Прикарпатські лісники заробляють на туризмі

На базі  ДП «Сколівське лісове господарство» у Львівській області з метою обміну досвідом з виробничо-економічних питань відбулася  Нарада економістів держлісгоспів Карпатського регіону.

Організатором такої зустрічі виступив Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA, який з метою досягнення сталого багатофункціонального ведення лісового господарства ось уже шостий рік працює в Закарпатті. Фактично проект відгукнувся на ініціативу економістів держлісгоспів Закарпаття, які під час зустрічей з представниками проекту висловлювали бажання частіше зустрічатися з колегами для обговорення поточних актуальних виробничо-економічних питань.

Із Закарпаття у зустрічі взяли участь головні економісти державних підприємств: Брустурянське, Буштинське, Великоберезняьке, Воловецьке, Довжанське Свалявське, Хустське лісових та мисливських господарств. Приїхали й головні економісти держлісгоспів на чолі з заступниками начальників Львівського, Івано-Франківського, Чернівецького обласних управлінь лісового та мисливського господарства – всього 24 жінки та 10 чоловіків.

Цікаво, що уперше за одним столом зібралися економісти лісогосподарських підприємств Карпатського регіону для обговорення поточних питань та обміну досвідом. Такий формат зустрічі для них був незвичним, але, як відзначили всі учасники, дуже корисним. Як з’ясувалось,  питання, що турбують економістів Закарпаття, Івано-Франківська, Львова та Чернівців, є однаковими, але оскільки до сих пір колеги не були знайомі один з одним, спільно обговорювати їх вирішення не було можливостей.

Звичайно, економістів перш за все цікавив досвід  лісогосподарських підприємств щодо виходу із кризи. Як розповів директор ДП «Сколівське лісове господарство» Остап Бойко, заходи з оптимізації структури підприємства були розпочаті ще кілька років тому.

Значна кількість працівників держлісгоспу стали приватними підприємцями. Вони отримали в оренду відповідну техніку для лісозаготівельних робіт. В результаті, сьогодні держлісгосп, чисельність працюючих в якому зменшилась на 120 чоловік, виконує поставлені перед ним завдання,  отримуючи при цьому від суб’єктів підприємницької діяльності високоякісні послуги з лісозаготівлі по конкурентній ціні. Окрім того, Сколівське лісове господарство – одне з небагатьох підприємств, яке зберегло цех з переробки деревини, який сьогодні переробляє до 30% заготовленої деревини на обрізну дошку та виготовляє брикети на експорт.

Все це дало змогу підприємству не лише залишитися на плаву під час кризи, не скорочуючи робочий час персоналу, а й навіть в цьому місяці нарахувати працівникам 30% преміальних. Взагалі ж, лісогосподарські підприємства нечасто мають деревообробні цехи, адже деревопереробка на лісогосподарських підприємствах, наприклад, Чернівеччини, за підрахунками, є невигідною, і її доцільно віддавати у приватні руки.

Іншим цікавим моментом для економістів став досвід деяких підприємств на Львівщині де, як розповів заступник начальника Львівського управління лісового та мисливського господарства Богдан Кисіль, в деяких випадках було оптимізовано структуру лісництв шляхом об’єднання кількох обходів в майстерські дільниці, що дало змогу покращити ефективність роботи лісової охорони. 

Зокрема, зі свого боку, львівських економістів цікавило питання формування реалізаційної ціни на дрова паливні на інших підприємствах, на що закарпатські економісти змогли дати вичерпну відповідь.

Крім того, закарпатська сторона проінформувала учасників зустрічі про деякі з напрацювань, які стосуються впровадження методів наближеного до природи лісівництва на Закарпатті, зокрема, економічних аспектів проведення рубок переформування.

Ці комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових однопородних насаджень у різновікові різнопородні насадження, за підрахунками проекту FORZA, і сьогодні є досить вигідними навіть у порівнянні із рубками головного користування, а в перспективі вони здатні сприяти покращенню сортиментної структури насадження та  зменшенню затрат на лісовідновлення та вирощування лісу, не говорячи вже про такі екологічні вигоди, як збереження ландшафтів, ґрунту, води, тваринного світу, розвиток туризму і т.д.

Обговорюючи можливості переходу підприємств лісового господарства на автоматизований розрахунок вартості робіт з використанням одного з існуючих програмних забезпечень, що експлуатується в суміжних галузях (наприклад, комплекс АВК),  на основі вже розроблених проектом FORZA рекомендацій для цього, всі учасники зустрічі відзначили, що таких перехід має бути здійснений на державному рівні, а не тільки на експериментальному рівні в Закарпатті.

Всі учасники погодились, що  для впровадження такого важливого програмного комплексу, який дозволить знизити трудомісткість складання проектно-кошторисної документації на лісогосподарських підприємствах, необхідні скоординовані рішення та дії Держкомлісгоспу України як центрального органу влади та «Укрдіпролісу» як галузевого проектно-дослідного інституту.

Жваво обговорювалося питання залучення сторонніх організацій до виконання робіт і послуг у лісовому господарстві, укладення договорів з підрядниками, в тому числі, і досвід  Закарпатського обласного управління лісового господарства, яке у 2007 році затвердило Рекомендації  щодо стратегії та механізму залучення суб’єктів підприємницької діяльності до виконання лісогосподарських заходів (розроблені за підтримки проекту FORZA.

Зацікавили присутніх підходи окремих лісгоспів Іванофранківщини щодо диверсифікації власних доходів, зокрема представники Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства на чолі з начальником відділу економіки управління Любомиром Пастернаком відзначали, що лісгоспи управління отримують на рік близько 60-70 тис. грн. доходів від рекреаційної діяльності.

Представники проекту FORZA поділились досвідом розробки планів ведення лісового господарства для пілотних лісництв проекту, окремим додатком яких є робочий проект з облаштування місцевих туристичних маршрутів та рекреаційних об’єктів в лісовому фонді. На жаль, за браком часу учасники вже не змогли більш детально обговорити форми та методи отримання доходів від такого виду діяльності, але домовились, що обов’язкового обміняються досвідом з цього питання при наступній зустрічі економістів лісгоспів Карпатського регіону або навіть і у робочому порядку – адже тепер вони один з одним знайомі.

Устич Радміла

Координаційний офіс проекту FORZA