласної, міської чи сільської) каже: то не я, то сесія так вирішила. Крайнього немає! Немає відповідальності!
— Ви зараз говорите тезами, які дещо співзвучні з нинішньою позицією Володимира Литвина. До речі, які тепер у вас з ним стосунки?
— Нормальні стосунки. У мене зі всіма політиками нормальні стосунки. У мене немає особистих ворогів ні з якого табору. Просто я є сам по собі і що думаю, те говорю вголос.
Потрібно повернутися до президентсько-парламентської моделі держави. Потрібно, щоб у домі був один господар. Де дві газдині в хаті — хата не метена.
— Для чого ж робилася політична реформа?
— Благими намірами вимощена дорога в пекло. Розраховували на те, що буде структуризуватися політичне суспільство. А сталося так, що суспільство політично не структуризувалося, а структуризувалися фінансово-промислові групи. Ідеології в цих фінансово-промислових груп немає. У них немає України, в них немає суверенітету, в них немає незалежності. Їм до лампочки Україна. Їм основне – фінансовий результат. От вам і вся проблема. Через це нам потрібен український президент, який би в першу чергу діяв в інтересах незалежності, суверенітету держави. І вмів отим всім фінансово-промисловим групам казати: хлопці, тихо, в кут, твоє місце там, давай плати податки і працюй на державу, а потім трошки на себе.
— Сьогодні маємо українського президента. В чому тоді, на вашу думку, причина фактичної поразки “Нашої України” на Івано-Франківщині і успіх БЮТ?
— Справа в тому, що в психології українців – традиційно ганьбити владу. Наша влада нашому народу ніяк не підходить! Нашому народу добра тільки чужа влада. Він її боїться. Він її шанує і здалеку кланяється. А на свою владу можна плювати. Вся проблема наша в тому, що Україна ніколи не мала царя і не передавалася влада з покоління в покоління, не було вироблено чіткого стержня влади. І зараз немає чіткого стержня. Спочатку князі наші дерлися між собою, бо один одного хотів заграбастати. Потім ми вибирали гетьманів, потім їх переобирали по кілька разів, потім, до прикладу, був такий гетьман Виговський, який свого часу розбив росіян, розбив поляків, а українська старшина зв’язала його й передала Петру I...
Причина поразки “Нашої України” одна – влада. От прийде, наприклад, Юлія Володимирівна до влади, покерує півроку і її чекає той самий результат, що сьогодні дочекався Віктор Ющенко. Юля Тимошенко, якби була хитріша, то вона би зараз до влади не пішла. Вона би сиділа собі в опозиції, критикувала діючу владу і відкрила би собі пряму дорогу в президенти, бо в нас народ любить того, хто потерпів. Якщо вона піде до влади, то більше ніж півроку у владі не протримається, тому що її чекає повне фіаско. Вона не виконає те, що наобіцяла.
— В одному з проектів змін до Конституції розглядається варіант, коли посада голови ОДА стає виборною. Чи взяли б ви участь у виборах як кандидат на найвищу обласну посаду?
— Не знаю. Чесно, не знаю. За великим рахунком, немає великого бажання. Стільки тої влади, як кажуть в народі, наївся! І коли зараз відійшов і займаюся своїми справами — маю чистий спокій. Ніхто об тебе ноги не витирає за дурно-пусто (сміється – “ЗК”). Час покаже. Ніколи не треба ловити поперед сака рибу.
Руслан Угринчук Газета ''Західний кур’єр''
|