|
Ефективність роботи новообраних місцевих рад істотно залежатиме від здатності народних обранців досягти компромісу при вирішенні нагальних і перспективних проблем життя територіальних громад. Проте, проведення вже перших засідань сесій, складний, а часом драматичний перебіг процесу формування керівних органів рад, персонального складу їх постійних комісій і розподілу в них посад, засвідчили, що на заваді конструктивній співпраці депутатів став строкатий партійний склад рад. За умови, коли в багатьох із них жодна із політичних сил немає більшості, коли таку більшість не можуть утворити, радше через амбітність їх очільників, партії, що традиційно блокувались, своє вагоме слово повинні сказати депутати – “мажоритарники”, чимало яких є представниками місцевих організацій Народної Партії. Чинний Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” передбачає, що “депутатські фракції місцевих рад формуються на партійній основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних рад), обраними за виборчим списком відповідної місцевої організації політичної партії (виборчого блоку політичних партій)” (частина перша статті 27). Частиною другою цієї ж статті встановлено, що “депутати сільських та селищних рад на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об’єднуватися у депутатські фракції місцевих рад. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати сільської та селищної ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій”. Проте, названі та інші норми цього Закону України не відповідають нинішнім реаліям. Запровадивши на місцевих виборах змішану виборчу систему, законодавець не вніс необхідних змін до інших законодавчих актів, насамперед, до Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, який зокрема, не містить жодних норм щодо депутатів-мажоритарників. Там де місцеві організації Народної Партії отримали підтримку виборців у багатомандатних виборчих округах питання щодо фракційності депутатів. які обрані від Народної Партії в одномандатних мажоритарних виборчих округах не повинно виникати. Але у більшості місцевих рад склалась ситуація, коли таких депутатів-народників є лише один чи два, рідше декілька. Тому, виконкомам місцевих партійних організацій слід визначитись із порядком вступу цих депутатів до конкретної депутатської фракції місцевої ради. Вважаємо, що входження депутатів-народників, які обрані в одномандатних мажоритарних округах, до складу депутатських фракцій інших політичних партій є недоцільним. Краще ініціювати створення нової міжпартійної фракції із таких же депутатів-мажоритарників, які є висуванцями інших політичних партій і не мають фракцій у місцевій раді. Можливо й утворення на постійній основі чи ситуативно депутатських груп відповідно до вимог статті 26 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”. Частина шоста статті 27 названого Закону України містить припис за яким “інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються регламентом місцевої ради”. Проте, щоб уніфікувати цей процес краще, на наш погляд було внести необхідні зміни до самого Закону. За цих умов, доцільним було б народним депутатам України із фракції Народної Партії у Верховній Раді України ініціювати у порядку законодавчої ініціативи внесення змін до низки статей чинного Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, чітко виписати статус депутатів, які обрані в одномандатних мажоритарних виборчих округах, зокрема, й щодо можливості утворення ними фракцій в місцевих радах. Сергій Дерев’янко, консультант з ідеологічної та інформаційної роботи Івано-Франківської обласної організації Народної Партії
|