|
Ні для кого не буде секретом, що українців з кожним роком стає дедалі менше, наше населення вимирає. Було 52 мільйони, потім 48, тепер і того 46. Зараз, особливо в час виборчої агітації, дуже часто можна почути про програми збільшення народжуваності в Україні, шляхом збільшення допомоги при народженні дитини – Кандидати на різні державницькі пости ось вже п’ять років змагаються у тому, «хто більше запропонує», але тільки команда Януковича вперше виступила з програмою, яка передбачає соціальні виплати на дітей не до двох років, а до вісімнадцяти.
«Ми цивілізовані європейці, і буде дотримуватися кращих європейських традицій, коли держава допомагає сім’ям виховувати дітей, - пояснив Віктор Федорович позицію своєї передвиборчої програми,- йдеться не тільки про матеріальну допомогу на дітей до 18 років. Ми комплексно до цього питання підходимо – від народження дитини, до її вищої освіти і отримання власного житла. Держава для сім’ї, як матір для дитини, повинна забезпечити максимально комфортні умови для життя.» Адже що ми маємо зараз? Виповнюється дитині два роки, виплати закінчуються, а малюку з часом потрібно більше грошей: в дитячому садочку - інші витрати, дитина почне малювати, писати, хотітиме нових іграшок, почне швидко рости і їй потрібен буде одяг, взуття. Всім відомо як діти швидко ростуть. Одягу треба буде купувати багато, різного, а ціни на нього прирівнюються до цін на дорослий одяг.
Можливо, варто б було відкладати певну суму на майбутнє, але чомусь не виходить. В нас ціни на продукти і одяг ростуть не по днях, по годинах. Всім відомо, що, скажімо, дитяча сорочка коштує біля 35 гривень, дитяча піжама – 60, а взуття? За якісне дитяче взуття Ви віддасте не менше 250 гривень, а верхній одяг – курточки, теплі штани, - взагалі дуже дорогі, як для дітей.
Потім дитина йде в школу, і знову безліч проблем – на школу гроші дай, підручники купи. Декілька років тому було прийнято обов’язкову шкільну форму, а це знову нові витрати. Де батькам брати на це все гроші?
Закінчує дитина школу, і перед нею постає питання, куди йти вчитися? А в батьків своє: де взяти гроші на навчання, адже з кожним роком державне замовлення зменшується, а плата за навчання росте. Можна взяти гроші на навчання в кредит. Здається вихід є. І знову ж таки, чи в змозі батьки будуть сплачувати цей кредит. Якщо одна дитина, то ніби можливо, а якщо їх двоє, троє, що робити в цьому випадку? І ось, як відповідь на своє запитання, я почула інтерв’ю Віктора Януковича, який сказав, що «потрібно збільшувати на законодавчому рівні кількість бюджетних замовлень у вишах України. І підхід у цьому питання буде системним, - підкреслив Віктор Федорович, - Ми візьмемо кращі традиції планової економіки, і чітко через управління статистики будемо знати, яких фахівців потребують підприємства і на ці спеціальності у нас буде держзамовлення у вищих навчальних закладах України. Таким чином дитина, ще будучи абітурієнтом, вже знатиме, куди вона зможе піти на роботу». Ну ось ніби освіту і здобули. Що далі? Мало в кого з теперішніх батьків знайдуться кошти для того щоб забезпечити дитину житлом.
В даний час в багатьох родинах це дуже болюче питання, під одних дахом можуть жити декілька поколінь, і досить часто в маленьких квартирах. Коли живе бабуся з дідусем, мати з батьком та їхні діти, скажімо в трьохкімнатній квартирі, ще якось можна з цим миритись, але коли діти вже захочуть створити свою сім’ю, їм вже ніде буде жити. З родиною – тісно, знімати квартиру – дорого. Тут варто б було згадати про молодіжне кредитування.
На закид журналістів, що, мовляв, мало кому з молодих людей дали кредит на придбання житла – дохід сім’ї маленький, - лідер регіоналів дуже чітко відповів: «Відродимо державне іпотечне кредитування для будівництва на селі, сформулюємо потужне замовлення на будівництво соціального житла та будівництво квартир для молодих сімей.» За роки своєї роботи на різних посадах, під час перебування при владі й в опозиції Янукович сформував монолітну та відповідальну команду однодумців, команду висококласних фахівців, які без зайвої політичної метушні та гучних заяв досягають поставлених цілей, отримують позитивний результат. А ми, українці, завжди надіємося на краще, ми оптимісти. Давайте ж будемо збільшувати народжуваність в Україні, це нові робочі руки, ми зможемо відбудувати нашу державу, і мало, хто з українських жінок, народжує дітей заради грошей, діти - наше майбутнє, допомога та підтримка в старості.
Вікторія Заєць
|