|
|
16.05.2006
12:00
|
 Версiя для друку |
З головою все ОК |
13, якщо вірити знакам, - число фатальне. А у новообраній Івано-Франківській обласній раді, перше засідання якої відбулося минулого четверга 11 квітня, за даними, які зачитав на її першій сесії голова обласної територіальної виборчої комісії Василь Аронець, їх саме тринадцять. Кого? – спитаєте ви, - так, саме їх, ... жінок...
«Небачена єдність»
Таке сполучення трохи налякало певну частину шановного панства в залі, вщент заповненому депутатами і запрошеними на першу сесію облради. А от дехто добряче повеселився, піджартовуючи над забобонними сусідами по кріслу. Всіх, хто дістав легкий переляк, можемо втішити 13 із 120 це не так багато, всього лиш якихось неповних 11% та ще й розкиданих по різних політтаборах. Але явне переважання чоловіків серед присутніх на сесії 118 новообраних депутатів Івано-Франківської обласної ради V демократичного скликання дещо стабілізувало ситуацію. Довгоочікувану першу сесію можна було вважати успішно розпочатою.
За порядок денний новообрані депутати проголосували практично одноголосно. Така „небачена єдність” проявилася і пізніше, але про це згодом. Лише один з депутатів висловився „проти”. Хто ним був розгледіти, на жаль, не вдалося, а решта колег, мабуть, вирішили „своїх не здавати”. Протягом усього засідання така ситуація повторювалася кілька разів, що немало дивує. Аж надто цікавить хто ж з новообраних був тією „бабою Ягою”, яка завжди „проти”, чи може „сплячої красунею”, чий принц ще не виконав свій священний обов’язок.
Надалі дещо порушили режим роботи сесії кілька незапланованих заяв представників основних політ таборів про створення фракцій. Зокрема про створення окремих фракцій в Івано-Франківській обласній раді наразі заявили три політичні сили. Блок „Наша Україна” заявив про створення найбільшої фракції у кількості 62 депутати, так само про створення фракцій оголосили БЮТ (37 депутатів) та Українська народна партія ( 9 депутатів). На цьому „порушення запланованого протоколу” так би мовити закінчились і депутати перейшли до основного. Тобто до пропонування кандидатур на посаду голови облради та голосування за кандидатів.
Голова облради – «слуга народу» чи «вершитель його долі»
Тут то і проявилася знову вже згадана „небачена єдність” (останнім часом) і солідарність депутатського корпусу. Єдиною запропонованою кандидатурою на посаду голови обласної ради став нашоукраїнець, член Народного руху України Ігор Олійник, який є членом команди Круця-Ткача. Більше кандидатур на цю посаду не пропонували, що щиро подивувало голову обласної ТВК Василя Аронця, який із неприхованою недовірою в голосі, схоже, риторично запитав – «І все???». За затвердження висунутої блоком «Наша Україна» кандидатури Ігоря Олійника без процедурно необхідного обговорення депутатський корпус висловився одноголосно.
Згодом єдиному кандидату на посаду голови обради все ж надали можливість висловитись на вимогу голови фракції, яка його висунула. Склалося враження, що це було зроблено тільки задля дотримання процедури. Як такої необхідності обговорювати кандидатуру і ставити питання кандидату не було, оскільки, очевидно, така «небачена єдність», стала результатом тривалих внутріфракційних переговорів і дотримання домовленостей обома таборами (умовно назвемо їх «проткачівським» та «прошкутяківським») всередині блоку «Наша Україна».
Виступаючи перед депутатським корпусом Ігор Олійник зокрема сказав, що «роботи вистачить всім і повноважень також». Невідомо, хто писав першу доповідь Ігору Олійнику, але почав він своє «слово» сумнівною фразою про те, що «населення краю довірило нам свою долю». А може краще було почати по-іншому, наприклад, «населення краю найняло нас на службу собі» або щось в такому сенсі? Чи то «населення краю» в нас не здатне, через власну безпорадність, впливати на свою долю? Ні, панове депутати, ви – «слуги народу», а не «вершителі його долі». Прохання не плутати…
Основним девізом, як випливає з виступу, в своїй роботі на посаді голови обласної ради кандидат визначив досить цікаві фрази. Хотілося б подати їх дослівно.
