|
23.11.2007 12:00
|
Версiя для друку |
Продовольчий кошик худне на очах |
Мешканці нашої країни мусять сьогодні витрачати все більше грошей на продукти і товари першої необхідності, витягаючи їх навіть зі своїх стратегічних запасів Незважаючи на підвищений інтерес вітчизняних ЗМІ до "екологічної катастрофи у Чорному морі" та "коаліціади", які вони завзято розкручують, топ-темою громадської думки в Україні залишається стрімке подорожчання продуктів. І якщо у пресі пристрасті дещо вгамувалися, населення не перестає вельми емоційно коментувати і в супермаркетах, і на ринках, і аж у ніяк не респектабельних сільських магазинах нові цінники на харчі. І це зрозуміло. З початку 2007 року, як підрахував Держкомстат, ціни на них зросли на 18,2 відсотка. Але це, так би мовити, узагальнені цифри. Жовтень також побив усі рекорди інфляції. Лише за цей місяць гривня подешевшала майже на 3 відсотки. В жовтні подорожчали: яйця на 20,6 відсотка, олія - на 15,8, молоко - на 10,8, сир - на 10,1, паливно-мастильні матеріали - на 20,2 відсотка тощо. Середній показник інфляції у країнах СНД сягає 9 відсотків, а у нас "падіння" - до 11,6 відсотка. Не тішать й минулі показники ВВП: нещодавно найвищі темпи росту в Європі та СНД сьогодні становлять лише 7 відсотків. 8 листопада міністр фінансів Микола Азаров запевнив, що вже у цьому місяці ціни, у тому числі на продукти харчування, стабілізуються і інфляція стане нижчою. Але незалежні эксперти до кінця року називають цифру інфляції 13-14 відсотків. І говорять про те, що мешканці нашої країни мусять сьогодні витрачати більше грошей на продукти і товари першої необхідності, витягуючи їх навіть зі своїх стратегічних запасів. І це при тому, що за рівнем купівельної спроможності громадян, повідомляє Нюрнберзький інститут ринкових досліджень, Україна посідає 39-те місце у рейтингу із 40-ка країн Європи. На останньому, судячи з усього, - Молдова. І хоча така позиція не зовсім адекватна, бо не враховуються доходи від тіньової економіки, в цілому сімейні бюджети пересічних українських громадян дійсно вельми скромні. І подвійне зростання вартості пляшки звичайної олії не може не шокувати пенсіонерів та малозабезпечених громадян. Хто ж винен у такому приголомшливому подорожчанні харчових продуктів, на думку самих споживачів? Українські виробники-монополісти - вважає 12 відсотків населення, дострокові вибори - 26, старий уряд - 54 відсотки і лише по 4 відсотка говорять про зовнішні чинники і про те, що ціни неминуче мають зростати. Професійний соціолог, коментуючи ці цифри, може відзначити, що світогляд значної частини пересічних українців ще не позбувся деяких ознак ментальності недавнього соціалістичного минулого, коли основним "донором" благополуччя вважалася влада, яка відповідала практично за все. Але з тих часів не так уже й мало витекло води у річці буття. У країні переважає не державна, а приватна власність, а відтак уряд має обмежену можливість адміністративного втручання у ціноутворення. Але, з іншого боку, люди теж праві. Нинішній уряд спробував хоч якось зреагувати на ситуацію, що склалась, й обмежив вивезення української пшениці за кордон, де ціна була майже удвічі більшою. Але таке рішення не особливо допомогло. Ситуація була б зовсім іншою, якби уряд мав достатній стабілізаційний фонд зерна у держрезерві й ринковими "інтервенціями" міг би стримувати зростання цін на хліб на внутрішньому ринку. Але, судячи з усього, достатньої кількості зерна для цього у держрезерві немає. А ще, хочемо ми цього чи не хочемо, ми маємо зважати на те, що уряд Росії ухвалив рішення, згідно з яким імпортне мито на соняшникову олію, молоко і молочні продукти наприкінці нинішнього року буде зменшено з 15 до 5 відсотків. Молоко сьогодні заготовляють по ціні 2 й понад 2 гривні за літр. За таких цін молокопродукти на внутрішньому ринку просто не можуть не дорожчати... Тож якою може бути позиція нового уряду, який раніше чи пізніше має постати після завершення знову аж надто затяжного процесу "коаліціади"? З цього приводу варто ознайомитись із думками народного депутата від БЮТ, екс-міністра економіки Сергія Терьохіна, який, судячи з прогнозів, обійматиме важливу посаду в економічному блоці нового уряду. На його думку, в Україні сформувався хибний підхід, згідно з яким уряд повинен контролювати або стримувати ціни. Іншими словами, сучасна українська держава ще не оволоділа ринковим, а діє адміністративним інструментарієм для регулювання цін на найбільш важливі споживчі товари, які ще називають товарами першої необхідності. Але й ізолювати внутрішній ринок від світового вже неможливо. Наприклад, якщо дорожчає газ чи нафта, то й внутрішні ціни піднімуться. Відтак і вся продукція теж дорожчатиме. Отож, вважає С.Терьохін, уряд, у першу чергу, має забезпечити зростання доходів населення, щоб вони випереджали ціни. На жаль, попереднім урядам це не особливо вдавалося.
Петро КОЛОМІЄЦЬ, "УКРІНФОРМ" джерело : Укрінформ
|
Інші статті
Архів статей
|
Цю статтю переглянули 1497 разів |
|
|