Виклики вимагають оперативного реагування

За наукове дослідження причин і наслідків липневої повені взялися вчені Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

 У цьому ВНЗ, як уже йшлося на шпальтах «Галичини», зосереджено чи не найпотужніший науковий потенціал такого профілю у вигляді кваліфікованих фахівців — геологів, гідрологів, які вивчають та прогнозують рух підземних вод, геодезистів, екологів тощо й необхідного лабораторного устаткування.

Вони підготували, як ми вже писали, свої пропозиції-доповнення до Національної протипаводкової програми, які підтримали в облдержадміністрації. — Ми двічі побували в Галицькому районі, оглянули русло Дністра, подивилися попередньо, чому не витримали напливу води зруйновані дамби, зокрема в моєму рідному Побережжі Тисменицького району, що розташоване по той бік Дністра, навпроти Маріямполя, — коментує починання науковців ректор
ІФНТУНГу професор Євстахій КРИЖАНІВСЬКИЙ. — З дитинства бачив, якої шкоди періодично завдавав Дністер моїм односельцям, постійно ламаючи берег. Лише на моїй пам’яті він забрав вісім сільських дворів, поки 1969 року не звели дамбу. Цю захисну споруду збудували було добротно. Проте з часом вода підточила основу дамби, тому цьогорічна повінь її прорвала й село знову було підтоплене...

Отож ми вирішили впритул зайнятися постійним моніторингом природних змін на Дністрі — на тому його відтинку, що між Бурштином і Маріямполем, аби налагодити систему прогнозування тих чи інших негативних явищ у його басейні. Це можна здійснити, адже маємо про цю ріку найбільше потрібної інформації, тож, мабуть, нескладно буде виловити певні закономірності. Крім того, необхідно спершу, як мовиться, теоретично вивчити проблему очищення русла Дністра, щоби збільшити його пропускну здатність, а вже потім братися до самих робіт.

А для цього потрібно провести велику кількість замірів. І залучатимемо до цієї справи не лише науковців. Ми попередньо домовились із владою Маріямполя, керівниками району про те, щоб нам виділили приміщення колишньої лікарні в цьому селі під постійну базу для виробничої практики наших студентів, які проходитимуть її під керівництвом викладачів.

Ми також запропонували створити в області стаціонарну й пересувну лабораторії для проведення в разі нештатних ситуацій оперативного аналізу грунту, повітря, води. Ось, наприклад, під час липневої повені до нас звертався голова Галицької РДА Василь Крук, аби ми допомогли в такій справі. Коли вода залила в одному з сіл склад котельного палива, то й винесла звідти мазут.

 А коли повінь спала, він зостався на людських городах і почав випаровуватися, через що над селом завис дошкульний сморід. Ніхто з місцевих спеціалістів не знав, шкідливі ті випари чи ні. Тим часом місцеві жителі неабияк сполошилися.

Тож наші фахівці терміново виїхали туди, провели необхідні процедури і методом спектрального аналізу з’ясували, що попри всі неприємні аромати вміст отруйних речовин у грунті й атмосфері вельми незначний — удесятеро нижчий від норми, тож не становить жодної загрози для здоров’я людей. 

Тому такі лабораторії потрібно мати в кожній області. Це, врешті, засвідчила й торішня аварія потяга, що віз фосфор, на Львівщині.

- Звідки прибула вкрай потрібна для ліквідації наслідків того трапунку пересувна лабораторія?

- З Польщі. Це добре, звісно, що сусіди допомогли. Та зле, що не маємо своєї такої техніки. Адже бачимо, що час від часу десь щось стається. Скільки отрутохімікатів зберігається в регіоні, скільки обладнання хімічної промисловості виробило свій ресурс! Тож для оперативного реагування на ті чи інші прояви потрібно мати під рукою потужну сертифіковану лабораторію, завдяки якій можна відразу визначити ступінь загрози для людей від нещасного випадку.   Ми взяли собі в союзники у цьому ділі дуже могутнього партнера, з яким давно співпрацюємо, — інститут проблем національної безпеки при РНБО. Тому, гадаю, чимало чого вдасться зрушити. 

Василь ГАЛИЧАНИН

Газета «Галичина»