Роман Гончарук:Надвірнянський нафтопереробний завод за свою 105-річну історію постійно зазнавав змін

З невеличкого підприємства на зорі свого існування перетворився в одне з найбільших вітчизняних нафтопереробних комплексів.

Особливо привабливим він виглядає нині: товариство переживає справжній будівельний бум. Змінилось зовнішнє обличчя заводу: як гриби після дощу, "виростають" нові установки та корпуси, нарощується ресурсна база, створюється надійне підґрунтя для збільшення обсягів виробництва, зросла культура виробництва.

Все це стало можливим завдяки сумлінній та самовідданій праці всього трудового колективу, розумній та далекоглядній політиці нових акціонерів та вмілого керівництва адміністрації. За виконання програми модернізації підприємства відповідає заступник голови правління технічний директор Гончарук Роман Дмитрович.

Роман Дмитрович будівельник з 40-им стажем. Розпочав свою трудову діяльність після закінчення будівельного технікуму на спорудженні 5-ої мартенівської печі на заводі Ілліча у місті Маріуполі. Після служби в армії, спочатку розбудовував Калуш, потім Івано-Франківськ.

У 1990 році був обраний заступником голови нашого обласного центру, згодом став заступником голови Тисменецької райдержадміністрайції, а в 1997 очолив Надвірнянське РДА. На "Нафтохімік Прикарпаття" прийшов працювати у 2002 році.

Спочатку займався будівництвом гірськолижного курорту «Буковель», а через рік став технічним директором усього товариства.

- Романе Дмитровичу, для чого і коли був створений відділ капітального будівництва?

- Відділ капітального будівництва, як окремий підрозділ, зорганізувався у далекому 1964. році, коли почали інтенсивно розширювати нову частину заводу та споруджувати об'єкти соціально-побутової сфери.

І це себе оправдало повністю. За відносно короткий період побудували технологічні установки загальною потужністю з первинної переробки 3,5 млн. т на рік, а також житлові мікрорайони на вулиці Ломоносова та у центрі міста для працівників заводу, спорткомплекс, басейн, клуб, два дитячі садочки, районну дитячу лікарню, будинок відпочинку "Едельвейс" у місті Яремче.

Проте на заводі не заспокоїлись. Виробничі проблеми та час вимагали нової реконструкції основних потужностей та будівництва новітніх установок. Так тільки протягом періоду з 1992 по 2002 роки, коли підприємство переживало не найкращі часи, як, власне, і вся економіка України, будівельниками Надвірнянського нафтопереробного було зведено та введено у експлуатацію ряд стратегічно важливих об'єктів.

Серед яких - комплекс каталітичного риформінгу у другому цеху, очисні споруди, пункт наливу нафтопродуктів в автоцистерни, розширено резервуарний парк на 70 тисяч кубічних метрів, автозаправну станцію у селі Микуличин, пункт зливу нафти з автоцистерн, нові житлові будинки на 220 квартир та комфортабельний готель на 39 місць.

У той час річний об'єм капітальних вкладень не перевищував 4,7 млн. гривень. Службу капітального будівництва за ці роки очолювали: В.Г.Ніколишин, М.А. Досига, М.О.Буній, Л.В.Гладиш, моїм попередником на посаді технічного директора був В.О. Троценко.

Такий розмах будівництва змусив нас у 1999 році створити власний будівельний підрозділ, а не тільки користуватися послугами підрядчиків. Власне нині майже всі будівельно-монтажні роботи проводимо власними силами. Ми уже втілили у життя перший етап програми капітального будівництва 2002-2005 років, яку прийняло правління ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", а тепер працюємо над її продовженням.

- Пане Гончарук, розкажіть детальніше, що вже встигли зробити?

- На першому етапі затвердженої програми капбудівництва ми разом з ВАТ "Укртранснафта" збудували нафтопровід "Жулин - Надвірна - Долина", який є відрізком нафтопроводу "Дружба". Загальна вартість цього об'єкту - 103 млн. грн., А "Нафтохімік" вклав - 32 млн. грн.. Сировину з цього нафтопроводу приймає новий резервуарний парк ємністю 120 тисяч кубічних метрів і вартістю 22 млн. грн..

Окрім того вже ввели в експлуатацію сучасну естакаду наливу світлих нафтопродуктів на 40 цистерн, реконструювали факельне господарство, запускаємо у дію нові очисні споруди вартістю З млн. 316тисяч гривень. Зараз проводимо реконструкцію установки первинної переробки нафти АТ-3 з метою доведення потужностей первинної обробки до 4 млн. тонн урік. Закінчуємо будівництво сировинного парку гідроочистки, що налічує 9резервуарів загальною ємністю 27 тисяч кубічних метрів.

