|
|
03.02.2007
12:00
|
 Версiя для друку |
Газета РЕПОРТЕР: "ЕТО ВСЬО ХЄРНЯ!" |
Газета «Репортер», № 5 від 1 лютого 2007 року
Раннього ранку в суботу, 27 січня, на валах в Івано-Франківську «лісоруби» нібито від Православної Місії почали вирубувати дерева. Коли інформація про це дійшла до міської влади, троє членів міськвиконкому — Володимир Швадчак, Віктор Кімакович та Анатолій Богуш разом з головним архітектором міста Ігорем Гаркотом прибули на «місце події».
Вандалізм припинили, викликали міліцію. Поки міліціонери опитували «людей з бензопилами», навколо зібралися «глядачі» того дійства-протистояння. А серед «глядачів» якраз і була група молодих людей «характерної зовнішності» (чи то охоронців «лісорубів», чи то «активістів» Православної Місії, а може, «представників невідомого інвестора»), які і говорили між собою про те, що «всьо ето хєрня…, всьо равно ми здєсь построім».
Керувала «лісорубами» така собі Романчак Олександра Григорівна, яка, за її словами, очолює Всеукраїнську Видавничу Православну Місію УПЦ КП. До приїзду міліції і прибуття представників місцевої влади було вирубано близько 20 дерев. Пояснюючи свої дії, пані Олександра стверджувала, що у неї є всі законні підстави очищати територію під забудову. Дозвіл на будівництво та обслуговування громадського закладу вона отримала від Зіновія Шкутяка, відтак планує побудувати тут чотирьохповерхову будівлю, на першому поверсі якої буде недільна школа і телезал, на другому і третьому — офісні приміщення Місії і на четвертому — квартири працівників. За роз’ясненнями, наскільки правомірними були дії вищезгаданої особи (адже, за її словами, у неї є всі необхідні для будови документи), ми звернулися до чиновників, які безпосередньо відповідають за вирішення цього питання.
Заступник Івано-Франківського місь-кого голови з гуманітарних питань
Віктор Кімакович: «Ми стикнулись з такою позицією, коли прибуток і гроші стають вищими за те, як повинно виглядати місто, як повинна зберігатися та спадщина, яка отримана від попередників. З міських валів починалося наше місто. Вали не досліджені ані з архітектурної, ані з археологічної точки зору. І зараз просто загородити частину валів і сказати: «Я тут буду будувати будинок» — цілком незаконно. Вона оперує тим, що у неї є дозвіл, місто ж оперує тим, що всі ці дозволи відмінені, відтак не є чинними. І людина, прикриваючись такими речами, як Православна Місія, розповідає про хлопчиків і дівчаток, які будуть займатися в недільній школі, а керівництво Православної Церкви говорить, що Олександра Романчак не має жодного відношення до Православної Місії, що вона звільнена. Не люблю давати оцінку, але це все — аферизм. А тут інтереси міста мають бути в першу чергу, тому міська влада захищає ці інтереси.
Ми і так останнім часом дуже багато втратили по неконтрольованій забудові, тому, якщо є можливість відстояти, потрібно відстояти. Потрібна якась різка оцінка громадськості. Те, що цю територію треба впорядковувати — це однозначно, але якраз те, що вона її обгородила і стало причиною непорядку. На цій території є будиночок, який належить пані Олександрі і який є аварійною спорудою, де збираються бомжі. Вона сама, прикриваючись тим, що хоче щось там впорядковувати, є джерелом, вибачте на слові, срачу.
Я думаю, ця жінка не діє самостійно, над нею хтось стоїть, це питання прибутків і надприбутків. Ми чудово знаємо собівартість одного квадратного метра і по скільки потім цей квадратний метр продається. Заради оцієї різниці і нехтується такими речами, як пам’ятка або культурна цінність. Тим більше, вали зовсім не досліджені, раніше всередині валу були каземати, тобто пустоти. Ставити будинок на пустоту дуже небезпечно, а вирівняти вал — це означає повністю його знести, що я вважаю вандалізмом. Там може бути якийсь дитячий майданчик, але будинку, який руйнуватиме структуру цього бастіону, там не буде».
В процесі розслідування стало зрозуміло, що справа більше, ніж неоднозначна. Втім, ми намагалися знайти відповіді на запитання, яких ставало все більше. Ми вирішили звернутися до першого заступника міського голови Володимира Швадчака, який одним з перших прибув на місце подій. Його позиція теж виявилась стійкою і непохитною, відтак з’ясувалися деякі цікаві моменти. Виявилось, що в паперах пані Романчак про будівництво з чотирьохповерхового будинок «перетворився» чомусь на семиповерховий (і чого б це воно?) Також немаловажним фактом є той що забудову планували проводити зі сторони вулиці Валової, це означає демонтаж арки, що по вулиці Грушевського, де і планувався заїзд.
Володимир Швадчак: «Збоку стоїть будинок, якому понад сто років і зрозуміло, що, зробивши заїзд, ці люди можуть не тільки зруйнувати середовище, а й той будинок.
