|
|
20.11.2005
12:00
|
 Версiя для друку |
Роман Ткач: “Ти є водій, задані правила гри – і мусиш їх виконувати” |
Романе Володимировичу, пройшло вже достатньо часу з часу помаранчевої революції, з часу призначення нової влади. Якщо взяти в загальноукраїнських масштабах, наскільки ця влада реалізувала свою програму, чи зазнала невдачі. Яка така загальна оцінка дій минулого уряду Юлії Тимошенко?
Ну, детальний аналіз цього всього буде зроблений в часі. Важко зараз, навіть мені, як представнику влади, зробити такий детальний аналіз і розставити чітко акценти, де є плюси, а де є мінуси. Тому що крок зроблений сьогодні, він може на реальну економіку, на реальне життя громадян може бути відчутний тільки завтра.
Ви говорите як представник влади. Ми ж маємо в серпні 1,6%, падіння. Це хіба не показник?
Ні. Я взагалі так спокійно ставлюся до цих цифр. Будь-яку цифру так можна крутити, такі робити висновки... Як на мене, я декілька раз повторював і ще раз сьогодні скажу, цифра варта лише тоді, коли відчутна на вашому рахунку, в кишені вашій, на вашому столі. Якщо додасться додаткова хлібина чи «до хлібини», якщо ви лишню гривню порахуєте в себе, тоді буде вартість цієї цифри, а решта… Скажіть будь ласка, як цей ріст ВВП відбився на вашій кишені?
…Це якраз вже можна говорити про результат. Якраз такий що в найближчий час, через декілька місяців відчують українці в своїх кишенях, якщо ці загрозливі тенденції збережуться...
...Розумієте, пане Олеже, це все відносно. Є якісь цифри, що відслідковують тенденції, динаміку життя, і тому на них треба зважати, звичайно. Все ж таки, що відбулося після революції, до першого питання вашого. Ну зважте, що коли 14 років заварювалася ця вся каша, без визначених напрямків, без чітких кроків дальшого поступу, стратегії, то за 8 місяців дуже важко десь все це розв’язати, проаналізувати все те, що було добре, бо багато все ж таки було добре, бо ми врешті-решт тут жили в цій державі, продовжити динаміку поступу, і виправити те, що було погано. Тому, я думаю, що загалом президент, вся команда на доброму шляху. І, навіть те, що відбулася зміна уряду, я вже казав і ще раз кажу, я не роблю з цього трагедії.
Але яка всетаки оцінка минулому уряду: позитивна чи негативна, скажімо по п’ятибальній системі?
Як на мене, загалом, позитивна. Звичайно, були деякі недоліки , про них можна говорити. Але загалом, оцінка позитивна.
Тепер ближче до нашої області. Ви, коли стали губернатором, попризначали голів райдержадміністрацій…
Пане, Олеже, так і напишіть, не називайте мене губернатором, так не люблю. Голова… кажіть голова…
Добре, пане голово. Отже, призначили людей, команда вже повністю сформована, за пів року вже можна було оцінити дії посадовців. І недавно Ви оцінили, сказавши, що серйозних помилок в призначеннях не було. Але я, наприклад, недавно говорив зі своїми колегами з Тлумача. Вони стверджуютьь, що в районі засіяно тільки 22% озимини. Тобто цевже є результат роботи нового керівництва району, це ж сільськогосподарський район!!! Це перше. Друге – три ваших заступника – це люди, які були менше по Вашому бажанню призначені, а більше – по якихось міжпартійних домовленостях під час помаранчевої революції. Чи будуть серед них зміни? Тому що так само про що люди говорять, що нібито, наприклад, пан Томенчук вже третій місяць заробляє собі на пенсію в лікарні, отримує зарплату 14 тисяч гривень, нічого не робить і не можна його звільнити, бо він на лікарняному. Це відповідає дійсності чи ні?
Давайте по порядку. Відносно посівів в Тлумацькому районі. Ну по-перше, я вам візьму загальноукраїнські цифри. Планувалося засіяти 7,6 мільйона гектарів, засіяно – 5 мільйонів.
..Це також можна вважати оцінкою дій післяреволюційної влади?..
