Версiя для друкуПсихолог Наталія Чаплинська погодилася для читачів “Галицького кореспондента” проаналізувати найвідоміші обличчя місцевої політики, скориставшись новітнім методом психодіагностики професора Ануашвілі. Суть методу полягає у створенні на основі реальної фотографії “духовного” і “життєвого” портрету особи. Які вони насправді франківські посадовці?
Якщо уважно подивитися на себе в дзеркало, то не важко зауважити, що наше обличчя не виглядає цілком симетричним. Вигин брів трохи різниться, кутики вуст не цілком однакові, десь з’явилася зайва зморшка біля ока чи самотня ямка на щоці. Зрештою, відомо, що деякі естрадні зірки та державні посадовці під час виходу до преси ставлять вимогу: фотографувати їх тільки «з кращого боку». І хоча людське обличчя не має кращої чи гіршої сторони, але кожна його половинка справді інакша. На думку науковців, такій асиметрії є просте пояснення. Обличчя людини є тлом, на якому проявляється робота обох півкуль головного мозку.
Обличчя - дзеркало душі і тіла
Відомо, що права півкуля відповідає за інтуїцію, уяву, творчість, цілісне сприйняття ситуації. Тому права частина обличчя несе на собі відбиток духовного, емоційного життя людини. Ліва півкуля – відповідальна за логіку, аналітичне мислення, кількісне сприйняття інформації і вироблення стратегії поведінки. Відповідно ліва частина обличчя є таким собі поведінковим портретом і демонструє, чого людина досягнула чи прагне досягнути в житті. Важливо, щоб обидві півкулі працювали злагоджено та синхронно, інакше виникатиме дисгармонія особистості і такий результат, як кажуть, буде видно просто на лиці.
“Півкулі головного мозку є генераторами випромінювання, в яких коливальні процеси відбуваються когерентно, тобто узгоджено, - вважає доктор психологічних наук, професор Автанділ Анаушвілі. - В результаті виникає певна структура полів, яка, ніби голограма, знаходить свій відбиток на обличчі кожної людини. Проаналізувавши кожну половинку обличчя, можна зробити висновок про стан півкуль головного мозку, від яких залежить психологічний тип особи, її внутрішній світ і реалізовані нею життєві принципи”.
Провівши низку досліджень, професор Ануашвілі розробив спеціальну методику - відео-комп’ютерну систему психодіагностики - суть якої полягає в тому, щоб за допомогою графічного редактора отримати із двох правих та лівих частинок одного портрета два нових зображення. Такі ліво- та правосторонні портрети часом бувають настільки не схожими між собою, що можуть здатися зображеннями двох різних людей.
Одне з «облич» може домінувати над іншим, і тоді можна говорити про відсутність емоційно-раціонального балансу. Вони також можуть гармоніювати між собою, передаючи разом з тим різні аспекти однієї позитивної чи негативної цілісності.
...Як засвідчили результати досліджень, метод Ануашвілі має й прикладне застосування. Виявляється, людина володіє дивовижною властивістю проводити психологічну корекцію на основі принципу зворотнього зорового зв’язку. Просте споглядання “духовного” і “життєвого” портретів раз на тиждень впродовж якихось 10-15 хвилин здатне увімкнути процес психологічної саморегуляції, спрямований на досягнення чи відновлення гармонії між емоційним та раціональним началом. Метод Ануашвілі досі не знайшов широко впровадження та цілковитого визнання, але ним уже користуються як тестовою діагностикою при підборі кадрів на державну та військову службу в Росії, а також в деяких медичних центрах об’єктивної психодіагностики, психокорекції та сімейної психотерапії.
Наші політики: які вони є насправді
Користуючись методом Ануашвілі, психолог Наталія Чаплинська погодилася проаналізувати для читачів “Галицького кореспондента” найвідоміші обличчя місцевої політики.
Найбільш разючий контраст виявився після опрацювання у графічному редакторі фотографії народного депутата Зеновія Шкутяка. “Так званий духовний портрет Шкутяка створює враження простацької людини, більш-менш щирої, якій можна довіряти, - коментувала психолог. - Присутні також елементи здивування, на які вказують вигини брів. Можна сказати, що це портрет наївної людини, яка очікує нових вражень. Натомість життєвий портрет разюче відрізняється - тут людина дуже замкнута в собі, насторожена. Особливо кидаються в очі щільно зімкнуті і вузькі губи, які вказують на схильність до жорсткості і навіть жорстокості та цинізму. На загал життєвий портрет навіть симпатичніший, але “духовному” - більше довіряєш”.
Найгармонійнішим виявилося зображення отримане з портрета депутат обласної ради, колишнього губернатора Івано-Франківщини Михайла Вишиванюка. “Життєвий та духовний портрет мають одну спільну і неприховану рису — добродушність, - вважає Наталія Чаплинська. - Щоправда, за кутиками вуст і виразом очей в духовному портреті більше суворості, заклопотаності і стурбованості. Особливого шарму життєвому портрету додають виразні вуха, які вказують на добродушність та відкритість характеру”.
Голова обласної ради Ігор Олійник також виявися доволі гармонійної особистістю, однак, менш позитивною. “В духовному портреті Олійника виявляється сильний песимізм, а також якась зухвалість і навіть зверхність. Таке обличчя промовляє: що б ви мені не говорили, я сам знаю, що мені треба робити. На життєвому портреті — це вже дуже спокійний, але водночас дуже вимогливий чоловік, який справляє враження ментора, налаштованого на постійне повчання. Впертий і наполегливий”.
Ще один колишній губернатор, а нині народний депутат Роман Ткач. “На його життєвому портреті проглядає безтурботність і доброзичливість, - аналізує психолог. - Нагадує гумориста, якого заставили сфотографуватися, а йому з того дуже смішно. На духовному портреті Ткач навпаки зосереджений і навіть насторожений. Він очікує чогось і, як здається, боїться чимось себе здивувати”.
Народний депутат Дмитро Шлемко на обидвох портретах має одну спільну рису. “Страшенно хитрий лис, - означила Наталія Чаплинська. - Такий собі азіатський бай, який знає, як треба зробити, що треба зробити, всім буде посміхатися, а думати про своє. На життєвому портреті додається більш виражена жорсткість у ставленні до оточення”.
Голова ІФ ОДА Микола Палійчук. “Життєвий портрет однозначно вказує на завищену самооцінку, - аналізувала психолог. - Поглядом вгору і виразом обличчя цей чоловік ніби висловлює претензії на власну божественність, ніби говорить: я - над усіма. Причому кутики губ при цьому підняті вверх, він міркує про це з усмішкою, далекою від самоіронії. Духовний портрет натомість вказує на людину, схильну до певних шкідливих надмірностей”.
Міський голова Віктор Анушкевичус. На перший погляд життєвий і духовний портрети “батька міста” суттєво між собою відрізняються. Однак, ці розбіжності не є особливо разючими і не змінюють людину до невпізнаваності. “Життєвий портрет демонструє здатність давати розпорядження, керувати і навіть тиснути, - робить висновок Наталія Чаплинська. - А в духовному плані проглядає відтінок якоїсь інфантильності і разом з тим це - зображення людини, яка вже багато пережила, демонструє показний сміх, хоча радості насправді немає. Як на мене, жоден з портретів не викликає довіри, спільним для них є відчуття, що з цією людиною треба бути обачним, вона щось приховує. Можливо, для політика, це не така вже й погана риса”.
Богдан СКАВРОН
