10 українців, які найбільше вплинули на розвиток сектору безпеки та оборони держави

Неурядова експертна організація Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), яка з’явилася на світ влітку 1999 року, з нагоди 10-річного терміну своєї діяльності розробила рейтинги українців, що особисто найбільше вплинули на розвиток сектору безпеки та оборони держави протягом років новітньої історії України (1991 - 2009).

Рейтинги розроблено у трьох номінаціях, які присвячені таким видам діяльності як розвиток сектору безпеки, реалізація оборонних розробок та розвиток військово-технічного співробітництва України з іноземними державами.

При підготовці рейтингу експертами ЦДАКР максимально враховано саме особистий внесок відповідальних осіб при підготовці та реалізації відповідних рішень, особистий вплив на сферу безпеки і оборони. Крім того при підготовці рейтингів було враховано наявні думки в середині корпоративного безпекового середовища, які ЦДАКР виявляв протягом останнього року в ході анонімних опитувань діючих та колишніх представників сфери безпеки.

Номінація перша

«10 українців, які найбільше вплинули на розвиток сектору безпеки та оборони держави»

1. Володимир Горбулін

Створення потужного аналітичного центру держави під дахом Ради національної безпеки та оборони України (у якості секретаря РНБОУ) для підготовки та прийняття державних рішень у сфері національної безпеки та оборони (1994 - 1999). Створення національного розвідувального співтовариства (1995). Підготовка та створення системи розвиток військово-технічного співробітництва України з іноземними державами (1997). Створення та керування Державною комісією з питань ОПК (2000 - 2002).

2. Станіслав Конюхов 

Збереження протягом усього періоду нової історії України наукової школи ракетних розробок та розробок космічних апаратів подвійного призначення.  

3. Анатолій Гриценко

Особистий вплив на початок проривного скачку у реформуванні Збройних сил України у якості керівника громадської організації (2000 - 2004), особистий внесок у реформування ЗСУ у якості міністра оборони України (2005 - 2007), в тому числі - чітке визначення пріоритетів переозброєння, випуску Білої книги ЗСУ.

4. Борис Тарасюк

Особистий вагомий та послідовний внесок в просування ідеї євроатлантичної інтеграції України, що, в тому числі, передбачало набуття повного членства в НАТО та отримання можливостей користування оборонним потенціалом Альянсу для забезпечення обороноздатності України.  

5. Олександр Кузьмук

Активна розбудова українського війська у якості керівника оборонного відомства та створення на базі уламків колишньої радянської армії Збройних сил України.

6. Анатолій Лопата

Особистий вагомий внесок у розробку системи національної оборони у якості начальника Генерального штабу ЗСУ (1993 - 1996), вплив на формування позитивного морально-психологічного та бойового духу ЗСУ у якості військового експерта.  

7. Борис Патон

Сприяння збереженню фундаментальної науки та профільних наукових шкіл в Україні у якості президента Національної академії наук України протягом періоду незалежності держави.

8. Федір Муравченко

Збереження наукової школи двигунобудування та розробки низки авіаційних двигунів для літаків та гелікоптерів протягом періоду незалежності держави.

9. Валерій Шмаров

Особистий вагомий внесок у розвиток військово-технічних відносин з Росією, створення спільних розробок та технологій з російською стороною у якості віце-прем'єр-міністра України з питань діяльності ВПК та міністра оборони України (1993 – 1996), голови Асоціації державних підприємств авіаційної промисловості «Укравіапром» (1997 – 2002) та керівника ДК «Укрспецекспорт» (2002 - 2004).

10. Володимир Грек

Просування проекту створення національного корвету з західними оборонними компаніями у якості керівника департаменту Міністерства оборони України, що, в разі реалізації, може змінити сприйняття військово-технічного співробітництва з європейськими гравцями та зафіксувати спроможність України співпрацювати з західними оборонними компаніями (2007 - 2009)

Номінація друга

«10 найважливіших розробок озброєнь та військової техніки, поява яких вплинула на обороноздатність держави

або на позиції держави на світовому ринку озброєнь»

1. Створення низки національних високоточних засобів ураження типу «Комбат», «Стугна» та інших. Що довело спроможність українських розробників створювати нову, надсучасну зброю. - (Олег Коростельов, генеральний конструктор ДККБ «Луч»).

2. Розробка та просування літаку Ан-148, що може вивести національне літакобудування з кризи. – (Дмитро Ківа, генеральний конструктор АНТК ім. Антонова).

3. Створення модернізованої версії станції радіоелектронної розвідки «Кольчуга-М», що засвідчило здатність українців розвивати технології, які дісталися у спадщину від СРСР. -  (Іван Поляков, генеральний конструктор СКБ ДАХК «Топаз», Віктор Рябкін, директор ДАХК «Топаз», Валерій Малєв, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»).