Ні-ні. Такого ще на Україні за останні роки не було, щоб 60 днів на Великій Україні не падав дощ. От я спілкувався з колегами із Харківської області – 360 тисяч гектарів засіяли, зійшло – 80 тисяч. І тому сьогодні, я відкидаю економіку. Сьогодні може Бог дасть дощ (Вашими молитвами, Романе Володимировичу! – О.Г.). А до цього часу сіяти було просто невигідно. 80% того всього, що посіяли – не зійшло. Тому, це є одне. Ви скажете, на Бога нарікають і на погоду, але факт залишається фактом.
Ну, але що їсти будемо в наступному році?
Так, то є проблема і про неї вже зараз говорять всі. Бо на наступний рік з продовольчою пшеницею в Україні може бути проблема. Я маю на увазі ту, яка іде на хліб. Бо якщо говорити за економіку, знову ж таки наша область не визначає політику у забезпеченні держави зерном. Але коли говорять про Велику Україну, то кажуть, що вигідніше буде на другий рік сіяти соняшник чи кукурудзу, вони завжди в ціні і економіка господарства “вийде”, але “що їсти будемо”? Тому, все-таки питання в тому, що, на превеликий жаль, тепер, коли говорити про економіку на сьогоднішній день вигідніше не сіяти, ніж сіяти. Тепер вже коли загалом по Україні, не в Тлумацькому районі.
Але що робити людям в тлумацьких селах, знов -- по заробітках за кордон?
Ну не треба вже так робити акценти, не треба. Олег, я прийшов сюди в лютому і підняв першу цифру. Останні 10 років десь до 100 тисяч га в івано-Франківській області не засівалось. Не розорювалося в Городенківському, Коломийському районах та в інших. Це є факт.
Тобто всі виїхали на заробітки ще за старої влади? Але ж якщо сьогодні не посіяли, то завтра не пожнемо?
Ну справа не у “виїхали”, чому ви зразу “виїхали-не виїхали”…
...Президент перед виборами обіцяв, що буде створювати по мільйону робочих місць щороку.. Але якщо ми не сіємо, то людям ще більше не буде роботи?
Неправда. Не будемо аналізувати, які там вчора були колгоспи, яке там було забезпечення трудовою силою. Я впевнений в тому, що все одно українське село відродиться і будемо сіяти, і будемо корів там тримати. Але та кількість людей, яка там працювала вчора і сьогодні буде на декілька порядків менша. І робочі місця на селі не в тому, сіяти чи не сіяти, а робочі місця, як на мене, повинні створюватися в сфері послуг, а не в тому, щоб працювати на землі.
Сьогодні, якщо говорити в нашій області, 60% землі пропайовано. І сьогодні вже не має тих вчорашніх колгоспних ланів. І тому не можна так акцентувати – сіяти чи не сіяти. Івано-франківська область одна із тих, хто забезпечувала себе завжди зерном. Так і було за радянських часів, так і було за цих 14 років, коли наші люди виїжджали на Велику Україну, працювали там на буряках, на соняшнику і так далі, заробляли і завозили зерно. Ми ніколи себе не забезпечували зерном власного виробництва. Тому не треба такі акценти розставляти – як не посіяли, то будемо без хліба, то й не пожнемо. Не треба так...
Ну а по кадрах, по заступниках голови ОДА? Буде ротація чи ні?
Те, що ви сказали по Богдану Томенчуку, ну напевне воно відповідає, не знаю як Вам сказати, дійсності… Ви запитали і самі ж дали відповідь. Він на сьогоднішній день хворий чоловік, він лежить в лікарні, тому мені важко говорити,.. Працює – не працює, вийде з лікарні – будемо розбиратися.
Але загалом по кадрах. Дійсно така ситуація була, що я при призначеннях хотів, щоб був збережений баланс сил. Але, прошу звернути увагу, перше – зменшилась кількість заступників, вчора було 7 заступників, сьогодні їх є 4. Важко, щоб вони детально курували кожен напрям. Тому, я поставив ставку на “середню ланку”, на начальників управлінь. І тому там якщо якась є ділянка, яку веде заступник, і вона в силу тих чи інших причин заступник не може те все координувати, то по начальниках управлінь, я вважаю, що я не помилився. Вибрав тих, хто знає свою справу, детально знає. Результат є, область працює і ні одна ділянка роботи не завалена.
