|
Сотні, якщо не тисячі прикарпатців в останні роки придбали нове житло завдяки вкладанню власних коштів у будівництво на пайових засадах. Ця тенденція попри невеликий спад останнім часом триває. Вкладання в будівництво житла власних коштів, часто позичених якщо не в банку, то в знайомих, є справою не лише відповідальною, а й ризикованою, що б там не говорили. Адже в Україні водяться й аферисти, через яких уже потерпіло немало людей. Сьогодні ми запросили до розмови на цю важливу тему людину, яка достеменно знає предмет, — голову правління Асоціації працівників будівельної галузі м. Івано-Франківська Ярослава Бартківа й запитали його, як має повестися людина, котра хоче вкласти гроші в нерухомість на так званому первинному ринку житла. — На щастя, досі в Івано-Франківську не було такого прикрого випадку, як це сталося з інвесторами сумновідомого київського «Еліта-центру», котрі обпеклися на шахраях від будівництва, — каже Ярослав Бартків. — У нас до останнього часу, як знаєте, дуже багато будувалося навіть за загальноукраїнськими вимірами, але вважаю, що прикарпатські забудівники загалом із честю витримали цей іспит, і сподіваюся, що в Івано-Франківську така афера ніколи не трапиться. — Що ви порадили б потенційним інвесторам, котрі мають кошти на придбання нового житла: як бажано їм це робити, щоб зменшити ризики? — Потенційним набувачам нового житла раджу дотримуватися кількох дуже простих правил. Насамперед найдоречніше вибрати добре відому місцеву фірму, яка зарекомендувала себе добросовісним виконавцем взятих будівельних зобов’язань. Для цього кожному з таких набувачів житла варто поцікавитися діловою репутацією фірми-забудівника й кількістю та якістю зданих нею будинків. Навіть така інформація є досить надійною запорукою того, що після вкладання грошей у нерухомість людина не матиме з цим проблем. — А як орієнтуватися в цінах, коли різні фірми по-різному оцінюють свої квадратні метри? — Якщо пропонована вартість житла є істотно нижча від ринкової й особливо, коли ще й забудівник — не місцевий, раджу не вірити дуже дешевому квадратному метрові й бути особливо обережними й прискіпливо з’ясувати всі нюанси такого будівництва. Не треба мати жодних ілюзій: як і самій людині гроші просто так до рук не приходять, так і економіка не знає благодійності — за дорогих будівельних матеріалів житло ніколи не може бути дешевим. Тут не можна не пригадати відому поговірку про дешевий сир і мишоловку... У той же час члени нашої асоціації зарекомендували себе солідними, надійними забудівниками, які не дали підстав для сумнівів у їх діловій репутації. Тож людина, вкладаючи гроші в житло, повинна не забувати про таке поняття, як надійність фірми, котрій вона довіряє свій капітал. — Здобути інформацію про забудівників не є аж такою простою справою. Чи може бути в цьому корисною Асоціація працівників будівельної галузі м. Івано-Франківська? — Безперечно, наша громадська організація, маючи серед своїх членів найбільші будівельні підприємства обласного центру, які працюють на житловому ринку вже не один рік і на рахунку яких десятки зведених житлових будинків, володіє про них відповідною інформацією. Щомісяця їх керівники, збираючись на засідання президії асоціації для обговорення актуальних проблем будівельної галузі, обмінюються інформацією про свої фірми й власним баченням ситуації на ринку, а тому справи в івано-франківських забудівників не є засекреченими. Члени асоціації — надійні партнери, тому я впевнений, що вони й самі діляться з клієнтами об’єктивною інформацією про свої реалізовані будівельні проекти. Якщо ж хтось для більшої переконливості все-таки звернеться й до асоціації, то ми, звичайно, охоче надамо таку інформацію. — На завершення, що за нинішньої фінансової нестабільності в Україні та світі ви порадили б тим людям, які мають кошти на руках? — Я переконаний, що для таких ситуацій нічого кращого, як придбання нерухомості, світ не придумав. Іван МИХАЙЛІВ Газета "Галичина"
|