ГЛАВРЕД: браву соціологію від різних агенцій важко не помітити

Таку браву соціологію від різних агенцій важко не помітити. Та соціологічні дослідження – прекрасна штука. Особливо для маніпуляцій. Бо ж реальні заміри суспільних настроїв часто дещо відрізняються від тих, що ми чуємо у випусках вечірніх новин. Ось, наприклад, такий факт: позитивне сприйняття Юлії Тимо¬шенко дійсно мають понад 20% виборців. Але їх стає удвічі менше, якщо прем’єрка остаточно свариться з Президентом. Вони ж – як сіамські близнюки – можуть хоч що одне на одного казати, але не здатні рухатися в різних напрямках. І кожен з наших демократичних героїв, зрощених на одному Майдані, це знає.    

Дострокові парламентські вибори, тобто масове «самогубство» 450 народних депутатів, котрим знову доведеться вкладати гроші та битися за місця у списках, – історія з елементами мазохізму

Тому цілком логічно, що сенс затіяного на минулому тижні БЮТом (не плутати з Бутом!) «перевороту» полягає не у тому, щоб змінити політичну кон’юнктуру в країні, а задля переміни декорацій всередині демократичної коаліції. Ну, захотілося у свіжовідремонтованому Арсенієм Яценюком до нового політичного сезону парламенті якось розвіяти затхлий дух, позбутися примар та запустити вітер перемін.

Здається, втім, начебто БЮТ не був готовий до того, що саме пропрезидентська «Наша Україна» вийде з коаліції. І як не крути, а спровокували демарш не епістолярні вправи Віктора Балоги, а спільні голосування БЮТ та Партії регіонів. І ніякі телезвернення Юлії Володимирівни не втримають виборців у переконанні, що вона біла і пухнаста, а не хитра та підступна.  

Далі ж нас чекає війна нервів. З елементами шантажу та тривалих переговорів-консультацій. Головний приз у цій грі –  нова коаліція. Для Юлії Володимирівни – оновлена демократична. Для Віктора Ющенка – широка всеукраїнська, за участі всіх парламентських сил без комуністів. І саме формування нової коаліції неофіційно розпочне президентську кампанію.

Звісно, можна «повестися» на провокації і цілком серйозно розглядати можливість імпічменту, дострокових парламентських виборів чи зміни Конституції. Та все навряд чи реально. Бо ж відсторонення від обов’язків глави держави – це важка і штучна робота з парламентарями. У кожній фракції, навіть у БЮТ, Регіонах та серед комуністів знайдуться люди, що особисто не підуть проти діючого Президента, хай би там що не говорили їм партійні боси. Дострокові парламентські вибори, тобто масове «самогубство» 450 народних депутатів, котрим знову доведеться вкладати гроші та битися за місця у списках, – історія з елементами мазохізму. А зміна Конституції, як влучно помітив депутат від БЮТ Остап Семерак (стор. 16), просто неможлива у тих часових рамках, що залишилися до офіційного старту президентських перегонів.

Тож розслаблюємося, куримо бамбук і максимально спокійно спостерігаємо за тим, як навертається український фондовий ринок, вирує інфляція, зростають ціни і країна стрімко котиться в дефолт. Велика політична гра важливіша?