Як керівник Івано-Франківського базового медичного коледжу (фінансується з обласного бюджету), голова депутатської комісії міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення, а також як член Президії обласного комітету профспілки працівників охорони здоров’я змушений звернутися до Вас за допомогою.
Змушений звернутися, наголошую, не для вирішення якихось приватних справ, а для захисту інтересів держави та інтересів громадян міста, які користуються чи користувалися централізованим теплопостачанням.
Чи можете Ви допомогти? Поза сумнівом, виключно в межах повноважень, наданих Вам Законом України «Про прокуратуру».
Чому звертаюся до Вас публічно, через газету? Бо, зважаючи на важливість та актуальність викладеного нижче для широкого кола івано-франківців, просив би Вас також дати відповідь через газету. Бо Ваша відповідь буде корисною з фахового боку для сотень керівників бюджетних за- кладів обласного центру та багатьох тисяч мешканців міста Івано-Франківськ. Зрештою, стаття 6 Закону України «Про прокуратуру» зобов’язує до цього: «органи прокуратури України… діють гласно, інформують…громадськість про стан законності…».
Отож, коротко про дві важливі проблеми, які, на мій погляд, чекають на Ваше прокурорське втручання.
Проблема перша. У травні 2007 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було прийнято незаконне рішення, згідно з яким усі бюджетні установи на території міста були поділені на «чорних» і «білих». «Чорні», себто заклади, установи та організації, які фінансувалися з обласного і державного бюджетів, змушені були платити значно більше за одиницю теплової енергії, ніж «білі» – бюджетні заклади міської комунальної власності. Для «білих» та «чорних» незаконно були встановлені різні рівні рентабельності – відповідно 30% і 50% до економічно обґрунтованих витрат на послуги теплопостачання та підігрів води. Забігаючи наперед, зауважу, що «економічно обґрунтовані витрати» – є необґрунтованими, згідно з актом перевірки обласної держ- інспекції з контролю за цінами, зокрема, з квітня 2008 року до березня 2009 року, у зв’язку із завищеними витратами в розрахунках на оплату праці, яких не було. Таким чином, всім, без винятку, споживачам централізованого теплопостачання завдано додаткових фінансових збитків, зокрема населенню.
Незаконний поділ бюджетних установ на категорії було здійснено міським головою Віктором Анушкевичусом свідомо, незважаючи на те, що і усно, і письмово йому надавалась офіційна інформація, яка підтверджувала незаконність такого рішення.
Через два роки, у травні 2009 року, міська прокуратура «помітила» незаконність згаданого вище рішення і внесла протест міському голові з вимогою скасувати його. Що й було зроблено у червні 2009 року на черговому засіданні міськвиконкому.
Але, шановний Миколо Івановичу, як бути із багатомільйонними збитками, завданими державі (обласному і державному бюджетам) протягом двох останніх опалювальних сезонів?
Хіба у прокуратури недостатньо важелів прокурорського реагування, щоб кошти, незаконно забрані із бюджетних установ, повернути їм (повернути державі!), чи, як виняток, зарахувати ці кошти як поточні платежі за теплову енергію? Тим більше, що термін позовної давності ще не минув.
Хіба статті 20, 24, 36-1 та інші Закону України «Про прокуратуру» скасовані?
Також, на мій погляд, порушення кримінальної справи за фактом свідомого нанесення мільйонних збитків державі – було б цілком логічним кроком.
Незважаючи на те, що незаконне рішення приймав колективний орган – міськвиконком. Адже хтось готував проект цього рішення, візував його, хтось за нього голосував на засіданні виконкому?.. Зрештою, якою була позиція профільного заступника міського голови, юридичної служби міськвиконкому? Чому міський голова не скористався своїм правом «вето»?..
Порушення кримінальної справи за цим фактом є очевидним. І мова не йде про те, що хтось із посадових осіб виконавчої влади мав би обов’язково познайомитись із побутом в’язниці. Але, погодьтесь, така прокурорська дія мала би великий стимулюючий вплив на правильність (законність) прийняття рішень міськвиконкомом у майбутньому.
