05.02.2011
12:00

Економічна правда: "Спрощенці" доживають останні дні?

Скоріше за все, новий закон не влаштує "єдинщиків". Але оскільки вони розколоті, то навряд чи зможуть масово протестувати. Інший вихід - поринання у схеми 1990-х років, коли розрахунки робилися у готівці і податки не платилися взагалі.

Податковий кодекс фактично залишив без роботи самозайнятих українців, основними клієнтами яких були підприємства.

Юридичним особам тепер невигідно працювати з підприємцями-спрощенцями, тому вони вже зараз відмовляються підписувати з ними контракти.

Бойкот "єдинщиків"

Новий Податковий кодекс ліквідував клас привілейованих самозайнятих підприємців. Здебільшого, це професіонали, що відкрили свою справу, послуги яких більш якісні і дешевші, ніж послуги фірм. Зазвичай це консультанти, перевізники, виробники комплектуючих.

Кодекс позбавляє юридичних осіб права відносити закупки товарів та послуг фізосіб на валові витрати. Отже, підприємці матимуть більший прибуток, відповідно, платитимуть з нього більше податків.

"Мені довелося відмовитися від послуг 16 виробників, які постачали комплектуючі для меблів. Їх робота мене влаштовувала, і вартість була розумною. Зараз мені з ними працювати невигідно, адже я не можу віднести на валові витрати ні фарбу, ні матеріали", - каже президент Всеукраїнської асоціації меблевиків Дмитро Дячук.

У податківців своя логіка. Мовляв, під вивіскою "спрощенців" працюють наймані працівники, які не надають послуги юридичним особам, а допомагають їм не платити податки. Цим начебто зловживають фабрики і великі магазини.

"Один підприємець на Тернопільщині має фабрику, триповерховий дім, шикарні машини, але не лише не платить податки і соціальні внески, але й був помічений у черзі на соціальну допомогу", - відзначає заступник голова ДПА Сергій Лєкарь.

Пошук обхідних шляхів

У підприємців різний підхід до цієї новели. І хоча норма про заборону віднесення на валові витрати набуває чинності лише з 1 квітня, підприємці на це реагують вже зараз. Одні йдуть мітингувати, інші шукають нові схеми, аби не платити податки.

Єдиний легальний вихід для тих, хто працював з підприємствами, - перейти на роботу з фізособами, які податку на прибуток не платять. Тобто стати за прилавок на ринках і продавати продукцію ширвжитку. Однак товари та послуги цих підприємців зазвичай є унікальними і потрібні лише юридичним особам.

Якщо останні не хочуть розлучатися з "єдинщиками", то можуть створити для них мале підприємство, яке кодекс звільняє від сплати податків на прибуток.

Як відомо, до 2016 року діє норма, за якою колишні платники єдиного податку, що переоформилися у мале підприємство, звільняються від сплати податку на прибуток, якщо їхній щорічний обіг не перевищує 1 мільйона гривен, а на фірмі працює не більше 50 осіб. Це дозволить дещо компенсувати втрати.

Врешті-решт, і "спрощенці" можуть об'єднатися, створити підприємство і не платити податок на прибуток. Правда, тоді їм доведеться "заводити" бухгалтера, вести облік роботи фірми, а також витрачати гроші на соціальні внески робітникам.

Та й зароблений прибуток, за законом, треба скеровувати лише на розвиток. Зайвих грошей у таких підприємців нема, тому невідомо, за рахунок чого вони будуть жити, якщо прибуток не можна розподілити між партнерами.

Інша схема, яка може стати популярною у "єдинщиків", - "інформатизація" послуг.

За кодексом, послуги з інформатизації не потрапляють під заборону віднесення на валові витрати. Оскільки незрозуміло, що означає ця послуга, а в реєстрі професій вона формулюється розмито, "єдинщик" може внести цю категорію у перелік своєї діяльності, навіть якщо він водій чи юрист. Достатньо написати слово "інтернет".

Хоча обмеження почне діяти лише з квітня, юридичні особи вже зараз відмовляються від послуг "спрощенців", оскільки саме на лютий припадає пік укладання річних угод. Зараз, доки ситуація із "спрощенцями" невідома, юридичні особи вирішили почекати. Підприємці ж сидять без роботи.

"Єдинщикам" готують закон

Чиновники обіцяють до 20 лютого розробити законопроект про роботу "спрощенців", який повинен, з одного боку, частково задовольнити їхні вимоги, а з іншого - не вступати у протиріччя з Податковим кодексом.

"Цією нормою кодекс ставить платників єдиного податку поза законом. Він заважає їм розвиватися і еволюціонувати з малого підприємства у середнє", - відзначив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

Однак податківці та чиновники не дуже налаштовані на компроміс.

"Значна частина так званих підприємців - це люди, які стоять за прилавком. Їм юридичні особи дають у кредит товари. Частину товарів вони продають, решту - повертають постачальнику. Як же нам ці операції вносити у валові витрати?" - запитує президент Академії фінансового управління при Мінфіні Тетяна Єфіменко.

Схожа позиція і в податковій. "Треба збалансувати порядок сплати або "спрощенцями" відповідної суми, або включенням до витрат у певних процентах. Думаю, це питання буде обговорюватися, але наша точка зору така: має бути баланс між обов'язками кожного суб'єкта перед державою", - каже Лєкарь.

Скоріше за все, новий закон не влаштує більшість "єдинщиків". Але оскільки вони вже розколоті, то навряд чи зможуть протестувати і зібрати стільки ж людей, як і в листопаді 2010 року.

Інший вихід - поринання у схеми 1990-х років, коли розрахунки між юридичними особами і фізособами робилися у готівці, велася подвійна бухгалтерія і податки не платилися взагалі.

Економічна правда