Ігор Олійник:
«Кожна зароблена гривня повинна відчуватися не тільки кишенею, але й душею»
«Навіть чужі гроші повинні працювати на наших громадян»
І на завершення свого звернення до депутатського корпусу кандидат на посаду голови облради життєстверджуюче заявив «Довірите – довіру виправдаю! Слава Україні!». Запитанння кандидату непобажав задати ніхто.
Лічильна комісія рахуватиме «по-нашому»…
Голова обласної ТВК одразу ж запропонував обрати лічильну комісію, без чого не могла відбутися найбільш інтригуючи подія - обрання голови облради. Саме в цей момен нашоукраїнці і вирішили показати, хто в хаті газда. Отримавши більшість (62 депутатських мандати) в обласній раді, вищеназваний блок до пори до часу не бажав виявляти свої переваги. Але при обранні лічильної комісії, яку на «пропозицію» представників «Нашої України» було обрано у складі 11 чоловік, нашоукраїнці побажали забезпечити собі явну перевагу «своїх» у цій структурі облради. «Для чого?», – запитаєте ви. Адже завдання лічильної комісії чисто технічне – порахувати бюлетені або «підняті руки»…
Здоровий глузд і явне невдоволення представників інших партій та блоків призвели в результаті до того, що до складу лічильної комісії увійшли 5 (а не 6 як пропонувалося спочатку) представників «НУ», 3 представника БЮТу та по одному представнику від УНП, «Національного вибору» та блоку «Відродження Прикарпаття». Найцікавіше, що пропозицію обрати лічильну комісію у складіи 5 чоловік, куди б увійшло по одному представнику від кожної політичної сили, «зарубали» при голосуванні саме нашоукраїнці.
Усе це наштовхує на думку, що навіть, маючи більшість у облраді, нашоукраїнці не побажали віддати контроль над лічильною комісією іншим політичним силам, щоб «в разі чого» можна було рахувати голоси «так, як треба».
Голосування за єдину запропоновану кандидатуру на посаду голови облради проходило спокійно і навіть дещо ліниво. «Небачена єдність» продовжувала являти себе присутній публіці. «За» проголосувало 111 депутатів і лише 7 «не підтримали жодного» кандидата, як випливає з фомулювання у бюлетені.
Новообраний голова облради Ігор Олійник на радощах одразу ж по оголошенні результатів голосування заявив: «Я хочу подякувати Василю Аронцю (голові обласної ТВК) за те, що він нас з вами обрав».
А прокурор проти…
Надлишок позитиву, схоже, почав бити через край, оскільки під час пропонування кандидатів на посади заступників голови обласної ради у кількості трьох чоловік (так щоб нікому не було образливо), навіть протести прокурора області Миколи Гошовського нікому не зіпсували настрій.
А прокурор, між іншим, був до певної міри правий. Адже за законом «Про місцеве самоврядування в Україні» голова облради має лише одного заступника. Але менше з тим, всіх трьох запропонованих кандидатів на посади заступників голови облради – Зіновія Береговського, Остапа Дзесу та Юрія Романюка – таки обрали, щоправда уже з меншим аншлагом. За»такий пакет заступників віддали свої голоси лише 100 депутатів.
На цьому сесія завершила перший день своє роботи. Розподіл посад голів комісій та власне їх формування, а також планування роботи обласної ради на травень-грудень 2006 року вирішили залишити на потім. Сесію облради цього дня так офіційно і не закрили. Очевидно, такі важливі питання і подальший розподіл посад потребував триваліших консультацій.
Закінчувався перший день сесії гучно. Одразу було видно, що то орган обласного масштабу попрацював і розходиться чи то б пак роз’їжджається. Судячи з автопарку, який вишикувався біля правого, обласного крила білої хати, депутатський корпус обласної ради цього скликання у нас далеко не бідний. Кілька мерседесів останніх моделей, «в наглу» поставлені за знаком «В’їзд заборонено» (куди ДАІ дивиться?) стояли майже під самими сходами будівлі, переважно чорні та сріблясті, а на другому плані, через дорогу, в тіні дерев заховався стрункий ряд джипів. Заслужено відпочити після важкого і напруженого першого сесійного дня, щоб через кілька днів продовжити роботу, яка тільки-но розпочинається, розлучалися колеги по фракціях. Адже попереду ще п’ять років спільного сидіння у м’яких депутатських кріслах «вершителів народної долі».
Аль Станіславський
|
Інші статті
Архів статей
|
Цю статтю переглянули 1456 разів |
|
|
RSS
