Пам’яті Чорновола

 В’ячеслав Максимович Чорновіл - відомий український політик, державний діяч, публіцист і журналіст - народився 24 грудня 1937 року у селі Єрки Звенигородського району (нині Катеринопільський) Черкаської області. У радянські часи сім’я зазнала переслідувань.

1955 року майбутній політик закінчив Вільхівецьку середню школу і того ж року вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на філологічний факультет, а з 2-го курсу перевівся на факультет журналістики. Уже в університеті мав неприємності з владою за свої погляди.

Започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників разом з І. Світличним, І. Дзюбою, Є. Сверстюком, А. Горською, М. Плахотнюком, Л. Танюком, В. Стусом, Г. Севрук. Кілька разів ув’язнений за "антирадянську пропаганду". Перебував у мордовських таборах суворого режиму і на засланні. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки.

У травні 1985 року В’ячеслав Чорновіл повернувся в Україну, де продовжив займатися політичною діяльність. Від часу створення (8-10 вересня 1989 року) Народного Руху України (НРУ) В’ячеслав Максимович - член Руху та його Великої Ради, з березня 1992 - співголова, а з грудня 1992 року - голова НРУ.

Восени 1991 року Чорновіл був кандидатом у Президенти України (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27%). У жовтні 1991 року на Великій козацькій раді В’ячеслава Чорновола обрано гетьманом українського козацтва. З квітня 1992 року В’ячеслав Максимович - на постійній роботі в парламенті України: народний депутат України двох наступних скликань - 1994 і 1998 років, керівник депутатської фракції Народного Руху України.

З 1995 року він - член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи. "Ніколи не стояти на місці" - таким було життєве кредо В’ячеслава Максимовича. Коли його спитали, як би він хотів померти, він відповів: "У русі". 25 березня 1999 року автівка, якою Чорновіл повертався з Кіровограда,на великій швидкості врізалася в "КамАЗ"...

За рік після смерті В’ячеславу Максимовичу було присвоєно звання Героя України. Його трагічна загибель стала несподіванкою майже для всіх. Сказати, що з його смертю Україна втратила багато - значить нічого не сказати. Він був не просто талановитим політиком, державним діячем, журналістом і публіцистом - він був (і є) справжнім Генієм національного духу.

Таким співвітчизником могли б пишатися мешканці кожної країни. В’ячеслав Максимович боровся тоді, коли багато інших "героїв" просто зламалися б. Ніхто і ніщо не змогло налякати його і примусити зійти з обраної стежки. Чорновіл уперто йшов уперед, бо знав: на його боці правда, за його спиною - держава, яку він мусить боронити і відстоювати: "Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи...

І якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив". 25 березня 1999 року він загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. На місці загибелі встановлено справжній козацький хрест. Поховано видатного українського державного діяча на центральній алеї Байкового кладовища.  

З фондів УКРІНФОРМу.