06.06.2006
12:00

Страсті по “Коду да Вінчі”—2, або Нова інквізиція гряде?

З 3 по 5 червня в Івано-Франківську декілька сотень екзальтованих бабусь проводили протестні акції проти трансляції в кінотеатрах міста фільму “Код Да Вінчі”. Акції проводилися біля будинку облдержадміністрації, кінотеатрів “Космос” та “Люм’єр”. Агресія, прокльони, хапання за руки тих, хто йшов дивитися кіно – все це ми відчули на собі. На: “Ви зрадили Христа!” один відвідувач ніяково відповів:”Я нікого не зраджував, я взагалі-то … буддист”. Краще б він цього не говорив… Цікавим є те, що практично ніхто з мітингувальників ані книгу “Код Да Вінчі” не читав, ані фільму не бачив. “То чого ж ви сюди прийшли?” – було б питанням риторичним. Та його ніхто не задавав. Під таким натиском гніву і злості не встояла і влада, яка “терміново” і запопадливо на догоду “поточній коньюнктурі” почала робити заяви про “термінове зняття з показу кінофільму”. Як бути з такими засадничими документами як “Декларація прав і свобод людини” і т.п.?, — влада в той момент не думала. Як бути з правом людей, які хочуть знати більше і на основі цих знань формувати власні судження? Сумно. Чомусь думалося, що нова влада прогресивна і сучасно мисляча. Тепер з’явилися сумніви.. Адже ХХ століття знахідками, оригінальних текстів перших років нової ери в Кумрані та Наг-Хамаді дійсно задає багато запитань щодо правильного розуміння нами історії перших років Християнства. Багато сучасних вчених твердять що канонічні тексти не завжди треба розуміти буквально. Що часто вони мають чотири рівня розуміння: окрім буквального – моральний, алегоричний та таємний. Тільки один приклад. Деякі вчені кажуть, що епізод “Євангелія від Іоана”, коли Ісус “перетворює воду в вино” – це алегорія. “Вода” – це люди темні, без віри. “Вино” – люди просвітлені, які отримали правдиву віру в Бога. І всі тексти Святого Письма, твердять деякі фахівці-історики, треба на магатися осмислювати з точки зори моралі, метафор та алегорій… Заборонити – найпростіше. Але ж зараз – не ті часи. Предмет дискусії є тільки тоді, коли є знання, інформація. “Код да Вінчі” з серії текстів, що спонукають замислюватися. І не такий вже він “фантастичний” з точки зору так званих історичних Сувоїв Мертвого Моря, що потрапили в руки вчених недавно. Запитання все одно виникають. І чим далі, тим їх буде більше. На них треба шукати відповіді, а не вподоблятися страусам, що ховають голову в пісок. І чомусь здається, що в цьому контексті завданням нової влади повинна бути якраз підтримка інтелектуального середовища, розширення бази дискусії через отримання якнайрізноманітнішої інформації. Шлях заборони – це не шлях до Ери Добра і Справедливості, це шлях не сучасний, це шлях назад – в часи Темного Середньовіччя, коли переслідували світочів тогочасного Знання – Галілея, Коперніка, Джордано Бруно, Данте Аліг’єрі... Остап Творчевський