До Всесвітнього метеорологічного дня і Всесвітнього дня води

23-го березня кожного року з нагоди вступу в силу у 1950 році Конвенції Всесвітньої Метеорологічної Організації (ВМО), до якої входять більш ніж 180 країн світу, гідрометеорологічна служба України, як і національні гідрометеорологічні служби в усьому світі, відзначають Всесвітній метеорологічний день.

Тема Всесвітнього метеорологічного дня 2008 року – „Спостереження за нашою планетою для найкращого майбутнього” – є визнанням наукового та практичного значення для суспільства даних спостережень за погодою, кліматом і водними ресурсами. Реалії сьогодення свідчать про зростаючу роль гідрометеорологічної інформації та прогнозів у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку, безпеки життєдіяльності суспільства. За даними ВМО, протягом 1992-2001 років приблизно 90% усіх стихійних лих у світі мали гідрометеорологічне походження. Від них загинули більш ніж 620000 людей та постраждали близько 2 мільярдів.

Загальні економічні збитки склали близько 450 млрд. доларів США, що становить 65% від загального обсягу збитків, понесених у результаті всіх стихійних лих на планеті за цей період.

Значну шкоду спричиняють стихійні гідрометеорологічні явища економіці та населенню в Україні. Паводки в гірських регіонах, штормовий вітер, засухи, ожеледі, сильні зливи з грозами – ось далеко не повний перелік гідрометеорологічних явищ, які практично щорічно призводять до матеріальних збитків, і, на жаль, супроводжуються людськими жертвами.

Перші спостереження за метеорологічними параметрами почали проводити ще у стародавніх Єгипті, Індії та Китаї. Перша міжнародна метеорологічна мережа була започаткована в 1654 році Фердинандом ІІ Тосканським. Мережа складалася з 11 станцій, 7 із яких розташовувались в Італії, інші – в Австрії, Польщі, Франції та Німеччині.

Тобто, вже в той час був зрозумілий транскордонний характер формування погодних умов. На території України перші інструментальні метеорологічні спостереження розпочаті у Києві в 1771 році. Наприкінці ХVIII століття систематичні спостереження за погодою, режимом Дніпра біля Києва почав проводити видатний громадський діяч та вчений М.Ф.Берлінський. Створення регулярних мереж метеорологічних спостережень, скоординованих на міжнародному рівні, було розпочато в XIX столітті відповідно до рішень, прийнятих на першій Міжнародній метеорологічній конференції у 1853 році та на першому Міжнародному метеорологічному конгресі у 1883 році.

Для міжнародної координації цієї роботи була створена Міжнародна Метеорологічна Організація – попередниця ВМО. З цього часу розпочалося стрімке зростання наземних мереж метеорологічних та гідрологічних спостережень у всіх країнах світу.

У другій половині ХХ століття системи гідрометеорологічних спостережень зробили якісних ривок, що пов’язано з використанням автоматизованих систем вимірювання гідрометеорологічних параметрів та метеорологічних супутників Землі. З метою стандартизації збору, аналізу, обробки та глобального розповсюдження гідрометеорологічної інформації ВМО у 1963 році запровадила Всесвітню службу погоди, одним з основних компонентів якої є Глобальна система спостережень, яка охоплює всі технічні засоби для гідрометеорологічних спостережень на землі, на морі, у повітрі та в космічному просторі.

Необхідність подальшого вдосконалення та модернізації Всесвітньої служби погоди була відмічена останнім 15 Всесвітнім метеорологічним конгресом у 2007 році, який визнав необхідність здійснення інтеграції всіх систем спостережень, що дозволить підвищити точність, достовірність та своєчасність відповідної гідрометеорологічної інформації, необхідної для гідрометеорологічного прогнозування та забезпечення.

Гідрометеорологічна служба України, що є членом-засновником ВМО з 1948 року, являє собою багатофункціональну розгалужену систему, що організаційно оформилася ще в 1921 році. Вона здійснює комплекс гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, вивчення змін клімату, спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища на базовій мережі. Систематичні цілодобові спостереження за станом погоди проводяться на 187 метеорологічних станціях, із яких 49 залучені до передачі даних у глобальну систему телезв’язку ВМО.

Функціонує ряд спеціалізованих гідрометеорологічних станцій – аерологічних, агрометеорологічних, воднобалансових, сніголавинних тощо. Щорічно організаціями гідрометслужби складається і доводиться споживачам близько 270000 прогнозів, інформацій, попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища. Виходячи із зростаючих вимог до гідрометеорологічної інформації та прогнозів, у гідрометеорологічній службі здійснюється технічне та технологічне переоснащення.

