|
27.01.2007 12:00
|
Версiя для друку |
Донести людям правду про місця примусового утримання цивільного населення на Прикарпатті |
Давно відгоріло полум’я Великої Вітчизняної війни. Все менше і менше стає людей, які пережили її лихоліття і вже зовсім мало тих, хто дожив до наших днів, перенісши жахи фашистських "фабрик смерті" - концтаборів, гетто, тюрем. Відродити і донести людям пам’ять про тих людей - запорука того, що злодіяння фашизму вже ніколи не повторяться.
За дорученням Президента України В. Ющенка Служба безпеки України проводить роботу щодо збирання, систематизації та опрацювання даних про місця примусового утримання військовополонених та місцевого населення під час окупації України німецько-фашистськими загарбниками в 1941 - 1944 роках.
Так, Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області в результаті пошукової роботи із залученням архівних матеріалів різних фондів та свідчень очевидців тих подій встановлено, що протягом 1941 - 1944 р.р. на території області окупаційними військами було створено 11 місць примусового утримання цивільного населення.
До таких місць відносились насамперед гетто, які на Прикарпатті були створені в містах Станіслав (нині Івано-Франківськ), Калуш, Коломия, Надвірна, Рогатин, Снятин, Долина і передбачались для утримування в ізоляції єврейського населення та його масового знищення в подальшому. Крім того, в м. Тисмениця для тимчасового утримання в ізоляції євреїв було створено евакотабір.
Тюрми, в свою чергу, існували в містах Станіслав, Коломия Долина. В них утримувались громадяни різних національностей, насамперед ті, що були запідозрені нацистами у нелояльності до окупаційної влади, захоплені як заручники під час облав тощо. Охорону тюрем та гетто здійснювали, як правило, німецькі військові та українська допоміжна поліція.
Умови утримання громадян у вищевказаних місцях вражають своєю нелюдськістю. Як свідчать документи, в тюрмах утримувалось в середньому по 20-30 чоловік в кожній камері, а в Станіславській тюрмі була окрема камера в підвальному приміщенні, де утримувалось до 70 осіб єврейської національності. В’язні гетто жили переважно в бараках, будучи позбавленими елементарного медичного обслуговування, харчування та одягу (харчування та забезпечення одягом було за принципом: хто що мав, те й їв або вдягав).
Час від часу окупаційна німецька влада проводила акції масового знищення цивільного населення. Кількість вбитих мирних жителів в таких акціях шокує.
Так, в жовтні 1941 року німецькі карателі на єврейському кладовищі м. Станіслава (розташоване біля шкірзаводу) протягом одного дня розстріляли 12 тисяч осіб єврейської національності; 6 жовтня 1941 року на релігійне свято "Сикос" ( по-місцевому називали "кучка"), в м. Надвірній німецькі карателі зігнали на площу біля польського костела понад 3000 осіб єврейської національності, погрузили їх на автомашини, вивезли в ліс – урочище "Буковинка" – і розстріляли, в березні 1942 року в центрі м.Снятин німецькі карателі розстріляли до 2000 осіб єврейської національності. І це лише окремі з багатьох і багатьох прикладів.
Загалом же за час окупації тільки в м. Станіславі німецько-фашистськими загарбниками та їх пособниками було знищено 128 272 мирних жителя, в м. Коломиї - близько 90 тисяч цивільних громадян, в м. Калуші та районі було розстріляно та страчено до 9 тисяч мирних жителів, в м. Надвірній та районі - близько 7 тисяч і т.д. Варто також зазначити, що в більшості випадків ліквідації гетто передувало знищення усіх його в’язнів...
Співробітниками Управління опрацьовано колосальний обсяг матеріалів (акти комісій з розслідування злодіянь німецьких окупантів, протоколи допиту очевидців масових розстрілів, документи німецької окупаційної адміністрації тощо), які дають максимально повну картину функціонування фашистських катівень на Прикарпатті, відкривають райони масового знищення та захоронення мирного населення, воскрешають пам’ять про невинно загиблих і попереджають сучасників про недопустимість повторення тих жахливих злодіянь.
Зібрані та систематизовані матеріали планується використати при підготовці експозицій приурочених до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів, який щороку відзначається 11 квітня.
Сергій Білий,
керівник прес-групи
Управління СБ України
в Івано-Франківській області
|
Інші статті
Архів статей
|
Цю статтю переглянули 1601 раз |
|
|
©
БРIЗ, 2005-2011 Будь-яке використання iнформацiї не тiльки дозволяється, а й заохочується, у тому числi i матерiально. 067.74.22.74.9
Усі матеріали сайту дозволено використовувати на умовах GNU Free Documentation License без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike
|
|