Івано-Франківський мікрорайон Пасічна правоохоронці визнали територією зі складною оперативною обстановкою

Про це свідчать дані міліцейської статистики. Що ж відбувається у мікрорайоні з’ясовувала кореспондент «Експресу» разом з патрульно-постовою службою на вулицях Пасічної.

Половина сьомої вечора. У відділенні спокійно. На коридорі чекають двоє чоловіків. В одного побили машину. Потрібна допомога міліціонерів. Інший – адвокат. Чому він тут, говорити не хоче. Тільки тихо каже, що така його робота: часто у міліцію ходити. За кілька хвилин підходить начальник відділу Андрій Кравець, який саме відповідальний від міського відділу та перевіряє роботу всіх патрульно-постових нарядів Івано-Франківська.

«Територія, яку обслуговує наше відділення, – одне з найбільших у Івано-Франківську та обслуговує 180 тисяч жителів, – говорить пан Кравець. – І я би не сказав, що у нас найгірша кримінальна обстановка. Наші працівники стараються все контролювати і не допускати злочинів. Заяв, щоправда, у нас багато, але ми мусимо приймати всі, які поступають. Також на нашій території чимало нічних клубів, різних установ, підприємств, організацій, магазинів, кафе, офісів, автостоянок, студентських гуртожитків, в тому числі й тих, де проживають іноземці».

Патрулювання із двома правоохоронцями починається із об’їзду вулиць. Біля тротуару бачимо молодого чоловіка, який цього вечора таки добряче начаркувався і попри всі намагання піднятися, знову падає. Його забирають до відділення, аби прийшов до тями. На запитання молодик відповідати не може.

«Таких у нас не бракує, буває що за святковий вечір до 20-25 п’яндиг маємо, –  мовить начальник. – Вони і в коридорі напаскудять, і прибрати не хочуть, лише роботи додають нашим прибиральницям. І лавку поламали».

Кількість приводів нетверезих людей до відділку залежить від дня. Найбільше – у п’ятницю, під кінець робочого тижня, вихідні та святкові дні. Не бракує й нетверезих студентів. 

Великого клопоту завдають неадекватні люди, які приходять у міліцію, аби правоохоронці допомогли спіймати невидимих злодіїв, звільнили від «всевидячого ока», знайшли інопланетян.

«Люди знають, що тут вже роками є відділення міліції, і йдуть до нас. А їм натомість психолог чи лікар треба, – продовжує керівник пасічнянського відділення. –  Проте ми мусимо таких вислуховувати. А пізніше з’ясовується, що ці заявники й перебувають на обліку в психоневрологічних закладах області».

Деяких міліціонери знають в обличчя. Переважно це 60-70-річні жінки.

Є чимало і сімейних дебоширів. Понад 30 адрес, де відбувається родинне насильство, їм уже добре знайоме. Та побиті жінки, написавши заяву та знявши побої, тут же просять  правоохоронців, аби ті відпустили кривдників. За вечір патрулювання на території відділення пролунало кілька дзвінків від побитих жінок. Так 75-річна мати просила, аби забрали в міліцію її непутящого п’яного сина. Приїхавши за вказаною адресою, міліціонери до відділку нікого не повезли: старенька відмовилася віддавати сина. Сказала, що молодик вже ліг спати: «Він у мене добрий та роботящий, як тверезий, хоч до рани прикладай, а коли вип’є  – тікай з хати».

Із цим молодиком, за словами пана Кравця, часто проводяться профілактичні бесіди. Допомагає. Щоправда ненадовго. 

Проїжджаючи повз нічні клуби – підвищена готовність. Біля одного із закладів  – троє підпилих молодиків з’ясовують стосунки кулаками. Ледь побачивши патруль, накивали п’ятами.

«Із цими закладами – проблем багато, – говорить Андрій Кравець. –  Багато заяв поступає про дрібне хуліганство, отримання легких тілесних ушкоджень, крадіжки мобільників. Щодо останнього, то часто згодом з’ясовується, що вони, гучно святкуючи просто гублять телефони».

На запитання про різне дурман-зілля, яке, не таємниця, можна легко придбати в деяких розважальних закладах міста, начальник пасічнянського відділення говорить, що це справа працівників відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Міліціонери з Пасічної лише допомагають. Є наркомани й на території. Проте говорити про них конкретно правоохоронець не бажає. Це справи оперативні.

Дорожньо-транспортних пригод за кожен день чергування також не бракує.

«Дякуємо Богові, що майже без жертв». – втішно мовлять правоохоронці та додають, що за останній час кількість порушень на дорогах зменшилася. Великі штрафи допомогли. До кінця патрулювання ще багато часу. Їду додому, міліціонери зітхають, бо в них ще багато роботи. Попереду ніч, десятки викликів.

Галина ПЛУГАТОР