Деревообробну галузь Прикарпаття можуть «зарубати» новими вимогами до лісокористування

На Франківщині деревообробка – це понад 62 млн. грн. щорічних надходжень до бюджету, 9 тис. працівників, кілька крупних виробництв – «Уніплит», «Кроно Осмолода», «Інтерплит», «Івано-Франківський лісокомбінат», десятки й сотні середніх і дрібних підприємств. Це галузь, яка протягом останніх років щорічно зростала на 15-20% і вважалася інвестиційно привабливою. 1 жовтня, коли нові правила лісокористування мають бути остаточно затверджені і впроваджені, може стати «чорним» днем для місцевих деревообробників.

Як повідомили «ГК» джерела в облдержадміністрації, вже навіть відміна загального аукціону з продажу необробленої деревини, що планувався на жовтень, призведе до закриття дрібних і середніх виробництв: вони залишаться без сировини. Спецаукціон не скасували, щоб захистити великі переробні компанії, що працюють здебільшого на відходах лісозаготівлі, а не на діловій деревині. Та керівники підприємств майже одностайні у висновках: проблеми з сировиною більш ніж імовірні, ціна на продукцію зросте, інвестиції впадуть, як і відрахування до бюджету, можливе скорочення працівників.

Навіть більш помірний компромісний проект нових правил лісокористування, який пропонують фахівці Держкомлісу, захвату у виробників не викликає. Проект цього документа є в розпорядженні «ГК», його минулої середи обговорювали на виїзній колегії лісового господарства. Дещо спрощуючи, його зміст можна звести до таких тез: пріоритет надаватиметься вибірковим, а не суцільним рубкам (рубатимуть окремі дерева), зменшать площі лісосік, заготівля відбуватиметься здебільшого в зимовий період і поступово в кілька прийомів протягом 10-20, а то й 40 років, суворішими будуть вимоги до рубок у поймах рік і на схилах, до трелювання деревини і заліснення зрубів. Цей проект може стати основою для постанови Кабміну вже у вересні.

На перший погляд, ці нововведення можна було б тільки вітати, але експерти й учасники ринку вважають, що за благими намірами заховано чимало «мін», які можуть підірвати галузь і при цьому не тільки не допомогти, а й зашкодити лісу.

Володимир Шевчук, голова правління ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат»:
Чим краща деревина, тим якісніша продукція і більший її вихід. Добрий ліс може забезпечити тільки суцільна лісосіка, проведена відповідно до правил. Сировина з вибіркових рубок, на які робиться акцент у проекті, буде деревиною 2-3 сорту, з неї отримати якісну продукцію майже неможливо.

Взагалі, ми протягом останніх 12-14 років, відколи Україна стала незалежною, постійно проводимо експерименти в лісі, і урядовці, які приймають рішення, не є фахівцями ані в лісовому господарстві, ні деревообробці. Нинішні ініціативи, як на мене, – це просто передвиборча кампанія, що заганяє лісопильне й деревообробне виробництво в тупик.

Інша річ, нам треба навести порядок у лісі. Заставити лісників вести господарку належним чином. Але сама держава фінансує лісгоспи на 20-30% від потреби, отже, порядок треба навести і з державою.

Припинимо рубати – ліс буде падати, гнити, розповсюдяться грибки, короїди, тоді й буде справжня екологічна катастрофа. Я згоден, що в поймах річок треба збільшити зону збережених лісів, не рубати понад 40% на схилах, але вирішувати усе одним розчерком пера – абсурдно. Якщо стерня на Харківщині горить, це ж не означає, що треба заборонити сіяти пшеницю?

Андрій Колос, директор ТОВ «Уніплит», Вигода:
Дії уряду з наведення порядку в лісах – правильні і вчасні. Сподіваюся, владі вдасться зменшити обсяги самовільних рубок, зникнуть нелегальні пилорами, і великі підприємства, які ведуть бізнес законно, нарешті позбудуться недобросовісних конкурентів.

З іншого боку, повна заборона промислових рубок, яку пропонують окремі обранці, – це не зовсім розумно. Це призведе до деградації цілої галузі, яка так динамічно розвивалася останні роки – з щорічним приростом виробництва 15-20%. Не вихід і вибіркові рубки – це прямий шлях до зловживань і крадіжок лісу. На мою думку, єдиним правильним варіантом є промислова лісозаготівля під жорстким контролем держави. На Прикарпатті ліс щорічно приростає на 2 млн. кубометрів, а заготовлюється не більше 900 тис. кубів. Решта – просто пропадає, а цей ресурс можна було б з розумом використати.

В кожному разі будь-які додаткові обмеження позначаться на ціні нашої продукції. Лише протягом серпня кубометр пиловника подорожчав на 30-40 грн. Споживач неминуче відчує це в магазині меблів...

Василь Людкевич, директор «Кроно Осмолода», Брошнів-Осада:
Ми проти того, щоб рубати з плеча, приймаючи рішення щодо цілої галузі. Так, відомо, що у лісгоспів є зловживання. Ми за наведення ладу в лісі, треба припинити крадіжки деревини, але повна заборона промислової заготівлі зашкодить галузі. З’являться проблеми з сировиною. Декому, можливо, доведеться піти з ринку. Наслідок – скорочення працівників, зменшення платежів до бюджету. Лише ми за минулий рік сплатили понад 18 млн. грн. податків.

«Кроно Осмолода» не використовує ділову деревину у виробництві, ми працюємо на спецсировині, переважно відходах лісозаготівлі, самі вирубок не ведемо, купуємо сировину на спецаукціонах. Тому сподіваюся, що встоїмо, але нинішні тенденції в галузі не можуть нас не насторожувати.

Світлана Тищенко, директор ЗАТ «ЛК Інтерплит», Надвірна:
Думаю, зміна обсягів рубок не надто позначиться на виробництві. Може, і не варто чіпати карпатські ліси, а якщо й чіпати, то з розумом. У лісі однозначно треба наводити порядок, тут питання до лісників: лісгоспи мають зосередитися на відновленні деревостанів. Кажуть, у Карпатах приростає 2 млн. кубів на рік, а мені цікаво – де?

Не вистачить сировини – привеземо з інших регіонів, якщо в Карпатах заборонять рубати. Виробництво пристосується до будь-яких умов: подорожчає сировина – подорожчає і продукція. Треба до цього готуватися. Щодо «Інтерплиту», підприємство працює на відходах, нам їх вистачить, і, повірте, все буде добре!

Андрій СОВА