Підполковник міліції у відставці 53-річний Валентин Ткаченко з села Черніїв Тисменицького району Івано-Франківщини складає мініатюрні палаци з каменю та скла. Ними прикрашають подвір’я приватних будинків. — Перший замок — найдорожчий для мене, ні за які гроші не продам, — господар веде до будиночка з двома вежами і трохи скривленими колонами. Він стоїть на березі штучного озера. — Зробив його на прохання дружини Людмили три роки тому, коли ми перебралися сюди жити. На замок пішло десь 500 дрібних камінців, велика брила для фундаменту і будівельного клею на 160 гривень. Відтоді так захопився, що не маю спокою. Валентин зробив понад два десятки палаців. Усі різні. Каже, найважче виготовити гвинтові сходи. — Майже все роблю для себе, а як комусь подобається, то продаю. Найбільша моя гордість — 2-метрова копія Городенківського замку ХІІІ століття. Її замовила минулого року Городенківська міська рада до свята Покуття. Мусів зробити за 12 днів. Ніхто з місцевих прорабів не вірить, що це можливо. Замок поставив у центрі Городенки біля польського костьолу. Люди в чергах стоять, аби біля нього сфотографуватися. Хочу зробити ще копію Ласточкіного гнізда. Каміння для палаців Валентин збирає на березі місцевої річки Бистриці Надвірнянської. Просушує, за допомогою молотка й точила витісує деталі необхідного розміру і форми. Скріплює будівельним клеєм. — Замість скла у вікна вкладаю дзеркала, а всередину і ззовні замку вмонтовую сонячні батареї. За день вони нагріваються, і вночі будиночок світиться. Замок майстер складає за місяць. Просить за нього від $500. Ткаченко запевняє, що власні будинки і квартири теж треба декорувати природними матеріалами. — Хай усі євроремонти сховаються перед красою дерева і каменю, — веде на кухню свого будинку. Одвірки й частина стіни оздоблені великою барвистою галькою, решта — оббиті дерев’яною вагонкою. На стінах старовинні ікони, вишивки, кам’яні сувеніри. — Річкове каміння має величезну позитивну енергетику, адже через нього проходить стільки води. Не треба ні шпалер, ні фарби. Пішов до річки, назбирав гальки — і дешево, й екологічно, і практично, бо достатньо буде протирати його вологою шматою.
|