12.08.2010
12:00

Десять років чекання – і одна трійня

У селі Старі Богородчани, в родині Ніни та Василя Канюсів – величезне свято. Після десяти років спільного життя та щоденних молитов про діточок, Господь обдарував родину трійнею.

 

Неймовірно щасливі батьки, дві бабусі з дідусями, сусіди не можуть натішитися крихітними Іванкою, Діанкою та Володимиром. «Це дуже добра і порядна родина прикарпатських господарів – каже «Експресу» керівник села Ярослав Здерко. – нині батьки, Федуся та Дмитро Солецькі, – місцеві жителі. Василь, батько трійнят, із села Стебник. Мама Ніна до народження діточок працювала лаборантом у районні лікарні. Її чоловік – монтер Богородчанського управління з експлуатації газового господарства. Канюси живуть в любові та злагоді».

 Упродовж десяти років Ніна чекала на дитячий щебет. Дехто вже навіть радив усиновити сирітку. Проте Василь, завжди сповнений оптимізму, казав, що у них з дружиною ще будуть діти. Напевно, в щасливу хвилину ці слова промовив. Про те, що пані Канюс стане тричі матусею, молодичку повідомили вже на першому місяці вагітності. Усі дев’ять місяців сповнена щастям Ніна почувалася добре. Щоправда вага малят, яка з кожним днем зростала, додавала важкості при ходьбі. Але це для мешканки Старих Богородчан не стояло на заваді.

Діти з’явилися на світ о п’ятій годині ранку. Перша дівчинка важила 2 кілограми 140 грам, її братик, який народився другим, – мав стільки ж ваги. А третя донечка Канюсів – тендітна, лиш два кілограми. Матері дітей показали лише на хвилинку. Згодом Ніну забрали в реанімацію, аби підтримати її після операції. Другим діток побачив батько. За словами пана Василя, у нього земля поплила перед очима. Усе відбувалося, ніби у сні, хотілося кричати на цілий світ: «Я – батько, подивіться на моїх красунчиків, яких моя кохана Ніна подарувала!».

 

Сьогодні діти та матір почувають себе добре. Їх протримали у лікарні лише десять днів. Голосним криком з власноруч зробленого батьком та хрещеним ліжечка маленькі Канюси сповіщають про щастя родини. Щоправда у матері для всіх й молока не вистачає. Тому доводиться догодовувати сестричок і братика сумішами. Дідусь по матері, Дмитро Солецький, навіть боїться брати немовлят на руки. Проте вже всі добре навчилися розрізняти Іванку та Діанку.

 «Востаннє трійня в Старих Богородчанах народжувалася у 1950-их роках минулого століття, – продовжує пан Здерко. – Тому для нас Канюси – справжні герої та гордість села. До речі, в районі минулого року, лелека тричі потішив родину Ярослава та Марії Яремківих із села Глибока. Отож зростає омолоджується Богородчанська земля». 

Галина ПЛУГАТОР, газета «Експрес»



return_links(15); ?>