 29.04.2024 17:02 |
| Всі новини | |
| ПРОБА ПЕРА | |
| ПОЛІТИКА | |
| КУЛЬТУРА | |
| АБІТУРІЄНТ | |
| ГРОМАДА | |
| ЕКОНОМІКА | |
| СПОРТ | |
| ПРИГОДИ | |
| АНОНСИ | |
| ПРИКАРПАТТЯ | |
| НЕГОДА | |
| НОВИНИ САЙТУ | |
| НОВИНИ БЮРО | |
| (R) РЕКЛАМА | |
 RSS | |
| Статті | |
|
| 20.02.2008 12:00 |
 Версiя для друку |
Ходити по івано-франківським кабінетам не так і солодко | |
|
Іванофранківка Олена Олександрівна Солтан походить з кубанських козаків. На Західну Україну молоду дівчину направили здобувати вищу освіту, а вона знайшла тут ще й долю. Закохалася у свого однокурсника, вийшла за нього заміж і стала прикарпаткою. Куди не посилали чоловіка, слідувала за ним. Захоплення Михайлом, з яким живе уже 46 років, і нині звучить у її словах. Каже, що не нажили вони золота, та пишаються великою бібліотекою. Щомісяця впродовж життя виділяли з зарплати гроші на купівлю книг, здебільшого — класики. Та пристрасть до читання поширилася і на газети. Хоч обоє давно на пенсії, та, як співається в пісні, старість їх вдома не застане. Скажімо, пані Олена два роки тому зголосилася на добровільних засадах стати бухгалтером об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Згуртуватися мешканців, розповідає жінка, змусив дірявий дах. Жеківські працівники лиш розводили руками: грошей нема. Тож вирішили люди об’єднатися. Створили ініціативну групу, зареєструвались, підготували необхідні папери і потрапили до програми ООН, за якою отримали на ремонт даху 67 тис. грн. А тепер, окрилені перемогою, хочуть довести до європейських стандартів ще й під’їзд, щоб туди не соромно було зайти. А що Олена Олександрівна людина обов’язкова, тож з усією своєю енергією тепер займається облаштуванням будинку. Бігає в банк, оббиває чиновницькі пороги, штурмує будівельників. Не один дім, що грюкає обшарпаними дверима, дорого б дав, аби мати у себе таку Олену Олександрівну. А жінка тішиться, що робить собі й людям добро. Ходити по кабінетах не так і солодко, та пані Олена знайшла до чиновників підхід — обеззброює їх своєю витримкою, наполегливістю та приязністю. Пам’ятає, як батько її вчив: «Завжди посміхайся, Олено. Людям треба гарний настрій створювати». Тож глянеш на жінку, її доброзичливе лице — і важко повірити, що довгі роки вона доглядала прикутих до ліжка рідних, пережила велику сімейну трагедію. Від неї йде енергія. Одне слово, справжня прикарпатська козачка! За матеріалами Дарини НАЗАРЧУК Голос України | |
|
Інші статті Архів статей |
Цю статтю переглянули 1196 разів |
 |
Квітень |  |
|
2024 | |
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 |
©
БРIЗ, 2005-2011
Будь-яке використання iнформацiї не тiльки дозволяється, а й заохочується, у тому числi i матерiально. 067.74.22.74.9
Усі матеріали сайту дозволено використовувати на умовах GNU Free Documentation License без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike