Навколо масиву «Нивки» в Івано-Франківську вже декілька років тягнеться судово‑паперова тяганина. Мешканці села Загвіздя роками воюють із владою Івано-Франківська за власні ділянки. Землю віддали під забудову, а їх навіть не спитали.
Ще від колгоспів
Ця історія почалася у 1952 році. Тоді тутешня земля належала колгоспу ім. Калініна с. Пасічна Станіславського району. А після включення в межі Івано-Франківська сільськогосподарські землі колгоспу передали в користування птахофабриці «Авангард». В 1989‑му обласний виконком (тоді був і такий – Ред.) прийняв рішення «про розукрупнення колгоспів та передачу земель із підпорядкування Тисменицького району в м. Івано-Франківськ». Тоді ж облвиконком зобов’язав внести зміни в земельні облікові документи Івано-Франківська та Тисмениччини, включивши в межі Івано-Франківська, Тисменицького, Калуського та Коломийського районів 3413 га (колгоспи та радгоспи). Серед них був і радгосп «Авангард» – 325,3 га, які перепали Франківську, пише газета "Репортер".
Через два роки міська рада обласного центру прийняла рішення про включення цієї землі в свої межі (там був радіозавод, тролейбусне депо, обласна лікарня тощо). Цю територію назвали масивом «Нивки». Правда, місто передбачило включити не 325,3 а 362,9 га. Звідкіля взялася різниця (37,6 га) – велике питання, бо жодних карт не було чи не збереглося – є лише цифри.
І сталося так, що міськрада 15 років тую землю не чіпала. Певне, і без «Авангарду» землі було достатньо. Коли ж у 1996‑му міська влада вирішила щось із нею робити, то з’ясувалося, що земля має власників. Тому що її обробляють: хто 20, а хто і 40 років.
Земля – на квадратики
Наразі є восьмеро землекористувачів, які отримали землю в 1968 році. Проте відповідні записи у книзі обліку Загвіздянської сільради є тільки по шести особах. Решта просто отримала документи з печатками про те, що вони мають право користуватися землею. Відтак, ці шестеро людей роками відстоюють своє право на ту землю. «В мене там город, колонка, посаджені дерева, – каже одна з користувачів (просила не називати імені – Ред.). – Я там працюю і працюватиму кожного року. Так само і в інших. Ми просто так свою землю не віддамо».
Однак міська влада свого часу цих людей просто обійшла. Влада довго ділила землю на квадратики й 14 квітня 2009 року сесія міськради прийняла рішення про передачу 349 ділянок під забудову мікрорайону «Черешеньки» (який планувалося забудувати на території масиву «Нивки»). Із власників тієї землі: 196 – мешкають або обробляють земельні ділянки в мікрорайоні Пасічна, 140 – перебувають на обліку та бажають отримати ділян-ку під забудову, 13 – інші категорії (чорнобильці, репресовані, інваліди тощо). Під час розподілу землі багатьох залишили «зліва». І цих шістьох – теж.
Довести владі те, що вони мають право на землю, яку обробляють протягом 40 років, люди не змогли. Тож подалися до Тисменицької РДА, яка, на їхню думку, має право розпоряджатися землями птахофабрики «Авангард». Мовляв, земля є загвіздянською. Правда, сама Загвіздянська сільрада, згідно з проектом формування території, цю землю своєю не вважає.
«Ці 37 гектарів місту не належать, – кажуть землекористувачі. – Бо Івано-Франківськ її просто прихопив. А справжнім розпорядником цих земель є органи виконавчої влади на місцях. У цьому випадку – Тисменицька РДА».
Не домовилися
Перший заступник голови Тисменицької РДА Іван Семанюк розмовляти з «Репортером» відмовився. Мовляв, справа знаходиться у суді, тож говорити нема про що. Однак, знаємо, що Тисменицька РДА пішла за людьми – розпорядилася надати їм право на приватизацію землі. Тож міська влада забила на сполох і поскаржилася в ОДА.
Восени минулого року двічі засідала обласна тимчасова комісія. Там постановили: до вирішення межового спору на спірну земельну ділянку не приймати жодних рішень, рекомендувати зустрічі з шістьма громадянами Загвіздя, а головному управлінню Держкомзему в області представити наявні матеріали по шести громадянах Загвіздянської сільради Івано-Франківській міській раді.
Перший заступник міського голови Івано-Франківська Зіновій Фітель каже: вони зробили все, що вимагалося. Але це не допомогло. «Якби ми зустрілися з тими людьми і домовилися з ними, то зняли би суть спору, – говорить Фітель. – Але, на превеликий жаль, не домовилися».
Якщо зважити на те, що місто роздало майже 350 ділянок під забудову по 4‑5 соток, то слід наголосити, що шестеро мешканців наразі претендують на 1,6 га землі. Відтак, якби вони її отримали, то приблизно 40 людей, які вже «мають квиток» на землю, просто її не отримають. Тож міська влада пообіцяла дати цим шістьом людям по 10 соток під забудову. Тобто удвічі більше.
«Нам не так просто було це пообіцяти, – каже Фітель. – Бо на тому місці комусь вже було поділено. Тож ми мусили би цим людям знайти інше місце для забудови. Проте ми готові були на це піти».
Натомість, загвіздянські землекористувачі кажуть, що міська рада взагалі не мала права їм такого пропонувати. Бо, по‑перше, зміна меж (міста, села чи району) на влас-ника землі чи землекористувача не впливає. А по‑друге, межі міста наразі й так не встановлені. Та й обмін, на їхню думку, нерівний. «Він у мене забирає 30 і дає 10. А я не хочу 10, а хочу 20», – обурюється один із землекористувачів.
У кожного своя правда
Тож міська влада подала судовий позов на Тисменицьку РДА з вимогою відмінити розпорядження. Як каже начальник Івано-Франківського юридичного відділу Ігор Сегін, територія району та села Загвіздя, за їхнім же проектом, закінчується там, де починається межа обласного центру. «Однак, Тисмениця цей план не враховує, – говорить Сегін. – Бо вони вважають, що він мав бути затверджений Верховною Радою. Не допомагають навіть наші аргументи, що це ж десяток їхніх тисменицьких управлінь погодили цей проект».
До речі, у 2001 році Івано-Франківськ затвердив свій генплан. Він пройшов обговорення та експертизу в області, а облархітектура прийняла його до виконання. Згідно з ним, територія «Нивок» належала місту. Наразі цей генплан є чи не найважливішим аргументом міських юристів. Відтак, право на цю землю вони мають. Інше питання: чесно чи ні? Адже 37 га взялися таки нізвідки.
Може саме тому шестеро загвіздянських землекористувачів вважають цю справу рейдерським захопленням землі. «Місто документів на цю землю не має, – кажуть вони. – Межі міста не визначені. А наші землі, які вони приліпили до своїх, записані в господарській книзі Загвіздя, тому вони завжди були там на обліку». Люди певні: івано-франківська міська влада перевищила свої повноваження, бо розпорядилася землею, яка їм не належить. А Ігор Сегін доводить, що повноваження перевищила Тисменицька РДА.
Найскладніше у цьому те, що спір – не за шість ділянок, а за межу міста. Відтак, якщо генплан погоджений усіма обласними структурами вже не є документом, то де ж межа?
P. S. Шестеро ображених загвіздянців збираються боротися до кінця. До Європейського суду…