Відносно заступників -- кажу вам прямо, -- так, будуть, зміни.
Постійно в області ходять чутки про те, що от не сьогодні – завтра знімуть голову, буде або Вишиванок…
… або Яворський, Шкутяк…
Так. Як ви ставитесь до цього всього, на скільки ці чутки відповідають дійсності? Чи дійсно йдуть якісь “рухи” політичних сил, щоб отримати цю посаду, чи це просто чутки?
Пані Світлана (присутня при розмові Світлана Сіщук – прес-секретарка голови ОДА- О.Г.) приходить кожен ранок і каже – пане голово, минулого дня – сім дзвінків, сьогодні вже 10 дзвінків на цю тему. Може воно буде для вас виглядати дивно: чим більше говорять, тим я більше працюю. Я просто працюю. Я згадую, 4-го чи 5-го лютого, я зайшов в ці двері, в цей кабінет. Як тільки я їх відкрив, я собі сказав, що прийде той день, коли я ті двері закрию з того боку. Пане Олеже, я спокійно до цього ставлюся. Якщо завтра президент скаже: “Романе, прийнято рішення...”, скличу прес-конференцію, скажу дякую вам, я пішов. Спокійно, абсолютно спокійно.
А де Ви тоді себе бачите після березня 2006 року: в бізнесі чи в парламенті...?
Є ліва рука, права і, люди кажуть, що не дурна голова. Думаю, не пропаду. Ну в бізнесі -- ні. Я завжди казав, що я не бізнесмен, я не вмію заробляти гроші. Але на кусок хліба десь зароблю.
Давайте ближче так до виборів. Ви очолюєте Крайову організацію Народного Руху України. На рівні області, кажуть йдуть розмови про те, що створюється блок: «Народний Союз «Наша Україна», УНП, НРУ, КУН, тобто праві сили плюс ліберальний «Народний Союз «Наша Україна». На мою думку, більш природною була би правиця, а «Народний Союз» собі окремо. Можливо це -- тиск з Києва, що давайте все-таки робіть великий блок. Безсмертний віце-прем'єр з регіональної політики і одночасно ліде “Народного Союзу Наша Україна”?
Ну, зразу скажу – ніякого тиску немає. Навпаки, і не тільки в Івано-Франківській області, я спілкувався з колегами, сьогодні така ситуація, коли регіони тиснуть на Київ, на центр, що давайте, вже, щоб в центрі швидше визначались, як і з ким працювати. Вчора, 14 жовтня, ви напевне чули в Угринові була підписана…
…знову в лісі?...
Та чого в лісі? Ні. Я вважаю, на святому місці, у святий день, біля пам’ятника Степану Бандері чотири політичні сили підписали заяву. Заява. Суть – про спільні дії під час підготовки та проведення виборів 2006 року. Знаєте, цей крок давався важко, але рішення прийнято. Підписали заяву Народний Рух, КУН, «Наша Україна» і УНП. Чому заява? Знаєте, кожна партія має свій статут і у виборах вона користується статутом. Там дуже жорстко виписані питання партійної дисципліни під час виборів. Тому говорити, наприклад, зараз про виборчий блок, коли на центральному рівні не прийняті рішення…
Але не обов’язково конфігунації блоків на державному та місцевих рівнях повинні повторюватися...
Ні-ні. Коли говорити про виборчий блок, коли не створений на центральному рівні, просто ми не маємо права згідно статуту. Тепер про те, чи є тиск з Києва. Абсолютно ніякого тиску немає, а щодо форматування сил, ви розумієте, що у нас є 14 районів і 5 міст. Практично у кожному районі буде своя конфігурація. Те саме стосується і областіі. Ми чітко це розуміємо. Там, де буде стосуватися виборів до Верховної Ради – це є одне. Місцеві вибори – інше. Я, до речі, прихильник того, щоб розмежувати вибори до Верховної Ради і місцеві...
Для засобів масової інформації це добре було б...
Так, для ЗМІ це було би добре – подвійний заробіток...
Не стільки заробіток, скільки робота в цікавих умовах...
