Врятувати дерево

Ці дві жінки прийшли і сказали: «Нам дуже подобається це дерево, ми хочемо знати все про його вік і стан. І хочемо його вберегти, щоб ніхто не зрубав». З подібним проханням в Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака досі не звертався ніхто. Йдеться про найстаріше у місті дерево - дуб звичайний, який росте на вулиці Матейка майже три століття. Завідуючий лабораторією екології Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Юрій Шпарик розповідає, що, дослідивши стан цього дуба, науковці зробили висновок: слід надати цьому дереву статус пам'ятки природи місцевого значення.

На основі цього висновку члени міськвиконкому планують звернутися з відповідним клопотанням до облради та Держуправління з охорони навколишнього природного середовища. Якщо відповідь на нього буде позитивною, 281-річний дуб отримає статус пам'ятки природи місцевого значення, а відтак буде переданий під опіку ЖЕО №4, працівники якого й оберігатимуть дерево від можливих пошкоджень. Тоді дуб буде мати додаткові засоби охорони, за ним будуть пильнувати, лікувати від інфекцій, якщо такі з'являться. Кошти на утримання дерева-старожила виділятиме екологічний фонд.

Щоб дерево віднесли до пам'ятки природи, воно має бути унікальним за низкою параметрів або за видом. На вулиці Василіянок, скажімо, росте дуже рідкісне дерево гінкго дволопатеве, яке було посаджене ще за австрійських часів і має приблизно 100 років. Останніми роками стало дуже модним садити в себе на подвір'ї екзотичні дерева, в тому числі і гінкго, але старих гінкго на весь Франківськ є всього 3. До речі, гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної книги світу.

Щодо дуба на Матейки, це дерево унікальне за цілим комплексом показників: за видом (в Івано-Франківській області їх є всього 4), за розмірами (периметр стовбура - 309 см), за породою, за зовнішнім виглядом і за віком. В середньому дуб звичайний росте 500-600 років. Рік народження франківського дуба-старожила - 1728, за дослідженнями науковців, приблизно з 1936 року дерево приростає на 2 мм, не становить жодної небезпеки для людей та сусідніх будівель, не є потенційним джерелом інфекції.

Кожне дерево має нормативний вік служби, для дуба він становить 120 років. Тобто якщо дуб досягає цього віку, його повинні зрубати і на його місці посадити нове дерево, не обов'язково того ж виду. За словами Юрія Шпарика, у такому віці дерево може нести певні загрози для людей - падіння великих гілок, інфекції, пошкодження електричних кабелів тощо. Оскільки науковці не виявили в дубі на Матейка жодних інфекцій та інших загроз, це дерево має всі шанси прожити ще пару століть.

«Франківськ - це зона дубових лісів, тут мали б рости саме дуби, але наш інститут може тільки давати наукові рекомендації, а посадкою дерев займається служба екологічної охорони. Останні роки в місті часто доволі необґрунтовано садять сосну звичайну, а серед найбільш поширених посадок - липи та акації», - каже Юрій Шпарик. Старі дерева здебільшого зосереджені у парках - це дуб, ясен, клен. А представники рідкісних видів трапляються в різних районах міста. На вулиці Лепкого росте рідкісне американське дерево дугласія - хвойне дерево, схоже на українську ялицю. На вулиці Галицькій є сімнадцятиметрові буки, рідкісні на Франківщині. Сосна Веймутова, що росте на вулиці Грушевського, теж вважається екзотом, її приблизний вік - 70-80 років. За останні роки вона сильно похилилась. «Ми давали свої рекомендації в ЖКГ: пропонували зрубати цю сосну і посадити на її місці інше дерево, бо вона в будь-який момент може впасти на перехожих. Працівники ЖКГ вчинили по-своєму: зрубали сосні верхівку, чим насправді тільки прискорили смерть дерева», - стверджує завідувач екологічної лабораторії. За його словами, чимало рідкісних дерев-довгожителів росте також на території Палацу Потоцьких.