Терористи на Грушевського, 11?

16 січня 2009 року силами Долинської прокуратури та співробітників відділу внутрішніх справ була блискуче проведена спецоперація по захопленню міжнародної терористичної організації.
Близько 11 години ранку спецзагін в складі біля 15 чоловік провів захоплення приміщення по вулиці Грушевського, 11, де знаходиться редакція громадсько-політичного тижневика Прикарпаття «Добра справа» та ряду інших організацій.

На цей час в приміщенні знаходилося 7 людей, в тому числі 5 жінок. Причому повинні відмітити, що операція була спланована і здійснена настільки чітко, що обійшлося без жодного пострілу.
В приміщення вдерлися правоохоронці, не говорячи зразу ні слова, оглянули кожну кімнату. Всім на той час присутнім було заборонено ходити по приміщенню і навіть розмовляти між собою.
Оголосивши в усній формі про проведення рейдової перевірки з виявлення неоформлених працюючих і показавши посвідчення працівників прокуратури, розпочали допит усіх присутніх. Скориставшись нашою тимчасовою розгубленістю та й правовою некомпетентністю, почали годинний допит. Особливо не вибираючи виразів та тону розмови, перевіряючі задавали питання, які абсолютно не мали відношення до мети перевірки. Фактично, їх цікавила будь-яка інформація про діяльність бізнес-центру і вони старалися отримати її в такий не зовсім законний спосіб. До відома всіх, до бізнес-центру має відношення лише одна особа, і щоб взяти в неї пояснення, не було необхідності робити цю циркову виставу.

До честі, не всі з них вели себе брутально і по-хамськи. Можна було б персонально назвати особливо невихованих, але не це основна мета нашої статті.

Цікаво, що на кожного присутнього був свій окремий працівник прокуратури. Практично в повному складі Долинська прокуратура брала участь у цій спецоперації. Склалося враження, що в Долинському районі в прокуратурі більш ніяких справ немає.

Ми, прості жителі, не можемо знати, як правильно себе вести в такій ситуації. Після того, що сталося з нами, «Добра справа» прийняла рішення провести серію публікацій з порадами кваліфікованих юристів, як себе вести в подібних ситуаціях. Добре, ми не знали, як себе вести і дозволили провести насилля над собою. Але ж вони, державні службовці, ще й наглядачі над дотриманням законності, повинні прекрасно знати, де вони переступили свої повноваження і перетворилися в правопорушників.

Припускаємо, що первинна інформація, якою володіли працівники силових структур, була не зовсім точною, і вони щиро вважали, що на Грушевського, 11 знаходиться центр з підготовки міжнародних терористів чи підпільна лабораторія з виготовлення синтетичних наркотиків. Саме тому для перевірки були залучені такі сили. Добре, можна погодитися. Але після захоплення приміщення і виявлення, що там знаходиться всього лиш ряд громадських організацій, в тому числі редакція тижневика «Добра справа», і замість озброєних терористів – декілька жіночок, яка доцільність утримувати 2 години приміщення в облозі, а всіх присутніх – в ізоляції?
З якою метою наряд міліції в складі майже 10 чоловік перекривав доступ до дверей і не дозволяв виходити?

Чому допитувалися всі, хто в цей час хотів зайти в приміщення?

Нагадуємо, що це приміщення займає редакція тижневика «Добра справа» і відвідувачі з оголошеннями у нас часті гості.

Іншого пояснення, крім того, що нам проводили демонстрацію грубої сили і здійснювали моральний тиск, ми не маємо.

Інша річ, коли б такий тиск чинили представники окупаційних сил, як це було у нас на Західній Україні в повоєнні роки. Але зараз 18-й рік Незалежності і ми законослухняні громадяни своєї країни.

Найбільш неприємно і образливо це те, що наші громадянські права порушували ті посадові особи, які повинні наглядати за дотриманням законності.

З якою метою міг чинитися тиск на нашу організацію і наших працівників?
Знову ж таки, щоб дати відповідь на це питання, необхідно поринути світ у припущень і домислів.
Одним з таких припущень є те, що через нас робиться спроба здійснити тиск на міського голову Долини. Про лояльність нашої організації до діяльності голови відомо всім. Міська рада в свій час не пішла назустріч декому з працівників прокуратури і не виділила частини спільного майна в приватні руки деяких співробітників. Мова йде про виділення вільних земельних ділянок та квартир. Можливо, це спроба нагадати про свою силу? Можна тільки здогадуватися.
Другою версією може бути те, що в місті вже другий рік точиться тиха війна з «гральними автоматами». Війна у вигляді постійної переписки між міською радою та представниками контролюючих та силових структур. Міська влада хоче навести порядок, але не має повноважень здійснювати силові кроки, дехто має повноваження, але не має бажання наводити порядок в цій сфері. Чому ж у цій війні «силовики» не проявляють такої агресії і не проводять «спецоперацій» по захопленню, як це було в нас?

Третє припущення пов’язане з амбіціями деяких політиків місцевого масштабу. Ці так звані політики сплять і бачать, щоб в Долині організувати перевибори міського голови. Правда, для цього потрібні підстави. Можливо, в такий спосіб шукаються ці підстави?

Версії, версії, версії …

Їх може бути ще багато.

На сьогоднішній день ми не ставимо собі метою встановити справжні причини таких дій охоронців закону.

Ми думаємо, що причини їхніх дій вони самі будуть пояснювати в суді.
Ми обурені нехтуванням правоохоронцями Долинщини наших прав і усіма доступними методами спробуємо відновити справедливість. Ми вільні люди у вільній країні.
Ми не проживаємо в поліцейській авторитарній державі, а отже вимагаємо поваги до себе!