У вересні 2009 року я звертався з приводу викладеного вище у міську прокуратуру, надавши вичерпні копії офіційних документів, які, зокрема, підтверджували, що нанесення збитків державі у великих розмірах вчинялося міським головою Віктором Анушкевичусом свідомо. На жаль, лист, одержаний із міської прокуратури, не дав відповіді на поставлені у депутатському зверненні питання. А посилання на те, що державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області у червні 2009 року звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення економічних санкцій, не є тут доречним, бо має відношення до іншої проблеми, про що мова буде йти нижче.
У випадку, якщо Ви, шановний Миколо Івановичу, вважатимете, що у Вас недостатньо прокурорських повноважень для розв’язання проблеми, викладеної вище, то, на мій погляд, наступні кроки у справі захисту інтересів держави могли б бути такими.
Перший – це відкрите звернення до гаранта Конституції – Президента України з проханням захистити інтереси держави та допомогти відшкодувати багатомільйонні збитки, завдані обласному та державному бюджетам.
Другий – це звернення до суду з позовними заявами керівників бюджетних закладів (поки не минув трирічний термін давності!), які фінансуються з обласного та державного бюджетів. Я переконаний, що кожен керівник такої бюджетної установи, якщо не будуть задіяні повноваження прокуратури, зробить важливий громадянський вчинок. Смію думати, що він і буде свідченням зрілості та професійної придатності кожного керівника бюджетної установи…
Проблема друга. Міське комунальне підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» включило у розрахунки за теплову енергію завищені витрати на оплату праці своїм працівникам (які не були здійснені!) і, як наслідок, необґрунтовано нарахувало населенню плату за послуги за теплопостачання та підігрів води за період з квітня 2008 року до березня 2009 року в сумі понад 4 млн.280 тис. грн.. Зрозуміло, що не всі жильці із понад сорока тисяч квартир обласного центру, які отримували централізоване теплопостачання, оплатили ці завищені в ціні послуги. Але їх оплатила значна частина тих іванофранківців, які не користуються субсидіями!
Додаткових збитків зазнали, як уже згадувалось, і всі, без винятку, користувачі централізованого теплопостачання, в т.ч. і бюджетні установи.
Детальніша інформація з цього приводу викладена в акті перевірки №5.1р/22 держінспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 27 квітня 2009 року, який є у розпорядженні прокуратури та у розпорядженні міського голови Віктора Анушкевичуса.
Вище згадувалося, що держінспекція звернулася до окружного адміністративного суду (справа ще не розглядалася) щодо вилучення в дохід відповідного бюджету (в даному випадку – міського) необґрунтовано одержаної суми виручки комунальним підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго», а також стягнення штрафних санкцій у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
А як бути із громадянами, які з власного сімейного бюджету оплатили зайві кошти за теплову енергію? Як можна, шановний Миколо Івановичу, повернути зайво оплачені кошти тим мешканцям міста, котрі сумлінно здійснювали такі проплати, обмежуючи себе в інших важливих видатках? Можливо, переплачені кошти слід зарахувати як поточні платежі населення за послуги теплопостачання?
На моє переконання, в межах повноважень Закону України «Про прокуратуру» цим громадянам міста Івано-Франківськ можна допомогти. А як Ви міркуєте, шановний Миколо Івановичу?
Прошу вважати цей відкритий лист моїм депутатським зверненням до Вас.
З повагою Володимир СТАСЮК
Р.S. Якщо хтось думає, що «видурені» незаконним чином кошти з установ та організацій, які фінансуються з обласного та державного бюджетів, а також з населення, якимось чином прислужилися комунальному підприємству «Івано-Франківськтеплокомуненерго», то він помиляється. Численні фінансові порушення, які мали місце на цьому підприємстві, засвідчують протилежне.
Р.Р.S. Маю впевненість, що це відкрите звернення, адресоване прокурору області М.Гошовському, зацікавить народних депутатів України незалежно від партійної приналежності, нинішніх кандидатів у президенти України, зокрема, шановного Ю.Костенка, чий однопартієць Віктор Анушкевичус є не тільки міським головою Івано-Франківська, а й очолює обласний осередок Української народної партії. Чи, можливо, пан Костенко, у випадку своєї перемоги на президентських виборах, поширить івано-франківський «досвід» на всю Україну?
RSS
Версiя для друку