Заробіток я говорю в доброму розумінні. Політична реклама йде...
Тому ще раз, той формат передвиборчої робоит, який вибраний, я вважаю, відповідає реаліям в нашій області. Я думаю, що підписана вчора заява -- то добрий крок.
Ця заява про що?
Про спільні дії під час підготовки і проведення виборів 2006 року.
Це можна говорити про перший крок до створення блоку, чи це швидше “Пакт про ненапад”.
Це можна вважати першим кроком до формування обласного блоку. До речі, івано-франківська область одна з не багатьох областей, де підписана подібна заява. Знаєте, це не просто підпис керівника партії, -- кожна партія делегувала на це повноваження. Це не воля тільки Романа Ткача чи Зіновія Шкутяка, чи Євгена Гірника, чи Віктора Анушкевичуса. Були рішення Проводів, Політрад, як в якій партії, і про це всі знають.
А не йшла мова про те, щоб залучити до підписання заяви ще й «Батьківщину»?
Мова йде про те, що чотири партії підписують заяву і цей список залишають відкритим. Тобто ті, хто схоче можуть долучитися…
Ще таке питання. Старий уряд пішов, новий прийшов. Які зміни щодо стилю роботи? Що стало краще, що стало гірше, які сподівання на цей уряд?
Ну, мені важко ще судити про стиль роботи. Я ще був тільки один раз на засіданні нового Кабінету Міністрів, де йшлося про вузьке питання – бюджет цього року і проект бюджету на наступний рік. Тому мені ще важко судити. Але по прізвищах людей, які прийшли, я, наприклад, знаю Юрія Івановича Єханукова вже давно, він системний чоловік, системна людина і системний керівник…
На відміну від Юлії Тимошенко?
Так. На відміну від Юлії Тимошенко.
Розумієте, як на мене, прем’єр-міністр повинен бути як добрий водій. Який водій: симпатичний-несимпатичний, жінка-чоловік, -- все це відпадає. Ти є водій, задані правила гри і ти маєш їх чітко виконувати. Неправильний рух – три крапки. І так само прем’єр-міністр, він працює в команді Президента. Президент пішов з певною програмою на вибори, цю програму сприйняла частина суспільства, і зараз прем’єр-міністр має грати по цих правилах гри. Він має вибрати і чітко розкласти тактичні питання, стратегічні, як їх виконувати, який ресурс під це зібрати, як зосередитися, де треба миттєво, негайно вирішити питання. А тут треба попрацювати, навіть залучаючи наукові інститути, міжнародні інституції, бо це стратегічний напрямок. І тому, як на мене Юрій Іванович є тією людиною, яка здатна вирішувати проблеми.
Як позитив щодо Єханурова, можна сказати, що він нарешті припинив “немудрі” розмови про реприватизацію. Це вже добрий сигнал інвесторам, бізнесу. Президент вже вчора зібрав тих так званих олігархів, які в цілому світі рахуються елітою нації?
Абсолютно. Розумієте, пане Олеже, ви ж бачили, що воно відчувалося. Я не знаю звідки воно взагалі вийшло, питання щодо реприватизації. Я не знаю, хто перший сказав якусь цифру там умовно 20, потім один із міністрів 100, другий 300 і дійшли до двох з половиною тисяч…
… мільярди інвестицій почали втікати…
В результаті мільярди почали втікати з України і в якійсь мірі те, що ми з вами розпочинали розмову, тих 1,6% падіння ВВП - це також десь результат цього. Якраз тут системність, відповідальність у прем’єра має бути дуже велика.
А от тут вже можна і Вам закинути певну непослідовність. Коли Ви прийшли на посаду голови області, почалися “наїзди”-перевірки на «Лукор», з «Буковелем» постійно по землі є непорозуміння. Так само з палацом Потоцьких – будучи депутатом Верховної Ради, спочатку запити робили, а зараз намагаєтеся все стабілізувати? Чому Ви змінили свою позицію по цих питаннях?
Знаєте, тут хто як трактує, я якраз вважаю, що Роман Ткач -- голова обласної адміністрації, дуже відповідальний чоловік і ніяких таких речей він не робив і ніде офіційно не заявляв щодо цих об’єктів: «Лукор», «Буковель», Палац Потоцьких.
