Феміда під червоним ліхтарем

У контексті всенародного обговорення пригод львівського судді-колядника нагадалася одна телепередача на Івано-Франківському телебаченні "Галичина". Десь перед Новим роком у прямий ефір запросили трьох суддів. І не просто суддів, а суддівське керівництво.

Спочатку гості студії розказали як вони бідують, а далі розмова пішла як завжди, ні про що. Аж раптом ведуча, Ольга Бабій, задала питання, про львівського суддю-хабарника. Судді здивувалися такому наглючому питанню і сказали, що факт не є доведеним та швиденько і дуже смішно, як у дитсадку, зіскочили з питання взагалі. Це запитання ведучої не викликало у них ніяких емоцій, так ніби вони з іншої планети, це їм не цікаво і вони тут взагалі ні при чому. Склалося враження, що для суддівського цеху це не подія і чого це їм повинно бути соромно? Дурниці якісь!

За всю передачу слово "ХАБАР" не вимовив ніхто. Ніхто! В їхньому окремому королівстві все в порядку. А це мало б бути головне слово в передачі про справи суддівські!

Десь в той самий час, на іншому каналі львівський суддя-колядник  розповідав журналістам, що ті мільйони наколядовані, що мали вони іти на церкву і ще багато-багато смішних небилиць - вся Україна сміялася. Сміялася крізь сльози...
А ще казали судді з телевізора, що український суддя - абсолютно нейтральний! І всі телеглядачі одразу "повірили". Всі до одного! Добре, а на якого дідька тоді суддя? За нього зробить все і справедливіше, і швидше, і дешевше комп'ютерна програма.

"...середня місячна зарплата у судді ЛААС - 20 тис. грн, а у судді, який скористався правом відставки, - 50 тис. грн. ..."

З телеекрану на мене дивилися і щось там, з поважним виглядом, смішно лепетали три "Снігові королеви"  від яких віяло віяло бридким холодом  і цинізмом. Щось у їхніх поглядах було чуже і нелюдське. Вони живуть не в державі Україна, вони живуть у своїй окремій державі під назвою "Суд". І слово підходяще - із трьох букв.

Ці люди ніколи не задумувались, що таке суд в космічному розумінні і про свою суспільну функцію на землі. І не задумаються, бо вони впевнені, що пекла нема.

А що казати про хамовитих дівчаток-секретарок у судах? Вони не посміхаються. Ніколи. Що робити, коли ти прийшов судитися з владою, а через кілька хвилин влада вже знає, що ти приходив і що ти казав. Хто владу попередив? Екстрасенси чи барабашки? Кому жалітися!?

Ведуча спробувала спитати, чи може виграти суд бідний у багатого. Судді ледве стримували себе - яка нахабна журналістка! Один щось промимрив про державного адвоката, а другий, що то тільки для карних справ і знову питання зам'яли, тим самим ствердивши, що суд виграє багатій, бо у нього кращий адвокат. Ось і вся українська правда. Безвихідь.

Старенькій бабусі суддя не підкаже, що існує такий закон і треба принести такий документ, за яким вона виграє справу. І каліці не підкаже, бо суддя - нейтральний! Нейтральний до справедливості і правди. І бабуся програє просто через незнання законів.Ти диви, як воно... і нейтралітет буває сатанинський.
...Подейкують, що вже 14 (чотирнадцять) років в Тисменицькому суді старесенькі, 80-літні дідусь і бабуся з сином інвалідом першої групи на руках судяться з мером (не деталізую, бо про це можна книжку писати).  Судилися, судилися, аж дідусь помер - значить мер переміг? Опонента ж нема! Як бачите, принцип стародавній - фортецю беруть в облогу і тягнуть час, поки противник сам не загнеться.

Цю стародавню методу добре знає голова Тисменицького суду. І хто буде зараз розбиратися, фігурували, чи не фігурували в цій ситуації шуби, євроремонти, земельні ділянки, виділені для суддів? Підроблялися, чи не підроблялися  документи? Пльоткували чи не пльоткували про це тисменицькі депутати? Прийде офіцер СБУ до судді в кабінет, а той його вижене копняками, як пса, судді ж бо недоторкані!!! Чи такого ніколи не було? Ой, як заздрять українським суддям індійські священні корови.

Еге ж, священні корови заздрять священним бикам. Подейкують, що скоро відбудеться З'їзд суддів України, де вони усім кагалом будуть вимагати щоб їх визнали Святими і Рівноапостольними. 

Зграя вовків боїться мисливця, а зграя суддів з круговою порукою не боїться нікого - втративши першість, диявол від розпачу аж заслинився. І не треба співати, що десь там далеко, за морями, за лісами є один справедливий суддя, котрий ... Йому воздасться, честь йому і хвала! Я не про світлу випадковість, а про чорне і потворне явище -  про касту безсоромних, недоторканих злочинців. Може я неправий? То заперечте мені! Заперечте, що українська Феміда у курви не пішла.

   Веселий снайпер.

P.S.
Під час тої телепередачі у мене біля телевізора стояла пляшка води. Раптом пляшка тріснула, бо від цинічного холоду, який віяв з екрану, вода замерзла. Я собі уявляю, як у студії змерзла Ольга Бабій. Мабуть, одразу після передачі гріла ноги в цеберку з горячою водою ...