Суперечки та колізії навколо готелю «Київ», що знаходився в будівлі на вулиці Незалежності,4 в Івано-Франківську почалися ще 2003 року. В політичних колах говорили про те, що готель хоче прибрати до рук тодішній міський голова міста Зіновій Шкутяк, та його заступники. Але офіційного підтвердження ця інформація не знайшла. Інші говорили, що міська влада старається не для себе, а відстоює інтереси наближених до себе людей. Проте, чутки чутками, а готель «Київ» якось тихо і непомітно опинився у приватних руках, які зараз помаленьку частинками його розпродують. В моді приватизація Процеси приватизації державного та комунального майна стали найбільш популярними в Україні у 90-х роках. Головною метою приватизації було створити в Україні умови для розвитку ринкової економіки. У державній власності повинно було залишитися тільки те майно, яке необхідне державі для повноцінного виконання своїх функцій, а у комунальній власності – майно, необхідне для забезпечення функціонування відповідних органів місцевого самоврядування та територіальних громад.Цим і почали зловживати можновладці Івано-Франківська, намагаючись саме у такому руслі спрямувати рух думок громади, віддаючи у приватні руки готель «Київ». Тобто головне переконати народ у тому, що приватизація готелю піде на благо держави і народу, а органи місцевого самоврядування та громада міста спокійно без нього обійдуться. Віддати чи не віддати? Вирішує суд. Приводом до початку колізій продавати чи не продавати готель «Київ» стало недовиконання бюджету 2003 року. На сесії міської ради виникла суперечка приймати чи не приймати бюджет міста, адже за прогнозами фахівців бюджет міг бути недовиконаний приблизно на три мільйони грн. Компенсувати нестачу коштів можна було за рахунок здачі в оренду, а згодом і приватизації комунального майна. От і знайшовся привід для того, щоб продати готель «Київ» і закрити дірки в бюджеті, а може просто задовольнити бізнесові інтереси тих, хто давно на нього претендував?Однак не так сталося, як гадалося. На червневій сесії 2003 року міська рада ухвалила рішення про виключення приміщення готелю «Київ» з переліку об’єктів, що підлягають приватизації. Головними претендентами на готель були АКБ «Мрія» та ТзОв «Будінвест», які на той час орендували приміщення. Рішення міської ради не задовольнило орендаторів, тому вже в серпні представники «Будінвесту» подали позовну заяву до суду про визнання неправомірним дане рішення сесії.А що тут такого? Орендарі, за їхніми словами, вклали в ремонт приміщення чималі гроші, то мають повне право претендувати на нього. Проте непорозуміння вийшло з ціною, адже готель оцінили у 342 234 грн. Всього 68 тисяч $! На той час приблизно ж стільки коштувала добра трьох кімнатна квартира у центрі міста, але не будівля площею майже 3000 метрів квадратних.Через декілька місяців у листопаді 2003 року на черговій сесії міської ради питання про приватизацію готелю Київ підняли знову. Міський голова Зіновій Шкутяк активно виступав на сесії, щоб продати цей готель саме «Будінвесту». А депутат Михайло Горчак, який мав безпосереднє відношення до «Будінвесту», обіцяв навіть відкликати позовну заяву, але чомусь цього не зробив і вже через три дні Господарський суд Івано-Франківська визнав рішення сесії про відмову в купівлі готелю неправомірним і зобов’язав Фонд комунальної власності територіальної громади міста продати «Будінвесту» даний об’єкт. Це був тільки початок… Через декілька днів після суду засідання сесії міської ради продовжилося і на розгляд знову винесли продаж готелю «Київ». Тоді нинішній міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус був головою контрольної комісії з питань приватизації та оренди комунальної власності міста. На сесії він доповів, що за результатами проведеної перевірки нежитлових приміщень на вул. Незалежності, 4 виявлено ряд порушень. А саме: частину площ надано в суборенду без дозволу орендодавця і відповідно отримується прихована суборендна плата в розмірі понад 10 тисяч гривень в місяць, передбачений договором ремонт приміщення не зроблений, була також порушені техніка пожежної безпеки.Натомість «Будінвест» стверджує, що вклав в ремонт готелю «Київ» 93 205 грн., що становить 27% від вартості об’єкту. А за українським законодавством (ЗУ «Про державну програму приватизації», ст.52) «у разі, коли орендарем будівлі за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого об’єкта, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25% балансованої вартості будівлі, орендар отримує право викупу цієї будівлі». Можливо саме ці «27 відсотків» пояснюють той містичний факт, що готель оцінили за смішною ціною 68 тисяч $.