Я зараз по кожному з них скажу зокрема. ЗАТ «Лукор». Я провів близько 10-ти нарад. Там дуже багато питань є. Вони, до речі, до сьогоднішнього дня не вирішені. Але ніколи тут в цьому кабінеті не стояло питання, щоб такий потужний інвестор як «Лукойл» пішов із Калуша. Ніколи. Ви зрозумійте, я є відповідальною людиною, там сьогодні вкладені сотні мільйонів доларів, там сьогодні врешті-решт працює декілька тисяч чоловік і залишити їх без куска хліба… Я пам’ятаю 98 рік чи 99- й, рік, коли я був головою Тисменецької районної адміністрації, а Михайло Васильович Вишиванюк -- обласної адміністрації, як він декілька раз виїжджав на мітинги в Калуш, коли там по пів року не платили зарплати. Ви зрозумійте, я ніколи не ставив питання, що інвкстор йшов з Калуша. Але є декілька невирішених питань по «Лукору», вони ще до сьогоднішнього дня не вирішені. Від того що треба заплатити борг Баварському банку, і закінчуючи тим самим калійним виробництвом...
...На скільки я знаю «Лукор» не брав калійне виробництво…
...Не брав. Але проблеми ж лишаються. І все одно воно пов’язане з Калушем. Тобто я хотів у все це вникнути. І я вважаю, що сьогодні я системно і глибоко володію інформацією, тому я знаю “що робити”. Буквально цього тижня я зустрічався з представниками «Лукойлу», зараз ми працюємо над тим, щоб все-таки відбулося виїзне засідання Кабміну в Калуші. Може таке бути, що до кінця року тут, у Калуші побувають і Прем’єр, і Президент. Тобто, ніколи і ніде я не робив таких заяв, що геть, ганьба і пішли... Надто серйозне виробництво і дуже висока ціна питання.
Що стосується «Буковелю» - теж саме. Ви зрозумійте. Коли я став головою обласної адміністрації 12-14 лютого СБУ “закрила” голову сільської ради. Звичайно ж таки знову я зібрав декілька нарад і вник у це питання. Я далі маю свою думку щодо того, хто спонукав і як цей проект розвивався. Треба було, напевне, піти трошки інакшим шляхом по розвитку цього проекту. Мова йде про те, що чи включати в межі населеного пункту оту землю, в межі Паляницької сільської ради, чи не включати. Бо всі ті проблеми зараз, як на мене, виникають якраз від цього рішення сесії обласної ради.
Але, пане Олеже, я десь два чи три тижні був там, їздив дивитись на «Буковель». Ви зрозумійте, коли сьогодні іде потужне будівництво... Знову, журналісти кажуть, що це популістські заяви голови обласної адміністрації, коли я кажу, що я ніколи не дозволю, щоб цей проект перервався. Ви собі трактуйте, як хочете, але я відповідально і серйозно кажу, я ніколи не дозволю, щоб цей проект не розвивався. Він мусить бути. Це є візитна картка нашої області. Довго розкручувалася навіть сама назва «Буковель». І коли сьогодні я побував в Одесі, в Донецьку, Дніпропетровську, кажеш: «-- Буковель», “-- А, Карпати...”. Хто це зупинить. Чому так сталося, що питання зараз гальмуються і з тим самим виділенням землі, тут є багато причин, дуже багато. Починаючи від того, що уже на вулиці ідуть вибори і хтось хоче собі піар робити, -- на це також треба зважати. Але надалі я буду їм допомагати. В кінці жовтня або на початку листопада буде знов сесія обласної ради, ми знову будемо це питання виносити. І ми зараз і далі працюємо з депутатами. І цей проект буде у нас, і скільки треба їм там землі відповідно до чинного законодавства, ми будемо працювати над тим. Щоб цей проект ішов.
Що стосується палацу Потоцьких…
Ви були ініціатором депутатських запитів щодо нього. То що, тоді була -- політика, тепер -- господарка?