Приступаємо до другого етапу здійснення програми реконструкції. Ми дбаємо і про те, в яких умовах нашим робітникам приходиться працювати, робимо все можливе, щоб вони відповідали європейським стандартам.

Паралельно з промисловим будівництвом тільки за останні два роки капітально відремонтували дахи цехів та управління, пофарбували та оздобили їхні фасади, відремонтували та добудували побутові приміщення, завершуємо ремонт та реконструкцію нашого готелю у спорткомплексі. Плануємо відремонтувати басейн.

- Хто виділяє кошти на цю масштабну модернізацію?

- Все це відбувається завдяки капіталовкладенням наших акціонерів-інвесторів. Вони у перебудову підприємства реально вкладають гроші, а не займаються балачками.

- Назвіть мені, будь ласка, хоч ще одне підприємство на території нашої області, в яке би вкладали такі суми грошей?

-Я аналогів не можу знайти. Не хочу бути голослівним. Так у 2003 році ми освоїли 21млн. 668 тисяч гривень, у 2004 році - 27 млн. 12 тисяч, 2005 році - 45 млн. 253 тисячі, минулого року -114млн. 600 тисяч, а у нинішньому нам на будівельно-монтажні роботи виділили аж 177 млн. грн., майже 6 млн. на проектні роботи та 56млн. на закупку обладнання.

Як бачите з кожним роком сума зростає, що досить показовим. Все це вселяє у всіх віру в те, що усі наші плани втіляться у життя, а не залишаться тільки на папері, що через років десять - це буде абсолютно нове виробництво європейського взірця.

- Що планується на підприємстві для цього зробити? Що саме включає у себе другий етап модернізації?

- Ми уже сьогодні ведемо підготовку територій під нові виробництва. Старі промислові приміщення та установки, що уже не функціонують, розбираємо та демонтуємо. Вже практично знесений комплекс парафіну.

На їх місці буде споруджено комплекс з гідроочистки дизпалива та ізомеризації бензинових фракцій, глибокої переробки нафти, зокрема, установка гідрокрекінгу, які плануємо завершити до 2009-2010 років. Вони дадуть змогу збільшити потужності з переробки нафти, глибину її переробки до 95 відсотків, покращити якість продукції, стабілізувати екологічну ситуацію в регіоні.

До речі, сьогодні проходить експертизу базовий проект по комплексу гідроочистки дизпалива, що розроблений американською фірмою "КОСН-GLITISCH" проводить детальне робоче проектування, інша американська фірма розпочала виготовлення документації базового проекту на гідрокрекінг та ізомеризацію. Проводимо переговори з фірмами UOP, «Фостер Уілер Корпорейшн», BARAN по наданню інженерно-технічних послуг по розширенню нашого заводу. У наші плани окрім цього входить і будівництво ще одного нового виробництва - аероматики.

Вже ведуться переговори з Euro Petroleum Consultant Ltd по наданню консультативних послуг по вибору ліцензента на виготовлення базового проекту. Як бачите, завод не тільки оновлюється, але й розширюється.

А це означає, що нам скоро будуть потрібні нові працівники. Акціонери подумали й про це. Для робітників нашого заводу планується звести ціле житлове містечко - 300сучасних котеджів, початкову школу для дітей на 120 учнів та дитячий садочок на 90 місць, в цьому містечку про-вживатиме 1200-1500 чоловік.

Окрім "цього ми ще збудуємо два нових 72-х квартирних будинки в самій Надвірній. Для цього наші акціонери-інвестори виділяють 42 млн. доларів. Вданий час керівництво заводу веде перемовини з містом та навколишніми селами щодо видачі землі під це будівництво.

- Такий будівельний бум вимагає чималих робітничих ресурсів. "Нафтохімік Прикарпаття" справляється з усім власними силами?

- Ви правильно зауважили. І, що відрадно, все це робиться нашими івано-франківськими будівельниками. Окрім власних сил, ми залучили працівників СУ-53, будівельного управління "Нафтогазбуд", "Монтажспецбуд К".

У різний час на будівництві задіяно від 250 до 320 чоловік. Це дає право говорити, що Надвірнянський нафтопереробний завод дав життя промисловому будівництву, яке було вже давно забуте. Можна відкрито нині стверджувати, що ми започаткували цілком нове явище в області – промисловий будівельний бум.