На жаль, сьогодні політика у нашій державі стала найбільшим злом. Замість того, щоб вирішувати проблеми благополуччя своїх громадян, економічного та соціального розвитку, державні мужі займаються чистої води популізмом та самозбагаченням. Саме тому, хоча б на місцевому рівні необхідна повна деполітизація. Господарка, розвиток міста, побутові проблеми, проблеми з дорогами, лікарнями, навчальними закладами – ось чим повинна займатися влада на місцях. А депутати, як обранці та представники інтересів громади, повинні здійснювати контроль за «міською кухнею» і не боятися приймати рішення та нести за них відповідальність. І ці рішення теж мають бути позбавлені політичного присмаку. Якось стало природнім, що депутата помічають за сам процес діяльності, за «рух питань», а результат – справа другорядна. Так бути не повинно. В умовах економічної та політичної кризи, коли все більше нівелюється роль місцевого самоврядування, коли місцевий бюджет є досить непростим (за І квартал – дефіцит понад 3 млн, а виконання бюджету розвитку за 4 місяці – 13 % від затвердженого плану на рік), дуже важливо приймати збалансовані та стратегічні рішення, які розраховані на довготривалий результат. Щоб хоч якось приглушити синдром «ямкового ремонту» в господарці…Адже маскуючи проблеми, вирішити їх неможливо. Тут потрібен комплексний підхід та відмова від радянських стереотипів. Крім того, бюджетні кошти треба витрачати розважливо, економно та не забувати розставляти пріоритети. Порівняємо цифри. В бюджеті на 2011 рік закладено 250 тис на лікування онкохворих дітей (коли в середньому на курс хіміотерапії потрібно 50-80 тис. грн. Про пересадку кісткового мозку вже й не згадую…) та виділено 250 тис для заявки та підготовки ФК «Прикарпаття» до участі в І лізі. Хоча питання фінансування команди вже давно можна було узгодити з інвестором. До слова, сумні результати матчу 7 травня – ІІ ліга, думаю й перспективи не веселіші…. А от на чому просто злочинно економити - це на здоров’ї дітей. Але, нажаль, лише за 1 місяць дві резонансні події: закриття санстацією молочної кухні (за 10 років не був зроблений капремонт, а обладнанню вже біля 40 років) та шкідливе харківське молоко в дитсадочках. Повстають питання, чому до стану приміщення молочної кухні «не дивилися» аж до припису про закриття, і куди дивилася тендерна комісія обираючи найдешевше молоко, «не звернувши» увагу на те, що його термін зберігання 30 діб при температурі +25? І таких проблем безліч, але сподіваюсь, що нам вистачить здорового глузду вирішувати їх спільно, крок за кроком, без зайвих протистоянь. Депутат Івано-Франківської міськради Руслана Василюк
|