Ні. І тоді, і зараз є політика плюс господарка. Я ніколи не був тим, що казав: “Я господарник, я політикою не цікавлюсь”. Я завжди кажу, що політику і господарку неможливо розділити. Чому я тоді був ініціатором двох чи трьох депутатських запитів? Знову тут ставлю крапку і “йду вбік”. Я прихильник вмотивованості рішення. Будь яке рішення має бути вмотивоване. І коли громада Івано-франківська, громада області нічого не знали про цей проект, а в один день просинаються, вчора там ще були військові, а тут кажуть, тут військовий госпіталь переїхав і об’єкт є у приватних руках... У вас не виникали б питання? Виникали б.
І тому я запитав, чий це об’єкт є? Тоді як я ще народний депутат. Дав депутатський запит.І потім, коли я почав вникати, я зустрівся з тими людьми, коли мені розказали на яких це умовах, в мене виникали і далі питання. Наскільки я знаю, на сьогоднішній день всі суди, які там були, вже зупинені і позиція моя залишається така, як і була – цей об’єкт має бути відданий громаді в особі обласної ради чи міської ради. В даному випадку, мова тоді йшла про те, що обласна рада стала власником. Що далі робити? Знову ж таки та сама відповідь, зважаючи в бюджеті 80% іде на заробітну плату і на соціальні виплати, ніколи бюджет цей об’єкт не потягне. Тому, я думаю, що і далі потрібно ту формулу, про яку ми говорили. Що Палац Потоцьких -- у громади; є інвестор, в даному випадку – “Прикарпатська фінансова компанія”, якщо він каже, що готовий інвестувати, розглядаємо проект, пропускаємо це через відповідні громадські слухання і робимо там музейний комплекс із відповідною інфраструктурою.
Колись в інтерв’ю нашій газеті Ваш перший заступник сказав, що в області є два елітарних політичних спецзагони: Ткача-Круця і Шкутяка. Які стосунки між цими спецзагонами зараз. Вибори мера обласного це теж немаловажний фактор в подальшому політичному житті краю. Багато говорять про те, що Ваш “спецзагін” раніше планував Ігора Олійника висувати і підтримувати на посаду мера. Тепер вже про Миколу Круця починають говорити як кандидата. Що насправді відбувається?
За спецзагони, я все-таки думаю трошки молодість зіграла у першого заступника, такі категоричні назви. Я не бачу спецзагонів особливого призначення...
Мова йшла про такі собі політичні клани, політичні угрупування…
Знаєте, якщо абсолютно серйозно, напевно то не правда, що є якісь там клани, угрупування. То є чисто такі людські стосунки. Я давно знаю Миколу Федоровича, ще з 90-го, 89-го року в мене з ним склалися такі дружні, приятельські стосунки і дійсно доля нас так веде разом. І в багатьох моментах, коли треба приймати важливі рішення, ми звіряємо думки. Він зі мною, я з ним. Це правда, так сталося.
То Ви би його підтримали, якби він йшов на мера?
Однозначно. Якби він йшов на мера, я би його однозначно підтримав. Я дуже добре знаю Миколу Круця, в нього дуже багато позитивів…
А він не ділився з Вами такими своїми планами?
Ні, не ділився планами. А якщо не ділився зі мною планами, то я думаю, що… ще рішення не прийнято.
Відносно того, що там два табори, два крила білого будинку, ну може воно десь так і є, навіть в тому, що там міська рада, а тут обласна адміністрація.
А конфлікти є між тими “крилами”?
Немає конфліктів. Завжди так було і є. Бувають різні погляди на одну і ту саму проблему. Деколи, коли ми їх озвучуємо, хтось сприймає це як конфлікт. Я не сприймаю таке як конфлікт. Я хочу вам таку річ сказати, що Зіновій Васильович є самодостатньою людиною, він дуже багато зробив для міста. Можемо знаходити у нього слабкі сторони, так як і у мене, як і будь-кого, але я рахуюся з його думкою, я знаю його політичну вагу сьогодні і в місті, і в області. І конфліктувати немає коли. І врешті-решт в нас є те, що нас об’днує – ми є люди президентської команди, ми разом з нашим президентом.
Розмову вів Олег Головенський
|
Інші статті
Архів статей
|
Цю статтю переглянули 1515 разів |
|
|
RSS
