28.09.2006
12:00

Про бідного двірника замовте слово

Різниця цін і тарифів, мала зарплата і брак кадрів – головні проблеми ЖЕО До комунальної власності міста належать понад три тисячі житлових будинків. Понад 500 з них мають п’ять і більше поверхів. Весь тягар утримання цього житлового фонду лягає на плечі дев’яти житлово-експлуатаційних організацій, які обслуговують майже 50 тисяч квартир. З них водопровід і каналізацію мають майже 46 тисяч квартир. Централізованим опаленням обладнані 39 тисяч, а гарячим водопостачанням – 43 тисячі помешкань. Майже у 600 квартирах встановлені електроплити. Підтримувати таке житлове господарство в належному стані досить непросто. Напередодні опалювального сезону ми розпочинаємо серію зустрічей з керівниками управління житлово-комунального господарства. Першими в гості до редакції завітали начальники житлово-експлуатаційних організацій: N1 – Мирослав Курчій, N2 – Роман Сергенюк та ЖЕО N3 – Зеновія Макогон. „Всі послуги надати не можемо” Перш ніж говорити про роботу ЖЕО і ті проблеми, з якими вони стикаються, ми вирішили з’ясувати, за що ж мешканці, власне, платять ЖЕО квартплату. Колись ЖЕО мали надавати мешканцям 27 видів послуг. Тепер, відповідно до рішення міськвиконкому, так званий „обов’язковий” перелік послуг ЖЕО зменшено до 12 пунктів. Отже, до квартплати, зокрема, входить: прибирання сходинкових кліток, підвалів та технічних поверхів; освітлення сходів; прибирання прибудинкових територій; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; дератизація та дезінфекція; обслуговування димових та вентиляційних каналів; поточні ремонти; ремонт газового обладнання; вивезення сміття; утримання аварійної служби; експлуатація ліфтів та відшкодування вартості спожитої ними електроенергії. Загалом квартплата у будинках, не обладнаних ліфтами, зараз становить 41 копійку за метр квадратний, а у будинках з ліфтами – 50 копійок. Однак вартість утримання квадратного метра житла є вищою. За словами начальників ЖЕО, квартплата мала б становити не менше однієї гривні за метр квадратний. „Витрачаємо гроші на найнеобхідніше” — Будь-яке підприємство, — каже начальник ЖЕО №2 Роман Сергенюк, — може успішно функціонувати, якщо воно має адекватні дохідну й видаткову частини. А ЖЕО є збитковими. Ми не хочемо отримувати з квартиронаймачів надприбутків, але маємо отримувати від них відшкодування витрачених на обслуговування їхніх будинків коштів. „За ті кошти, які ми збираємо, надавати всі послуги в повному обсязі ми не можемо і витрачаємо їх на найнеобхідніше”, — додає начальник ЖЕО №1 Мирослав Курчій. Однак за не надані послуги люди платити не повинні. Для цього вони повинні звернутися в ЖЕО, яке повинне зробити їм відповідний перерахунок квартплати. Як і всім комунальним підприємствам, ЖЕО дошкуляють борги та різниця цін і тарифів. Кредиторська заборгованість ЖЕО №1 становить 1,6 млн. грн., а дебіторська – 908 тисяч. Начальник ЖЕО каже, що ці цифри говорять самі за себе. ЖЕО №2 мешканці боргують 484,6, а ЖЕО №3 – 600 тисяч гривень. Більшість з них – це борги попередніх років. За словами начальників ЖЕО, люди навмисно не платять квартплату, щоб через три роки ці борги їм списали „за давністю” як неперспективні. Щоб хоч якось зводити кінці з кінцями, начальники ЖЕО просять міську владу дозволити їм бодай коригувати квартплату на величину росту цін на енергоносії. Відповідне клопотання зараз на розгляді у міського голови. А наразі квартплати заледве вистачає на вивезення сміття, оплату спожитої електроенергії, обслуговування ліфтів та виплату зарплат працівникам ЖЕО. Бракує фахівців — Що можна вимагати від людей, які не отримують вчасно