Однак і на цьому засідання сесії на голосування було поставлено питання про заборону приватизації готелю Київ та оскаржити в Апеляційному суді рішення арбітражного суду щодо зобов’язання продати готель «Київ» ТЗОВ «Будінвест». Це рішення було прийнято майже одноголосно. «За» проголосував і Михайло Горчак, очевидно був впевнений у своїй перемозі у будь-якому суді, адже «Будінвест» вклав в готель більше, ніж 25% від вартості будівлі. Що замовчує історія? Після цього скандального засідання міської ради доля готелю для багатьох жителів міста залишилася невідомою. І не тільки для жителів міста, а й навіть для деяких представників влади. Коли ми зверталися за інформацією до представників як колишньої, так і теперішньої влади, з питанням, як саме відбувалася приватизація готелю, багато з них сказали, що все відбулося законно, бо так вирішив суд. А більше нічого не можуть сказати, бо вони в цьому питанні некомпетентні. Тільки в ЗМІ час від часу, нібито, між іншим з’являються репліки, що готель «Київ» та деякі інші об’єкти комунальної власності віддали в приватні руки за безцінь.Як повідомив нам начальник фонду комунальної власності міста Михайло Юсип приміщення готелю «Київ» приватизовані шляхом викупу товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвест», на підставірішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2003 р;постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2004 р.;ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2004 р.;протесту прокуратури Івано-Франківська від 15.10.2004 р.(Скільки їх було задіяно, „чесних і непідкупних” „слуг народу”!)Отже «Будінвест» все-таки свого добився – приватизував готель «Київ». Правда не за смішною ціною 342 тис грн., а за 1 917 877, 20 грн. Сума, яку «Будінвест» вклав у ремонт готелю вже не становила 25% від вартості приміщення, а якими законами, віддаючи готель «Будінвесту», керувався суд – це історія замовчує. Відповідно ніхто не знає, чому продаж готелю «Київ» не відбувався на конкурсній основі, як це передбачає законодавство України. Чому ніякого конкурсу, ніякого аукціону не було? Розпродаж продовжується Складається враження, що в цій справі все-таки щось нечисто, але ніхто нічого не знає і ніхто нічого не може довести. Але останнім часом «нечисті факти» цієї справи почали випливати. Декілька тижнів тому з’явилося оголошення, що продається в Івано-Франківську цокольне приміщення колишнього готелю «Київ» – кафе «Білий камінь» на Незалежності, 4. Площа приміщення всього 142, 5 кв. м2., а заявлена ціна квадратного метра – 10 000 у.о. Отож ціна реальна ринкова «Білого каменю» за оцінкою незалежних експертів становить 1 425 000 у.о. Якщо ж площа цілого приміщення колишнього готелю 2940, 8 м2, то дозволимо собі припустити, що реальна його ціна приблизно 29 мільйонів у. о. (!), а не „жалюгідних” 380 тисяч, за які „Київ” був приватизований.Сьогодні в багатьох країнах, якщо держава має хоча б 10% акцій підприємства, то пріоритетне право на вирішення питань про об’єкти чи роботу підприємств залишається лише за державою. Тобто в першу чергу дбають про питання задоволення економічних інтересів держави та регіону, в якому розміщене підприємство. А наша держава чомусь про це не подумала. Хоча реприватизація комунального майна можлива. Наприклад, у випадку зловживання службових осіб органів приватизації та інших компетентних органів, приватизація під впливом обману, погрози, насильства, збігу тяжких сімейних (особистих) обставин, підробки документів, приховування фактів, що мають істотне значення при вирішенні питання про приватизацію, тощо. Проте кому зараза треба досліджувати законно чи незаконно продали готель «Київ»? Одні не хочуть за цю справу братися, бо якимось чином у ній замішані, а інші просто бояться попередніх. Деякі оптимісти кажуть, що це питання ще можна вирішити, правда, радикальним шляхом – розігнати міську раду. А песимісти кажуть, що афера з готелем «Київ» залишиться уроком на майбутнє. Але виникає питання: на, яке майбутнє, якщо все, що в нас було найкраще, „чесна” міська влада, очолювана тоді представником команди, яка зараз заявляє, що „ніколи не крала”, цинічно і брутально забрала собі. Мораль цієї „байки”
Хто винен? Всі: злодії при владі, депутати, судді, прокурори, ми з вами самі, зрештою.Що робити? І хоча готель „Київ” в громади Івано-Франківська, фактично, вкрали, ми не закликаємо до реприватизації, бо перерозподіл власності – це завжди катастрофа: згортання інвестиційних процесів, розруха, зубожіння, бандитські розбірки...А тим хто „вкрав” можемо лише порадити. У всесвіті діє Вічний Закон Справедливості. За всю брехню і злодійство рано чи пізно наступає Розрахунок. Страшний Суд не химера. Він реальніший за реальне. І чим раніше боржник починає „розраховуватися” (віддавати), тим „меншою кров’ю”, меншими стражданнями це йому вдається. Тож думайте, панове у владі...Марія Гаврилюк, газета «Репортер» від 03.05.2007 р. До речі: Приміщення готелю «Київ» побудовано на початку ХХ ст. це був перший у Станіславові п’ятиповерховий будинок готель «Уніон».У готелів «Уніон» збиралася найвідоміша українська еліта. Тут періодично зупинялися славетні українські артисти Марія Заньковецька і Микола Садовий.У підвальному приміщенні будинку розміщувалася друкарня з відділом літографії. Тоді тут друкувалася обласна газета «Українське слово». Після реконструкції в приміщені друкарні відкрили ресторан «Білий камінь».У ресторані готелю «Уніон» працював всесвітньо відомий офіціант Куба. Декілька років тому приїжджали з Москви два його сини і готові були заплатити шалені гроші, щоб викупити це приміщення і назвати в честь батька.
|