|
Прикарпатські педагоги, вигравши у Європейському суді справу проти держави, все ж вирішили помиритися із Україною Днями Оксані Тацінець, вчительці із села Старий Лисець Тисменицького району, що на Івано-Франківщині, прислали відповідну ухвалу. За цим документом вона, як основна заявниця, та ще тридцять троє прикарпатських вчителів отримають грошову компенсацію витрат на житлово-комунальні послуги. Справа розпочалася ще у середині 1990-их, коли сільським педагогам припинили виплачувати компенсацію, передбачену статтею 58 Закону України „Про освіту”. „До 1999 року ще сяк-так платили, – розповідає Оксана Тимофіївна, а потім почалися перебої. У районі тільки руками розводили: то грошей немає, то на такі виплати фінансів взагалі в бюджет не заклали, то, можливо, наступного року виплатять...Так і переходили нам з року в рік тільки обіцянки, а грошей ми й не бачили”. Стомившись від пустопорожніх розмов та відмовок, вчителі Старого Лисця вирішили створити ініціативну групу на чолі з Оксаною Тацінець та розпочати судовий процес проти держави. Усього набралося 33 сміливців. Проте чимало вчителів боялися до них долучитися. Адже тоді ще мало хто вірив в успішне завершення судової тяганини. Спочатку подали позов у Тисменицький районний суд, який, до речі, виніс рішення на користь педагогів та подав на виконавче провадження. Але працівники районного відділу освіти оскаржили його в Івано-Франківському обласному апеляційному суді. Цей процес та касацію у Верховному суді України старолисівчани виграли. Виконавча служба арештувала рахунки управління освіти. Але дарма, коштів на них не було. „Це був дуже важкий для нас час, – мовить з гіркотою пані Оксана, – адже нашим колегам, які теж не отримували зарплату, в управлінні говорили, що грошей їм і не бачити, адже все забрало Оксана Тацінець з чоловіком, ось нехай вони вам і платять. Тоді чимало людей косо в наш бік дивилися, та більшість, слава Богу, підтримували”. Небажання районних чиновників та виконавчої служби виконувати рішення суду змусили сім’ю педагогів писати листи Президентові. Та кореспонденцію перенаправляли до виконання знову у район. Треба було звертатися до вищої інстанції. Але в Україні такої вже не було. І пані Оксана вирішила написати заяву в Європейський суд. Яким же було здивування прикарпатської вчительки, коли за кілька тижнів на її адресу надійшов лист з Європи. Щоправда там була тільки невеличка книжечка „Конвенція з прав людини” та прохання ще раз написати заяву за встановленим зразком, де чітко вказати, які статті Конвенції порушила держава Україна. Повторне звернення було взято до розгляду у січні 2006 року. Працівники Євросуду запевняли у листі пані Тацінець, що справа однозначно буде вирішена на її користь.У зв’язку з цим до Кабміну України надійшло відповідне звернення від міжнародних судочинців. Тоді листування зі старолисецькими вчителями розпочав Юрій Зайцев, Урядовий уповноважений України в справах Європейського суду з прав людини. Від імені держави він запропонував Оксані Тимофіївні допоки не винесено вирок укласти мирову угоду, в якій є зобов’язання виплатити до кінця червня прикарпатським вчителям належну їм компенсацію. „Гроші ми вже отримали. В принципі ця сума мізерна: 56 тисяч гривень на 33 чоловіка, – продовжує пані Тацінець. – Звісно, я з колегами могли би й не судитися на такому високому рівні, але дивлячись на свавілля чиновників різних рівнів, ми таки хотіли доказати своїм колегам з усієї України, що справедливість таки є. І навіть звичайні сільські вчителі можуть покласти край безчинству та бездіяльності місцевих судових органів. Якби ми судилися далі, то наша держава за цю програну справу заплатила би доволі значну суму. Нехай ці гроші краще залишаться у нас та стануть у пригоді багатьом українцям”. Наразі Оксана Тацінець вже підписала декларацію про дружнє врегулювання справи. Аналогічний документ направив у Євросуд і уряд України. А днями у Старий Лисець надійшла ухвала міжнародного судового органу про те, що повна виплата коштів становитиме остаточне вирішення спору. Отож суд одноголосно постановляє вилучити заяву з реєстру справ. Галина ПЛУГАТОР Газета «Експрес»
|