Форель – холодолюбива риба із сімейства лососевих, живе тільки у чистих холодних потічках...

Форель недаремно вважають найвишуканішою рибою карпатського регіону. Вона вирізняється серед іншої іхтіофауни як зовні за строкатим забарвленням, так і за смаковими якостями своїм надзвичайно ніжним делікатесним м’ясом. Має форель і ще одну особливість – на відміну від інших риб Івано-Франківщини, нерест яких відбувається навесні, форель нерестує восени, з жовтня по грудень.

 Форель – холодолюбива риба із сімейства лососевих, живе тільки у чистих холодних потічках. Має виразне забарвлення – з боків тіла округлі червонуваті, бурі і чорні цятки зі світлою вузькою облямівкою. В особин, які водяться в глухих, сильно затінених водоймах, переважають темні плями, спина темно-бура, боки тіла зеленуваті. А у тих рибин, що живуть у добре освітлених гірських річках, плями червоні, спина оливково-зелена, боки жовтуваті.

Струмкова форель – Salmo trutta m. fario L., (місцева назва – пструг, струг), поширена в гірських ріках та струмках. Середовище проживання – на висотах до 1000 м над рівнем моря. Тримається ділянок з течією 1-3 м/с і температурою води не вище +18°С та насиченістю киснем понад 10 мг/л. На четвертому році життя струмкова форель досягає 25-30 см і 270-320г. Буває, в природніх умовах у великих водоймах та сприятливому середовищі окремі особини струмкової форелі у 8-10 років досягають 70см і 1,3кг. У форельних господарствах вирощують особини і більшого розміру.

Струмкова форель живе 10—12 років. Відкладає ікру в жовтні-грудні. Залежно від строків осіннього похолодання та висоти над рівнем моря, різниця в ікрометанні може досягати 30-40 днів. У сприятливих умовах на третьому році життя самки досягають 15-20см і стають статевозрілими. Варто зазначити, що плодючість форелі невелика: в середньому від 200 до 600 ікринок. Для порівняння: плодючість коропа — від 90тис. до 1,7млн. ікринок: карася — від 8тис. до 800тис. ікринок, щуки — від 1,6тис. до 260тис. ікринок. Навіть у верховодки плодючість до 5тис.ікринок. Кількість ікринок форелі залежить від віку та розмірів самки. Самка завдовжки 18 см і масою 100 г здатна відкласти 100-150 ікринок діаметром 4-5мм, а масою 1 кг — до 2000. Максимальна кількість ікринок — 3000 штук (особини, що досягли 2 кг).

Нереститься форель на мілководді гірських потоків, де глибина не перевищує 20-30 см і течія дещо уповільнена (відразу за водоспадами чи порогами, брилами або штучними перепадами). Дно в цих місцях звичайно вкрите дрібною галькою чи гравієм. Важливо, що в таких місцях у воді надмірна кількість повітря, захопленого з атмосфери при падінні на порогах чи водоспадах. Температура води під час нересту струмкової форелі не перевищує +10°С.

Йдучи на нерест, форель переборює стрімкі течії, перепади, пороги тощо. На мілинах у великих особин над поверхнею води виступають спини. Самки з допомогою грудних плавців і хвоста розкидують камінці і роблять овальну заглибину – гніздо, в яке відкладають ікру. За кожною самкою рухаються по кілька самців, але запліднює ікру тільки один, найбільший і найсильніший. Протягом 20-30 хвилин після відкладення ікринки мають здатність приклеюватись до підводного субстрату. Після цього самка прикриває ікру галькою, захищаючи її таким чином від змивання течією та поїдання хижаками. Поміж каміння добре циркулює вода і забезпечує ембріони киснем під час їх розвитку.

Верхів’я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для відтворення та поширення струмкової форелі. Природа подбала про умови, щоб цей вид множився. Однак антропогенний чинник має негативний вплив як на середовище існування форелі, так і на кількісний склад популяцій цього виду іхтіофауни. Незважаючи на заборону вилову форелі, вона часто стає здобиччю браконьєрів: як місцевих мешканців, так і туристів, ласих до екзотики. Негативного впливу завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до обміління, замулення і забруднення річок та струмків. Водні потоки міліють через змив грунту зі схилів, де по берегах вирубуються ліси. Із лісозаготівлею пов’язане ще одне лихо – трелювання деревини потоками, після якого водойми захаращуються шматками кори, трісками та гілляками. Ці залишки деревини з часом починають розкладатись, забираючи на окислення органіки такий необхідний для форелі кисень. Поступово вода вимиває з деревини дубильні та інші органічні речовини, які змінюють хімічний склад води, а цей фактор негативно впливає на життєдіяльність усіх водних організмів. Крім того, під час самого трелювання деревини фізично знищуються кладки ікри.

Фахівці зауважили, що під час нересту форель вже навчилася тікати вверх по течії у важкодоступні місця. Інстинкт продовження роду штовхає рибу нереститися все вище подалі від людей.