У прикарпатських селах місцеві голови сільських рад разом зі священиками вирішили боротися проти того, аби люди не викидали сміття будь-де

Бачачи настільки засмічені населені пункти, дороги, гори  та береги річок річки влада й церква вирішили об’єднати бесіди та  Боже слово. Щотижня війти та душпастирі в окремих селах обходять вулиці та ведуть розмови із людьми. Уже є добрі результати: значно зменшилася кількість сміття,  вулиці та береги річок і гори стали чистішими. У селі Молодятин Коломийського району,  де зі сміттям борються настановами війта та Божим словом, побувала кореспондент «Експресу».

…На вулиці накрапає дрібний дощик. Сільські вулиці порожні. Хтось по господарству порається, хтось худобу пасе, чимало працюють в райцентрі. Разом із молодятинським війтом Михайлом Гриньківим йдемо до сільради. Чоловік господарським оком оглядає центральну дорогу. На обочині кілька обгорток від цукерок та морозива, пластикові пляшки з-під солодкої води.

«Знову малеча насмітила. – скрушно киває головою пан Михайло. – Треба сказати отцеві Олексію, аби той у церкві після звичної проповіді звернувся до батьків, аби дітей охайності та порядку навчати. Купив  цукерку, з’їв, обгортки у смітник – викинь».

Так за неспішною розмовою та перевіркою війтом чистоти вулиць доходимо до сільради. Там уже зібралося кілька селянок. Просять видати довідки. Документи війт підписує швидко та нагадує, аби у вихідні сміття у ліс не викидали.

«Бачив, що у Вакулич (місцевий лісок – авт.) хтось вивіз кілька мішків з будівельним непотребом», – суворо каже сільський голова.

«Та це ж певно заїжджі, – усміхається повновида молодичка Ганна. – Молодятинські такого не зроблять, бо будуть у церкві червоніти, ну кому такий сором потрібен?».

 Згодом до кабінету пана Михайла заходить священик Олексій Чорнюк та кілька депутатів сільради. Поважно вітаються та просять іти з ними на профілактичну бесіду по селі. Мить – і вже прошкуємо молодятинськими вуличками.. Із хати, що в центрі села, привітатися із сільським активом та священиком виходить батько трьох дітей, 35-річний Микола Яремчук. Обтрушує домашній одяг, каже, що працював. Із війтом говорить про сільське життя-буття, косовицю та дорожнечу. Насамкінець пан Михайло попереджує про потребу дотримуватися чистоти в селі.

«Він у нас добрий господар, його повчати не треба, – каже очільник села. – Але говорити про охайність  мусимо всім».

Інші ґазди просять до гостинних хат. Своєрідна екологічна комісія дякує, проте частуватися не поспішає, бо треба ще обійти кілька вулиць.

Від центру до різних кутків села. Від хати до хати. З усіма треба поговорити.

«Сміття на вулиці – сміття в душі, не забувайте про це, – тихо мовить отець Олексій. – Господь дав нам диво з див – життя та навколишній світ. Усе для добра людини: дерева, вода, рослини, тварини. За це треба Йому дякувати та з користю використовувати. Як будемо сміття викидати та забруднювати природу, то що ж дітям та внукам залишимо? Так не лише собі кривду, а й майбутнім поколінням робитимемо. Та й сором і гріх смітити довкола. Подавайте добрий приклад дітям. Навчайте їх охайності. Це по-людськи і по-Божому».

Прості та глибокі слова сільського душпастиря западають в душу. Так легко й доступно для кожного пояснює отець Олексій те, чого часом не можуть зробити жодні приписи від поважних чиновників. Людям достатньо доброго слова священика і  його великого авторитету й поваги від селян.

«Хочеться, аби наш Молодятин був як квіточка у віночку, – з усмішкою говорить панотець. – Як священик, не можу стояти осторонь, коли навколо брудно. Але Господь вислуховує наші молитви, і люди в селі охайні. Проте зайвий раз нагадати про чистоту треба».

За словами сільського депутата Василя Котіва, села Коломийщини одні з найкращих не лише на Прикарпатті, але й в Україні. Здавна тут добрі ґазди, охайні, але часом і клопіт є. Біля дороги, річки та в лісі купи сміття. Стараються молодятинці своїми силами прибирати, скільки можуть, але, як відомо, чисто не там де прибирають, але там, де не смітять. А хто ж паскудить на території цього села:  місцеві чи заїжджі, наразі сказати важко.

Але війт із депутатами горою стоїть за селян. Каже, що й повчає людей зі священиком не тому, що місцеві смітять, але аби з певністю сказати, що мешканці рідного села викидати непотріб абиде не будуть. Соромляться влади. Бояться гріха. А тепер має бути ще чистіше. Війт звернувся до голови коломийської РДА, і той допоміг з виділенням для Молодятина  пластмасових ящиків для сміття. Майже на сто літрів. Роздаватимуть людям, які уклали угоди з комунальниками із сусіднього Печеніжина. Коштуватиме така послуга близько 21 гривні на місяць. Зате зі сміттям жодних проблем. І з душами та сумліннями також.

Сабіна РУЖИЦЬКА