|
«Жорстокість» – назва другої частини документальної стрічки Юрка Покальчука «Зона особливої уваги»
В івано-франківському кафе-клубі “Химера” відомий український письменник Юрко Покальчук презентував свій фільм під назвою “Зона особливої уваги”. За словами автора, фільм є цілком і повністю документальним, заснованим на реальних подіях. Як сказав Юрко Покальчук, показ фільму вже викликав чималий резонанс. До слова, 32-річний режисер цього фільму несподівано помер у грудні минулого року від інфаркту, а попереду мали бути знімки другої частини цього фільму.
Перед показом фільму у Івано-Франківську, Юрко Покальчук погодився відповісти на запитання кореспондента ЗІКу. Зокрема, чому перша частина його фільму має назву “Жорстокість”?
– Багато про фільм говорити не хочу, його треба подивитись. Проте, скажу, що фільм складається з трьох частин. Перша частина називається “Жорстокість”. Чому саме так? Я сам задавав героям свого фільму – пацанам з зони це питання... Друга частина називається “Секс”, оскільки пацани у ній говорять про те, на скільки негативно впливає ранній секс на підлітка, який соціально незрілий, психологічно неготовий, але в його свідомості є що «він вже»… Третя частина називається «Любов». Ідея тут була така: один хлопець з зони колись мені сказав: «Ви знаєте, дядя Юра, найбільше в житті мені бракувало ніжності…».
– Минулого року ви видали книгу на схожу тематику під назвою «Хулігани». Що було первинним – ідея книги чи фільму?
– Звичайно, спочатку була книга. Вона великою мірою складається з творів оцих пацанів, де вони самі пишуть про себе і своє життя. Я їм кажу не треба писати віршів. Напиши, чого ти потрапив у тюрму, що тебе змотивувало до злочину. І в деяких випадках пишуть дуже добре. Інколи і не можуть написати. Пишуть щось на зразок от я хотів то, потім ми там щось вкрали, потім напилися, потім... А подекуди є талановиті хлопці: один просто письменник!
І я дуже давно думав про те, щоб написати про це все. Так виникла структура і я написав книжку. На основі цієї книжки написав художній сценарій, який уже прийнятий. Він називається «Педагогічна проза». У певному змісті це трошки «антимакаренко». Створився він випадково. Я сидів колись до ночі за комп’ютером, а лівою рукою клацав каналами. І десь о першій ночі натрапив на фільм, здається, 58-го року «Педагогічна поема». Подумав, цікаво, як це вони там показали колонію.
Мені ж було цікаво подивитись на це іншими очима. Потім я задумався над тим, щоб зробити такий собі рімейк, як зараз модно. Зробити за Макаренком, але трохи по-новому.
– Отже, за вашим сценарієм незабаром зніматимуть кінострічку?
– Я до цього і веду. Проте, спочатку була саме ідея рімейку. Але потім, коли вже говорив з телевізійниками, є така російсько-українська компанія «Медіа Україна», то вони загорілися і сказали, не треба нам Макаренка, давай наскрізний сценарій свій з героями обох повістей книги. Ясно, що сексу там не буде, бо фільм не про те. Але і Зайчик, і всі четверо пацанів, які фігурують там у другій частині повісті, вони будуть (у фільмі) під тими самими іменами. Тому мені не треба було вигадувати героїв, я їх вже знав. Хоча вони не є зовсім реальними. Тобто герої то реальні, але я там дещо домальовував…
– Яким ви бачите майбутній фільм?
– Фільм розрахований десь на п’ятнадцять серій. Це буде телевізійний серіал. Робив я його за ідеєю фільму “Кадети”, але у підзаголовку фільму обов’язково буде, що він зроблений на основі повістей з моєї книги “Хулігани”.
– На коли заплановані зйомки?
– Мабуть десь влітку цього року. Оскільки зараз компанія, що буде знімати фільм, зв’язується з московською кіностудією, де робився фільм “Ліквідація”. А питання про гроші на фільм вже вирішене.
– Коли можна очікувати виходу готового продукту на телеекрани?
– Думаю, що це буде восени. Тобто, коли закінчиться монтаж. В кінці цього року це буде точно.
Наталя Вінничук, для Західної інформаційної корпорації
|