Банкірів вилікують від неадекватності

  Кредити стануть коротшими, ставки вищими, перші внески більшими, а вимоги до позичальників суворішими.

І ще — грошей на всіх не вистачить.В небагатій Україні — споживчий бум. Банки радо допомагають українцям витрачати більше, ніж ті заробляють. "Живі гроші", "швидкі кредити", "зелене світло" і т. п. — довкола стільки спокус перетворити життя на казку під шалені відсотки…

Як висловився один франківський банкір, "сьогодні що бідніший українець, то безглуздіше він тратить свої кошти".

Та не лише затюканим споживацькою рекламою співвітчизникам бракує адекватності у стосунках з грошима. В НБУ переконані, що адекватності бракує і самим банкірам. Йдеться про так звану адекватність регулятивного капіталу. Постанова правління НБУ № 458, яка набула чинності 13 лютого, коригує формулу розрахунку цього показника. Документ радикально міняє ситуацію на ринку кредитних послуг.  

Формула адекватності 

До цього часу українські банки добре заробляли, залучаючи дешевший ресурс за кордоном і роздаючи його в Україні під чималі проценти. Іноземні позики були і залишаються чи не єдиним джерелом "довгих грошей" для вітчизняних банкірів, адже в Україні розміщення депозитів на 5-10 років — виняток, а не правило.

Отже, виходить, що банки залучають кошти на депозити терміном на 1-3 роки, а видають, буває, і на 30 років — як у випадку іпотечного кредитування.

Так формується "розрив ліквідності" і порушується рівновага між пасивами (залученими депозитами) і активами (виданими кредитами).

Отже, кредити не достатньо забезпечені. НБУ вирішив "зшити" цей розрив. До того ж така кредитна політика банків стимулювала ріст інфляції.  

На сьогодні показник адекватності капіталу для вітчизняних банків 10%. Це означає, що нормативне співвідношення між капіталом і активами 1 до 10, тобто, скажімо, якщо капітал 1 млн. грн., то банк має право видати кредитів на суму 10 млн. грн.

Однак, хоча Постанова №458 залишає 10%-ний показник, але формула нарахування змінюється.  

"Раніше для розрахунку адекватності кредити і капітал бралися просто в номінальному виразі — за сумами: в знаменнику кредити, в чисельнику депозити (капітал) і помножити на сто процентів. А нова постанова НБУ каже: якщо банк видав 1 млн. річного кредиту, і в нього є під це 1 млн. річного ж депозиту, то в знаменнику залишається 1 млн. Але якщо той кредитний мільйон виданий на 10 років, а відповідного десятирічного депозиту банк не має, то в знаменнику пишемо вже не мільйон, а півтора для гривні і два — якщо йдеться про валюту", — тлумачить постанову НБУ керівник Івано-Франківської філії "УкрЕксімБанку" Юрій Друк.  

"Якщо раніше під 1 млн. грн. капіталу можна було видати 10 млн. грн. будь-яких кредитів, то банку дозволено видавати 10 млн. лише таких позик, за якими він має такої ж тривалості депозити, або ж у півтори рази менше довгих кредитів. Тому, щоб дотриматися показника, банки займуться в основному короткостроковим кредитуванням, або видаватимуть довгі кредити із значно вищою дохідністю, або нарощуватимуть капітал, що найскладніше", — підсумовує франківський банкір.

Зрозуміло, що клієнтам такі зміни не обіцяють нічого втішного. Побічні ефекти Експерти й учасники ринку в прогнозах одностайні: з кредитних портфелів майже зникнуть "довгі гроші".

"В основному від постанови НБУ постраждають саме ті банки, які переважно займаються кредитуванням фізичних осіб. Бо довгі кредити — це здебільшого позики на придбання автомобілів і житла", — каже Юрій Друк.  

Отримати довгостроковий кредит — терміном на 5 і більше років — стане дуже важко. Власне, вже зараз добитися позики, скажімо, на придбання житла, жартує інший місцевий банкір, — це як виграти грант.

А буде ще гірше. "Зупинка кредитування може бути у вигляді відмов у видачі кредитів, у жорсткості вимог до позичальників, підвищенні процентних ставок, посиленні вимог до застави", — каже заступник голови правління АКБ "Укрсоцбанк" Вадим Березовик.

Прогнозується, що терміни іпотечного кредитування скоротяться з 20-30 років до 10-15 років.  Час на підготовку до нововведень був надто коротким — півтора місяці, щоб перебудувати структуру кредитного портфеля, подбати про залучення капіталу тощо.

Тож у багатьох банків неминуче будуть проблеми з виконанням нормативу. Аналітики "Економічної правди" навіть припускають, що "у ліпшому разі активні операції низки банків будуть зупинені. У гіршому — НБУ почне відбирати ліцензії та дістане право санації (примусового оздоровлення) банківських установ. З погляду впливу такого сценарію на імідж це майже рівнозначне банкрутству. А оскільки банки дуже залежать від свого іміджу, то банкрутство стане реальним — клієнти перестануть довіряти "скомпрометованим".  

Постанова НБУ майже не вплине на споживче кредитування. "Кредити на чайники", як жартують банкіри, короткотермінові, здебільшого гривневі, тож витримати показник адекватності у цьому сегменті не складно. На думку Юрія Друка, виграшними зміни будуть також для молодих банків з грошовитими власниками, головним завданням яких є не стільки заробіток, скільки експансія на ринку.

"Ті ж банки, в яких є чітке завдання — заробляти гроші сьогодні і вже, — каже Юрій Друк, — або взагалі припинять довге кредитування, або піднімуть його вартість відсотків на 50%". 

Андрій СОВА

Газета «Галицький кореспондент»