4. Збереження та розвиток національної школи бронетанкобудування, створення нового танку «Оплот» та низки нових елементів для легкої бронетехніки, зокрема, для бронетранспортерів БТР-3Е1, БТР-4, що може призвести до появи принципово нової легкої броньованої машини. – (Михайло Борисюк, генеральний конструктор бронетанкобудування України, Сергій Алехін, генеральний конструктор двигунобудування України).

5. Розробка проекту нового військового корабля класу «корвет» з інтегрованими елементами та вузлами західного виробництва (Євген Борисов, генеральний конструктор КП «Дослідницько-проектного центру кораблебудування»).

6. Створення нової трикоординатної радіолокаційної станції «Пелікан» (79К6), яка засвідчила можливість національних розробників радіолокації залишатися на рівні світових лідерів (Ігор Пресняк, генеральний директор КП НВК «Іскра»)

7. Створення системи захисту вертольотів від високоточних засобів ураження с головкою інфрачервоного випромінювання. - (Микола Архіпов, генеральний директор НПФ «Адрон»).

8. Розробка новітніх систем захисту бронетехніки від ураження типу «Ніж», «Заслон». (Василь Хитрик, директор Базового центру критичних технологій «Мікротек»).

9. Створення низки радарів міліметрового діапазону типу «Барсук» та «Мангуст». (Олександр Козлов, генеральний директор ХК «Укрспецтехника» у 2000 - 2004).

10. Створення конструкції для маскування об‘єктів «Контраст». – (Василь Ващенко, директор Інституту автоматизованих систем).

Номінація третя

«10 українців, які своїм особистим внеском вплинули на розвиток

військово-технічного співробітництва України з іноземними державами»

1. Валерій Малєв

Початок використання у якості генерального директора ДК «Укрспецекспорт» обігових коштів державної компанії для розробок і модернізації озброєнь та військової техніки (2000). Укладання першого значного за обсягом контракту з країною НАТО – на поставки ДКПП «Зубр» (Греції, 2000). Завершення виконання пакистанського танкового контракту (1999).

2. В’ячеслав Богуслаєв

Створення у якості голови правління та президента ВАТ «Мотор Січ» найбільш успішного оборонного підприємства України та забезпечення виробництва складної техніки військового і подвійного призначення та просування на іноземні ринки.

3. Олександр Коваленко

Забезпечення виконання у якості заступника та першого заступника генерального директора ДК «Укрспецекспорт» найважливіших угод збройового бізнесу та належної реакції України на інформаційні провокації з боку конкурентів  (1997 – 2009). Серед іншого, вагомий особистий внесок в успішне завершення пакистанського танкового контракту (1999), переговорів з грецькою стороною щодо військово-морського контракту, активна протидія тиску на Україну під час «Кольчужного скандалу» та інше.

4. Станіслав Смаль

Підготовка та реалізація у якості віце-президента та президента – голови правління ДАХК «Артем» низки контрактів щодо постачання ракет «повітря-повітря» для російських експортованих бойових літаків (2001 - 2009)

5. Сергій Бондарчук

Значний особистий внесок у якості генерального директора ДК «Укрспецекспорт» в укладання дочірнім підприємством «Спецтехноекспорт» контракту з Індією щодо модернізації парку літаків Ан-32 (2009), продовження фінансування ДК «Укрспецекспорт» сучасних розробок, зокрема, легкого бронетранспортера БТР-3Е1 (2005 - 2009)

6. Юрій Бондін

Підготовка та укладання низки крупних угод щодо постачання газових турбін для військових кораблів зарубіжним споживачам.

7.  Володимир Радченко

Особиста вагома участь у створенні та корегуванні національної системи військово-технічного співробітництва України з іноземними державами.

8. Олександр Шарапов

Створення низки нових елементів у профілі діяльності підприємства – спецекспортера у якості директора ДП «Укроборонсервіс» (з 1997 р. – дочірнє підприємство ДК «Укрспецекспорт»), що перетворило підприємство-посередника у експорті зброї - у підприємство, яке має потужне власне виробництво. Серед іншого, - налагодження системи ремонту ЗРС С-300 та ЗРК «Бук».

9. Олександр Грішуткін 

Вагомий особистий внесок у якості заступника та першого заступника Державної служби експортного контроля України у створення національної системи експортного контролю та запобігання порушень в цій сфері.

10. Олександр Букуєв

Підготовка до укладання у якості директора СЗТФ «Прогрес» у 1993 - 1996 роках (з 1997 р. – дочірнє підприємство ДК «Укрспецекспорт») контракту на поставки Пакистану 320 танків Т-80УД, що зробило Україну відомим у світі постачальником озброєнь та військової техніки та призвело до створення національної системи військово-технічного співробітництва України з іноземними державами (1993 - 1996).