Я так розумію, що у них була домовленість з якоюсь будівельною організацією, але коли вони прийшли до нас, ми одразу відмовили їм з ряду причин, і однією з них була відсутність заїзду. Після цього вони зняли паркан і ми думали, що перемогли, але ось півтора місяці тому загорожа під будову знову з’явилася. Ми написали пані Романчак листа, в якому попередили її, що вона зобов’язана демонтувати загорожу, у випадку відмови паркан буде знесений 30 січня. Проте, на жаль, ми не встигли — в суботу зранку ці люди почали спилювати дерева, причому не кваліфіковано, одна береза при спилюванні просто впала, потрощивши паркан. Це щастя, що все обійшлося і ніхто не постраждав. Тому після тих подій ми провели демонтаж огорожі.
Ми не маємо нічого проти її власності — будиночка, який знаходиться поблизу і зараз у жахливому стані. Ми зобов’яжемо її привести його в належний стан».
Очевидно, що наслідки земельної політики пана Шкутяка ми відчуватимемо ще протягом кількох років. Ми звернулися до начальника відділу Державної служби охорони культурної спадщини Андрія Давидюка і нам вдалося на власні очі побачити копію державного акту на право постійного користування землею, відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 19 червня 2001 року, підписаного Зіновієм Шкутяком 14 вересня 2001 року. Там зазначається, що Православній Місії УПЦ КП надається у постійне користування 0, 0632 гектарів землі.
Проте ми також ознайомились з листом-відповіддю першого заступника міського голови Володимира Швадчака Романчак Олександрі, в якому йшлося про те, що виконавчим комітетом міської ради та міською радою проведене ретельне вивчення та перевірка раніше прийнятих рішень міськвиконкому на предмет їх законності, доцільності та можливості реалізації відповідних проектів. За результатами цього розгляду міською радою проведено відповідне слухання і прийнято рішення про скасування цілого ряду рішень міськвиконкому про надання дозволів на проектування і будівництво. В тому числі скасоване рішення про надання дозволу Всеукраїнській Видавничій Православній Місії УПЦ КП на будівництво громадського закладу з причини відсутності можливості влаштування будівельного майданчика та доступу до нього важкої будівельної техніки.
Андрій Давидюк представив нам також відповідь на запит Івано-Франківському міжрайонному природоохоронному прокурору, молодшому раднику юстиції п. В. Стефанцю начальника головного управління туризму і культури Володимира Федорака, де йдеться про те, що погодження органу охорони культурної спадщини в проекті відведення земельної ділянки відсутнє, оскільки Державна служба охорони культурної спадщини була сформована постановою Кабінету Міністрів України № 446 30.03.2002 року. Будівництво на даній ділянці можливе тільки після повного археологічного обстеження спеціалістами інституту археології НАН України.
Також Андрій Давидюк зауважив: «Якщо археологи знайдуть там якийсь потужний культурний шар, якісь археологічні знахідки, скажімо, рештки мурів, ця ділянка може бути вилучена на користь міста згідно із Законом України як культурна спадщина. Археологія в цьому випадку має завжди передувати будівництву згідно Закону України «Про охорону археологічної спадщини», себто все, що зараз робить на тій ділянці пані Романчак, є незаконно, адже розкопок там не було. Отож наша позиція така — там можна будувати тільки після повного археологічного дослідження і тільки, якщо там нічого не знайдуть».
Поспілкувавшись з депутатом міської ради Богданом Федьківим, який на минулій сесії міської ради вніс пропозицію щодо даного питання (яке, до речі, було затверджене не в користь Олександри Романчак). Виявилось, що Православна Місія прикривається рішенням Львівського апеляційного суду (про судове засідання представників міської влади «випадково» забули попередити»), який призупинив рішення Івано-Франківського суду. «Ми категорично проти такої забудови і вчинимо усі заходи, щоб не допустити цього протизаконня», – запевнив Богдан Федьків.
Після такої майже однозначної оцінки влади подій на валах, які вже називають скандалом, нам дуже закортіло поспілкуватися з «легендарною» Олександрою Романчак. Що ж, слава Герострата — це теж слава.
— Пані Олександро, як Ви розцінюєте події, які відбувалися у суботу? Розкажіть, з чого усе починалося.
— За вказівкою нашого мера Анушкевичуса мене « крєпко блоканули» з усіх сторін. Ми плануємо побудувати на валах духовно-просвітницький центр. Там має бути великий телезал, теле міст, адміністративні приміщення Місії. Я займаюся видавничою поліграфічною діяльністю і наразі маю велику потребу в приміщенні для роботи. Це третій проект в моєму житті. Перший — це «Держава Україна», другий — «Українська Церква» і третій — це пам’ятний комплекс на честь 2000 ліття Різдва Христового. От вмію я робити щось добре. Мені хотілося красу передати людям, щоб залишилася пам’ять і зробити їх добрішими, лагіднішими.
А влада, незважаючи на ухвалу Львівського господарського суду про призупинення рішення міської ради, яку я представила Анушкевичусу 25 січня, вдруге затвердила рішення про заборону будівництва.
