На російських грошах з’явилися портрети київських князів. Зокрема на купюрі номіналом у 1000 рублів зображено князя Ярослава Мудрого.

Заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Олександр Майборода, 63 роки, вважає, що питання використання портретів князів на грошах доволі делікатне. Київська Русь охоплювала великий простір. Нині кожна територіальна частина тієї держави має певний історичний зв’язок із династіями тодішніх правителів.

На думку Олександра Майбороди, для Росії це певний спосіб утвердити себе як спадкоємицю давньоруської держави.

— Україна теж друкує на гривнях портрет Володимира Великого, який не уявляв такої держави в майбутньому, — каже науковець. — Але логічно було б кожній стороні використовувати портрети князів тих земель, які пізніше увійшли до їхнього складу.

Науковець звертає увагу на те, що національна свідомість росіян стала шовіністичнішою. Вони вважають себе центром утворення давньоруської держави і східнослов’янського світу. Не хочуть змиритися з тим, що колись територія сучасної Росії була периферією. Забувають, що власне Руссю називали території Київщини, Переяславщини, Чернігівщини та частини Курщини.

— Російська нація доволі молода і хоче самоутвердитися, зокрема за рахунок історії, — продовжує Олександр Майборода. — Тому створюють такий міф. Це ніби підлітки у дворі хваляться, чий батько крутіший. Але ж он від Римської імперії трансформована назва перейшла Румунії, яка в давні часи була провінцією. Однак румуни не друкують на своїх банкнотах портрети Юлія Цезаря, Августа чи Нерона.

Народний депутат від ”Нашої України — Народної самооборони” Олесь Доній, 38 років, вважає, що Росія протягом усієї своєї історії намагалася провести родовід від Києва. Лише після розвалу Радянського Союзу росіяни на кілька років припинили це робити, але нині знову намагаються.

— У перспективі це може стати для російського населення України історичною підставою для обґрунтування приєднання певних українських земель до Росії, — каже політик. — Після прецеденту на Кавказі такі побоювання вже не видаються перебільшеними.

На думку Олеся Донія, для України важливо проводити зважену, але планомірну внутрішню гуманітарну політику. Активізувати пропаганду історичного минулого. Чітко стояти на сторожі там, де російські засоби масової інформації переходять межу толерантності. Бо іноді є прямі заклики переглянути кордони, відібрати в України Севастополь тощо.