Вводяться у виробничу діяльність автоматизовані системи спостережень, перш за все, на авіаційних метеорологічних станціях, інші сучасні засоби вимірювань. Впроваджуються системи дистанційного отримання інформації, зокрема, метеорологічних радіолокаторів допплерівського типу, систем прийому супутникової інформації тощо.

Зокрема, в поточному році будуть впроваджені системи прийому інформації з геостаціонарних і полярно-орбітальних метеорологічних супутників Землі в Українському науково-дослідному гідрометеорологічному інституті, Українському гідрометцентрі, Гідрометцентрі Чорного та Азовського морів, Кримському і Львівському центрах із гідрометеорології.

Однак комплексне вирішення цих важливих завдань стримується недостатнім бюджетним фінансуванням. Завдання з розвитку державної системи гідрометеорологічних спостережень та гідрометеорологічного забезпечення увійшли до переліку пріоритетних завдань МНС на 2008 рік, схвалених Кабінетом Міністрів України. Заходи з комплексного технічного і технологічного переоснащення гідрометеорологічної служби передбачені в Концепції Загальнодержавної цільової програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, проект якої розробляється МНС із залученням фахівців гідрометеорологічної служби.

Гідрометслужба України бере участь у виконанні зобов’язань країни з міжнародного обміну оперативними даними і в роботах у рамках практично всіх програм ВМО, зокрема, в Глобальній службі атмосфери, Всесвітній службі погоди тощо. Г

МС активно задіяна в міжнародному співробітництві у рамках Міждержавної ради з гідрометеорології держав-учасниць СНД. Визнанням внеску вітчизняної гідрометеорологічної служби у забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України є встановлення Указом Президента України від 11-го березня 2003 року професійного свята – Дня працівників гідрометеорологічної служби, що відзначається щорічно 19-го листопада.

Визначальним фактором для всіх форм життя на Землі є вода, що вкрай необхідна для економічного і соціального розвитку суспільства. Особливе значення для людини має прісна вода.

За підрахунками фахівців, вона складає лише 2,5% запасів загальних вод на земній кулі. В той же час водна стихія може обумовити значне лихо. Щорічно весняні повені та дощові паводки викликають у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, значні підтоплення, наслідком яких є величезні матеріальні збитки, загроза життю населення, погіршення екологічної ситуації.

Усвідомлюючи важливість проблеми води в житті суспільства, Генеральна асамблея ООН у 1992 році прийняла рішення відзначати 22-го березня кожного року як Всесвітній день води. В 2008 році темою Всесвітнього дня води є „Питання санітарії”. Вибір даної теми значною мірою пов’язаний із тим, що 2008 рік проголошений ООН „Міжнародним роком санітарії”.

Цьогорічна тематика Всесвітнього дня води акцентує увагу світової спільноти на актуальності проблеми доступу кожної людини до задоволення своїх щоденних потреб у воді. На жаль, у багатьох частинах світу розширюються райони з нестачею прісних водних ресурсів. За оцінками фахівців, дві третини країн світу відчуватимуть помірну або суттєву нестачу води, перш за придатної для пиття. Слід визнати, що ця проблема актуальна і для України, адже за водозабезпеченістю на одного мешканця наша держава займає одне з останніх місць в Європі.

Спостереження за кількісними та якісними показниками водних ресурсів, яке здійснює гідрометеорологічна служба, мають велике значення для оцінки й управління водними ресурсами, проектування систем водопостачання та водовідведення. Регулярні гідрометричні спостереження ГМС проводяться майже на 450 гідрологічних постах на річках, озерах і водосховищах України. Майже на 400 створах, що розташовані на річках України, ведуться спостереження за хімічним забрудненням води.

Щорічно складається близько 4000 прогнозів гідрологічного режиму, включаючи прогнози стихійних гідрологічних явищ. Державна гідрометеорологічна служба бере участь у виконанні Міжнародної гідрологічної програми ЮНЕСКО (МГП), на базі Держгідромету працює Національний комітет із здійснення МГП ЮНЕСКО та Оперативної гідрологічної програми ВМО.

Відзначення Всесвітнього метеорологічного дня та Всесвітнього дня води є нагодою привернути увагу органів державної влади, широкої громадськості до такої важливої проблеми, як вплив погоди, клімату, водних ресурсів на забезпечення сталого розвитку країни, необхідності зміцнення науково-технічного потенціалу вітчизняної гідрометеорологічної служби, діяльність якої значною мірою сприяє економічному та соціальному розвитку суспільства.

В’ячеслав Ліпінський, Голова Державної гідрометеорологічної служби.