Агресивні змії

 В останні роки гаддя можна надибати не лише у наших лісах, а й на дачах, дорогах, автобусних зупинках і навіть у самісінькому центрі віддаленого від лісових масивів міста.

У пресі все частіше знаходимо інформацію, що "у парку зняли з дерева величезну гадюку", а "на майданчику, де граються діти, працівники МНС ліквідували вужа".

Багато випадків коли люди виявляють одну чи декілька гадюк біля входу в будинок і намагаючись відігнати змій з подвір’я зазнають укусів.

Минулого тижня у Косівському районі гадюка вкусила 9-ти річну дівчинку. І це далеко не перший випадок на Івано-Франківщині, коли на людей нападають гадюки.

Нині кількість їхніх укусів вже вимірюються в сотнях. На небезпеку наражаються любителі відпочинку на природі, дачники та мешканці сіл та любителі тихого полювання.

В Івано-Франківську все частіше почали виявляти кубла змій. Такі кубла було виявлено, зокрема, мешканцями Богородчанського району села Манява (на березі річки), села Гута (в лісовій зоні), в селі Ясень Рожнятівського району гадюки заблокували прохід до місцевої пошти. Люди кілька годин не могли зайти і вийти з приміщення, поки плазунів не забрали змієлови.

Також два випадки в межах міста Івано-Франківська поблизу Вічного вогню та на кладовищі біля меморіального пам’ятника. Вчені пояснюють це явище тим, що коли збільшується кількість осіб на одиницю площі, вони шукають нові місця. Та найбільше від плазунів потерпають жителі сільських регіонів. Заготовляючи сіно, люди знаходять цілі зміїні кубла. Жителі гірських районів скаржаться, що гадюки проникають до хлівів та курників, нападають на домашніх тварин, або заповзають до хати. Інколи гадюк можна виявити в будинку під килимом чи на кухні.

Схожі історії – страшніші одна за іншу. Гаддя можна надибати нині повсюдно – у пивниці між банками з консервацією, у шафі з білизною і навіть... під ковдрою у ліжку.

Те, що популяція плазунів катастрофічно збільшується – факт незаперечний. За словами науковців цьому сприяють порівняно теплі зими, глобальне потепління загалом і так звані "хвилі життя", коли з періодичністю у десять і більше років число особин певного виду фауни різко зростає. Схоже, що в цю хвилю останнім часом потрапили плазуни. Загалом на території України зустрічаються лише два види гадюк – степова, яка живе на півдні України, та звичайна лісова, розповсюджена у Карпатському регіоні.

Зазвичай "наша" гадюка має довжину 50-60, рідше – 80 сантиметрів. Гадюки лісові або звичайні мають трикутну голову. Окрас у цих істот мінливий – зеленуватий, сріблясто-сірий, світло-коричневий тощо. У горах зустрічаються чорні гадюки.

У наших лісах, особливо у скелястій місцевості живе полоз лісовий. Це крупна змія довжиною до метра і більше, яка добре повзає по деревах та скелях. Фахівці кажуть, що укуси полоза, як і змії мідянки, яка також водиться у нашій місцевості, на відміну від укусів гадюк, неотруйні. Коли ж кусає гадюка, то людину ніби вдаряє струмом, а тіло наче пронизує блискавка. Через 10-15 хвилин настає запаморочення, іноді непритомність, з'являються нудота, судоми, марення.

Через добу настає часткове полегшення, але наслідки, якщо своєчасно не звернутись до лікаря, можуть залишитись надовго. Науковеці переконані в тому, що людей кусають гадюки, на 80% вони винні самі, позаяк проявляють необережність і провокують плазунів на агресію. Здебільшого гадюка нападає у двох випадках: коли полює і коли захищається. Найчастіше, як свідчать факти, це трапляється з міськими відпочивальниками, які, опинившись в лісі, лягають у траву полежати, не оглянувши перед цим місцевість, або побачивши змію, намагаються, підігріті спиртним, вполювати її, щоб відтак похвалитись друзям, тощо.

Про те, що гадюка – істота, яка постійно перебуває у стані нестримної люті, – факт відомий. Коли ця істота розсердиться, то намагається вкусити власну тінь і повітря. Вона завжди готова і до наступу, і до оборони, отож її постійно можна бачити з піднятою головою. Вона не товаришує з іншими тваринами, її неможливо приручити. Фахівці радять не робити різких рухів, краще завмерти і чекати, доки гадюка відповзе вбік, адже ці створіння бачать лише рухомі предмети. На цих створінь в свою чергу полюють їжаки, борсуки, канюки (половики) та змієїди (хижі птахи, які водяться у Карпатах та на Дністровському водосховищі).

 Утім, науковці-біологи, екологи, природолюби та інші захисники буковинської фауни закликають, незважаючи на страх та відразу до цих істот, якщо не любити їх, то принаймні не знищувати.

http://www.manyava.ucoz.ua