Рятуйте, гори наступають!

 Мешканці прикарпатського хутора Козирки стурбовані насуванням гір на їхні оселі.У Козирках усього кілька хат. Хутір належить до села Пасічна Надвірнянського району. Віднедавна люди втратили спокій та щодня моляться, аби під час сну їх не засипала гора.

Глиба породи завтовшки дев’ять  метрів уже впритул насунулася до помешкань козирянців.Стурбовані  бідою і науковці івано-франківського Національного технічного університету нафти й газу.

Рік тому наукова група під керівництвом професора, доктора геолого-мінералогічних наук, Едуарда Кузьменка на прохання сільського голови вперше приїхала у Козирки аби з’ясувати причину зсувів та здійснити охоронні заходи.

За словами пана Кузьменка, зверху на землі був луг. Дощова та тала вода стікала горою, а коли селяни почали обробляти грунт, то води почали  просочуватися вниз. Вона розмочила  навіть тверду породу, на якій зверху була глина з піском.

Тепер ця тверда порода сповзає на людські помешкання.Від початку досліджень геологи вже п’ять разів приїжджали у Козирки аби допомогти місцевим жителям. Для цього треба тільки прокопати вниз канаву, щоб стікала вода. Але робити це треба дуже обережно, аби не порушити породу. Тому цим мають зайнятися фахівці.

Прикарпатські геологи вже давно направили відповідні документи до Пасічнянської сільради. Але голова, який сам був зацікавлений у дослідженнях, нічого не підписує.

А роботи наразі призупинено. Пасічнянський війт каже, що в нього немає  грошей заплати геологам. Та й хати поки що не валяться, нікого не вбило, тому краще заспокоїтися.

Зараз у Козирках люди риють по горах траншеї самі, щоб відвести воду в інший бік. Проте таке підрізування схилів, на думку пана Едуарда, робити не можна. Копати треба тільки у відповідному місці, аби знову не робити так званий живий зсув. Для того слід ретельно вивчити контури і глибину, аби вода просто стікала і не зволожувала грунт. Інакше гори й надалі сунутимуться, а козирянці там ще й дороги роблять.

То який з них хосен буде?Тим часом люди живуть у страху. Бідкаються, що коли буде сильніший дощ, то за півдня можуть всі загинути. Адже з одного боку сунуть гори, а з іншого бурхлива річка, де цьогорічна повінь знесла 30 метрів неукріпленого дамбою берега.

 Численні листи та звернення до районної влади також нічого не допомагають. Часто приїжджають районні комісії, довго радяться і…їдуть далі. Буває, щоправда, виділяють по кілька тисяч та засипають великі ями, щоразу втрачаючи великі кошти, бо можна зробити до порядку один раз і надовго, зекономивши таким чином і гроші, і врятувавши людей.

 Галина ПЛУГАТОР

Газета «Експрес»