зарплати? – задається питанням пан Курчій. – А був такий період, що працівники ЖЕО навіть надію на зарплату втратили. Зараз ситуація потроху нормалізувалась, але попри це працювати за 560 гривень охочих небагато. За штатним розписом в ЖЕО №1 мало б працювати 189 осіб, а зараз є лише 104 працівники. Якби їх було 180, ми б уже не мали чим виплачувати їм зарплату. Лише сантехніків у нас мало б бути 26, а є вісім і ще два зварники, — бідкається начальник ЖЕО №1. „У нас проблема з двірниками, — доповнює колегу Зеновія Макогон. – Не вистачає покрівельників, пічників, мулярів і малярів”. Взагалі, за словами керівників ЖЕО, їм бракує працівників робітничих професій. Молодь такі професії вважає непрестижними і воліє здобувати вищу освіту. А добрі спеціалісти йдуть до приватників, які платять їм удвічі більше. За словами пані Макогон, її слюсарі та сантехніки щоденно мають виконувати по 10-15 заявок. Інколи не встигають. Самі собі допомогти мешканці не хочуть Здебільшого люди лише нарікають на роботу ЖЕО. Вони, мовляв, нічого не роблять, тільки квартплату збирають. А куди вона йде – невідомо. Але ЖЕО обслуговує не лише один будинок, а десятки багатоповерхівок, і квартплату, яку заплатили мешканці однієї, цілком може спрямувати на ремонт іншої, котра цього більше потребує. Разом з тим, нарікаючи на комунальників, мешканці не хочуть самі собі допомогти і не поспішають утворювати товариства співвласників багатоквартирних будинків, щоб взяти їх на свій баланс і самостійно утримувати й обслуговувати. Більше того, є зворотна тенденція. За словами Зеновії Макогон, кілька житлово-будівельних кооперативів, які розташовані на території ЖЕО №3, просяться до комунальної власності, бо не можуть дати собі ради. А товариств співвласників на території цього ЖЕО лише два. Ці так звані кондомініуми можуть підключатися до програми сталого розвитку ООН, яка виділяє частину коштів на ремонт будинків. Єдина умова, щоб цього хотіли самі мешканці. А вони не хочуть. Бо чи платять вони квартплату, чи ні, звикли, що є ЖЕО, яка має їм все зробити. „Ліквідовуємо аварії та готуємось до зими” Більшість часу і робіт ЖЕО припадає на ліквідацію аварій, які треба виконувати негайно. Щоб займатися профілактикою, не вистачає ні спеціалістів, ні коштів. „Звичайно, ми плануємо профілактичні роботи, — каже З.Макогон, — заміну запірної арматури, профілактику, перевірку, ремонт і заміну трас, внутрішньобудинкових систем. І робимо це все, бо за нас цього зробити нікому. Може, профілактичних робіт й недостатньо, але в міру можливостей ми це робимо”. Найбільше такі профроботи ЖЕО виконує напередодні опалювального сезону. Зокрема, ЖЕО №1 уже випробувало на щільність системи у 64 будинках. Ще у 12-ти це зроблять найближчим часом. З 80-ти будинків з централізованим опаленням ЖЕО №2 випробувало вже 74. Два будинки випробують за кілька днів, а до шести будинків ще ремонтують теплотраси. Ремонт дахів у ЖЕО №2 йде за планом. Але дощі можуть внести свої корективи і у темпи робіт, і у їхні об’єми. А ось у ЖЕО №3 з ремонтом дахів проблеми. Особливо з так званими м’якими покрівлями. Щоб люди могли спокійно перезимувати, зараз необхідно провести бодай часткові ремонти 12-ти покрівель. З 89 будинків системи опалення уже випробувано у 76. Решту випробують впродовж тижня. Особливі претензії начальник ЖЕО №3 має до підприємства, яке забирає сміття. Вона каже, що невчасний його вивезення зводить нанівець всю роботу і у людей складається враження, що ЖЕО нічого не робить. А люди повинні знати, що зі сплаченої ними квартплати гроші на вивезення сміття йдуть безпосередньо підприємству, яке має його вивозити, а не ЖЕО. "Західний кур'єр"