01.09.2006
12:00

Наша міліція нас береже, або Не ходіть, отче, по ночах гуляти

22 червня 2006 року до депутата Івано-Франківської обласної ради Зіновія Бойчука надійшла скарга від священика УГКЦ Романа Загурського. В ній отець Роман повідомив, що 12 червня 2006 року був побитий в Тисменицькому райвідділі міліції невідомою особою. Зіновій Бойчук направив прокурору Івано-Франківської області та начальнику Управління МВС в Івано-Франківській області депутатський запит з вимогою надати йому чітку інформацію про ці події. Виявилося, що до райвідділу МВС священика привезли міліціонери після того, як в одному з ресторанів Тисмениці той нібито вдарив двох мешканок цього міста. В райвідділі священика побив, що підтверджується відповіддю обласної прокуратури Зіновію Бойчуку, колишній працівник міліції, співжитель однієї з потерпілих мешканок. Ось що отець Роман розповів про те, що було в самому райвідділі: "У відділку мені повідомили, що охоронці (ресторану — М.В.) дали свідчення, нібито я побив відвідувачів, заяви яких вже в міліції. Бувши в шоковому стані, я відмовився від будь-яких коментарів, сказавши, що вже пізно і все це можна з'ясувати завтра. На це в кабінет зайшов майор міліції С. (прізвище опустимо — М.В.), якого я добре знаю, і сказав, що немає нічого серйозного і що він мене проведе до виходу. Коли ми сходили по сходах, то на 1-му поверсі із чергової частини вийшов якийсь чоловік в цивільному. Він почав нервово ходити, ображати мене принизливими словами, говорити, що вб'є мене за те, що нібито я образив його дружину. Під час цього він, в присутності міліціонерів, підійшов і вдарив мене головою в обличчя. Від різкого болю і сильної кровотечі я на якийсь час знепритомнів". Проти священика порушено кримінальну справу за фактом вчинення ним хуліганських дій. А от працівникам райвідділу, які допустили його побиття, тільки через місяць виголосили догани. Щодо ж того "невідомого", жодних санкцій у вигляді кримінальної справи порушено не було. Але виникає питання, як у райвідділі опинилася стороння людина, яка безперешкодно змогла підійти до підозрюваного і на очах у працівників правоохоронних органів відлупцювати того? За словами отця Романа, на наступний день його було терміново госпіталізовано з тілесними ушкодженнями. Священик не мав іншого вибору, як звернутися до третьої особи (депутата облради), адже, за його словами, втратив будь-яку довіру до нашої міліції, яка, як відомо, мала б захищати права своїх співвітчизників. Коментар з цього приводу надав депутат Івано-Фран¬ківської облради Зіновій Бойчук: "Це безпрецедентний факт, коли священика у приміщенні Тисменицького райвідділу жорстоко побили. Ми зустрілися з ганебним фактом. Коли в минулому "орли" Кравченка убивали журналістів за межами міліцейських установ, то ці вже прямо мочать священиків в приміщенні. Вони фактично є співучасниками, бо чоловік, який побив священика, в минулому працював в міліції і його просто вигнали звідти. Це не можна залишати так просто. Я зробив депутатський запит, також я буду апелювати до Генерального прокурора, до самого Луценка, нехай бачить, що в його відомстві робиться". Натомість іншу точку зору на ці події висловив виконуючий обов'язки начальника Тисменицького відділу МВС полковник міліції Володимир Бандура: "Насамперед треба визначитися тим посадовим особам, які вважають, що Загурському було задано ушкоджень як священику. Хотілось би наголосити, що Загурський в ту ніч, коли сталася ця подія, не був священиком, він був звичайним громадянином України, який вчинив правопорушення". Як наголосив Володимир Бандура, отець Роман в період між 0:00 і 4:00 годинами перебував у закладі, де розпивалося спиртне, перебував з людьми, які жодного відношення до його священицької діяльності не мають, завдав кілька ударів двом жінкам, які були в той час в тому ж закладі міста Тисмениці. В результаті охоронці вивели його на вулицю, жінки заявили про цей випадок у міліцію. Працівники міліції оперативно прибули на місце. Вони запросили священика у міліцію, запросили потерпілих, які написали заяви про те, що їм було завдано фізичного болю громадянином Загурським. Коли проводилося документування цього порушення в приміщенні райвідділу, туди прийшов К. (прізвища його у райвідділі не назвали, оскільки слідство ще не закінчилося), співжитель однієї з тих жінок, який живе поряд з будівлею міліції, довідатись, що з тою жінкою сталося. Це колишній працівник міліції, був звільнений ще минулого року з органів внутрішніх справ за власним бажанням. Отець Роман, коли прийшов цей громадянин "К.", перебував на другому поверсі, де його намагався опитати слідчий з приводу того, що сталося. Той відмовився від дачі будь-яких пояснень. Коли священик спускався разом з черговим по районному відділу на перший поверх, в коридорі першого поверху він зустрівся безпосередньо з цим громадянином К. Коли К. спитав душпастиря, в чому справа, той в грубій формі, нецензурними, образливими словами відповів йому. Тоді цей чоловік несподівано наніс йому головою удар в обличчя. Черговий одразу ж розняв їх. На цьому, за словами начальника Тисменицького райвідділу, інцидент було вичерпано. Володимир Бандура: "Після цього Загурський чомусь зробив для себе висновок, що його образили як священика, почав звертатися в різноманітні інстанції, починаючи від обласного управління внутрішніх справ і закінчуючи депутатами обласної ради. Приїжджали працівники обласного апарату, проводили службову перевірку. Звичайно ми відреагували — покарали чергового за те, що він своєчасно не втрутився в конфлікт. Я чергового ніяким чином не захищаю, хоча він, звичайно, як людина не міг передбачити, що між ними відбудеться якась бійка. Наскільки мені відомо, вони зараз помирились, тобто попросили один в одного вибачення". Але разом з тим проти Загурського було порушено кримінальну справу за фактом нанесення тілесних ушкоджень, у нього самого було виявлено легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я. Проти громадянина К. у райвідділі мали намір порушити кримінальну справу за спричинення тілесних ушкоджень середньої важкості, тому була призначена судово-медична експертиза, але, за її висновками, тілесні ушкодження священика не відносяться до категорії середньої важкості. Проте Володимир Бандура сказав, що сам пан Загурський може звернутися до суду, тоді цього громадянина суд може притягнути до відповідальності за статтею 125. Інформації щодо наявності такої заяви немає. Але, з огляду на всі приведені обставини, прикро, що навіть в приміщенні міліції в наш час можливі інциденти, коли "невідома особа" за бездіяльного споглядання "стратегів порядку" мотлошить іншу людину. Ми не намагаємося розставити крапки в цій справі та визначити хто правий, а хто винний. Безперечно, що деяким священикам перед тим, як проповідувати, варто самим якщо не повірити та пізнати Бога, то хоча б жити праведним життям та служити прикладом для парафіян. А щодо правоохоронців, що покликані охороняти громадський порядок… Випадки такого роду ніяк не йдуть на користь авторитету міліції, яка намагається зробити собі образ захисника правопорядку у державі. Про який правопорядок на вулицях українських міст і сіл може йти мова, якщо всередині свого відомства люди у формі не можуть його забезпечити? Микола Волков