— Ви ж знали, що Державна служба охорони культурної спадщини не дозволяє жодного будівництва без попереднього археологічного дослідження. Чому ви проігнорували цю заборону?
— Справа в тому, що я віддала свій проект після комплексної експертизи на затвердження Давидюку і вони дали свою згоду. Тобто у мене є всі погодження. Вони мене тоді зобов’язали, що коли я почну копати і щось знайду, то щоб одразу їх повідомила по телефону. Всі служби підписали всі документи.
— Яку організацію Ви залучили до будівництва?
— Першого липня мені «підсунули» підрядчиків екс-прем’єра Криму Анатолія Матвієнка. Спочатку я домовилась з іншими людьми, але їм Ющенко запропонував інші об’єкти в горах і вони від мого проекту відмовились.
Я знайшла інших людей з фірми «Карпати Сервіс» і першого липня підписала з ними угоду.
А 10 липня я сама своїми очима бачила Матвієнка біля свого офісу. І мені дзвонять мої підрядчики і кажуть: «Олександро Григорівно, вам пропонують півмільйона доларів, віддавайте документацію, а ми вам — гроші. Тут має бути семиповерховий п’ятизірковий готель». Я була шокована. Але так вже сталося в моєму житті, що я ніколи не продаюсь.
— А як Ви поясните лист Архиєпископа Іоасафа міському голові, в якому він стверджує, що указом від 20.06.2006 р. № 19 ви звільнені від обов’язків президента Місії і не маєте права виступати від її імені?
— Справа в тому, що я призначена указом Патріарха Володимира за три дні до його смерті. З моменту реєстрації ніхто не може мене звільнити, так захотів Святійший, у мене є його «жива» червона печатка. А Іоасаф не має до Місії жодного відношення, бо вона діє по всій Україні, а він керує тільки в Івано-Франківській єпархії. Я є окремою юридичною особою.
Ще в неофіційному форматі пані Олександра розповіла нам про те, що бандитські угруповання постійно ламали огорожу біля її будиночка, де оселилися бомжі. Також винесли звідти все, що тільки можна було, а влітку організували пожежу. Окрім того, ми почули розповідь про подвійний замах на її життя («підлаштована автокатастрофа, а згодом дві кулі рикошетом в машину»). Ми не хочемо коментувати і якось оцінювати слова Олександри Романчак. Хотілось би, щоб читач сам вирішив, наскільки правдивими є її «аргументи».
Тетяна Єрушевич
P.S.
З кожним роком у нашому місті зростає кількість земельних площ або вже забудованих, або тих, які планують забудувати.
Ми вже перестали дивуватися величезним торговим центрам і офісним приміщенням, які виростають в центрі міста, немов гриби після дощу. Колись хтось пожартував, мовляв, скоро Франківськ перетвориться у величезний торговий комплекс, проте чимдалі цей жарт перестає бути смішним і малоймовірним.
Цікаво, що про обличчя міста ми говоритимемо через кілька років, якщо вже тепер архітектурні пам’ятки губляться серед новітніх будівель у стилі «євро-несмак»?
Проте, незважаючи на тотальну зневіру іванофранківчан, пов’язану із занадто «щедрою земельною» політикою нашого попереднього мера пана Шкутяка, події, які відбувалися 27 січня на вул. Валовій (поруч будинку № 37 на вул. Грушевського), дають надію на те, що нинішня влада поки що ще налаштована захищати інтереси міста.
P.P.S.
Коли ми спілкувалися з представниками нової влади міста, один з чиновників нам повідав свої думки, які варто процитувати.
— Великою помилкою минулої міської влади Івано-Франківська стало надання поважного соціального статусу так званим бізнесменам-бандитам. Тепер вони мільйонери і можуть купити рішення суду, «найняти» судовиконавців, працівників правоохоронних структур. І владі надзвичайно важко з ними боротися.
А тими новими малосвідомими бізнесменами керує тільки жадоба примноження капіталів. Їм невідомі якісь принципи моралі, естетики. Збереження сакральних місць Івано-Франківська, яке його перші архітектори та будівничі проектували як Ідеальне Місто з його неповторним духом, для них terra incognita. Вони, якщо це їм вигідно, без будь-якого сумніву перетворять історичне місто на велике село, або мегаспальний район. Шкода…
Це дійсно помилка старої міської влади. Бандитам треба було залишити їх «нішу» — наркотики, проституція. І вони повинні знати ту свою нішу і боятися кожного зустрічного міліціонера, а не нав’язувати нам своє розуміння «прекрасного» чи свій, вірніше, несмак.
Із зрозумілих причин ім’я автора цих роздумів ми не називаємо.
До чого ми ведемо? Справа в тім, що під час конфлікту ті, хто керували «лісорубами», постійно перед кимось «звітували» по мобільному телефону. Перед ким не знаємо, але вважаємо, що пані Романчак має надійний «дах» — інвестора, «не обтяженого сумнівами».
|
Інші статті
Архів статей
|
Цю статтю переглянули 2280 разів |
|
|
RSS
