|
Пареники під казку Ольга та Михайло Старжинські з прикарпатського селища Печеніжина пригощають приїжджих десятками видів вареників на парі. А до кожної страви – казку чи легенду розповідають. Таємницями смачних екологічно чистих наїдків родина поділилися і з «Експресом» . Про їхню гостинність вже добре знають в Україні та закордоном. Привітна родина постійно багата на гостей. «Ми помітили, що чимало приїжджих, особливо жінки, дбаючи про свою фігуру, відмовляються вживати ті чи інші продукти, – каже пані Старжинська, пораючись на кухні. – Навіть такий традиційний український смаколик, як вареники, викликає у пань та панянок сумніви: їсти чи не їсти». А турботливій господині так хочеться усіх смачно нагодувати. Такі тут закони гуцульської гостинності. Вихід було знайдено: пані Ольга взялася варити низькокалорійні парові вареники, що добре і легко засвоюються організмом. Наразі у Старжинських їх кількадесят видів. Із м'ясом, лівером, капустою, картоплею, солодким та соленим сиром, бринзою, вишнями, яблуками з корицею, малиною, чорницею, полуницями, перетертим з медом маком та родзинками… До кожного виду вареників ще й казку чи легенду Старжинські розкажуть. «Ось пригощаєтеся варениками з вишнями, – мовить господинька. – Та послухайте розповідь як гуцулка Марічка вишнею стала та село врятувала». І лине за столом давня оповідка про ті час, коли турки з татарами нашу землю плюндрували. Налетіли бусурмани на село, і всіх людей в полон забрали. Не було вдома лише чарівної красуні Марічки. Повернувшись, побачила згарище і злих татарів, один з них вже до красуні руки простягав, аби здобич не впустити. «Господи, не дай мені у ворожі руки попасти і брата мого захисти», – скрикнула дівчина і вмить деревом стала. А навесні зацвіло те дерево білопінним цвітом, згодом зродило червоними плодами. Так у нашому краї вишні з’явилися». Так за розповіддю та смачнющою їжею й час минає. А казок та легенд Ольга з Михайлом знають безліч. Адже місцина, де живе привітна родина, також оповита легендами. Це батьківщина знаного опришка й месника Олекси Довбуша. Тому гості й жартують, що до Старжинських треба їхати за «Довбушевими парениками». Галина ПЛУГАТОР, Печеніжин
|