20.09.2017 12:24
Всі новини
ПРОБА ПЕРА
ПОЛІТИКА
КУЛЬТУРА
АБІТУРІЄНТ
ГРОМАДА
ЕКОНОМІКА
СПОРТ
ПРИГОДИ
АНОНСИ
ПРИКАРПАТТЯ
НЕГОДА
НОВИНИ САЙТУ
НОВИНИ БЮРО
(R) РЕКЛАМА
 RSS
Статті
Розважальний комплекс

Уніплит

 ІФ локомотиворемонтний завод

мрії збуваються







Карпати, Яремче, Буковель, Ворохта, Драгобрат, відпочинок в карпатах

хостинг вiд
хостинг


Яндекс цитирования

21.10.2011
12:00

Версiя для друку

Галицький кореспондент: Станиславівські цікавинки (за матеріалами старих газет)

Що вражало й хвилювало, дратувало й тішило мешканців старого Станиславова? Як вони давали собі раду з буденними життєвими клопотами й «вічними питаннями»?

«ГК» пропонує добірку цікавинок з міських газет початку минулого століття.

Про шкідливість алкоголю

Станиславівський магістрат на початку 1879 року видав розпорядження, яким забороняв студентам відвідувати шинки та пивні. А причиною такого рішення стало постійне хуліганство підпилих спудеїв. Із поліцейського рапорту дізнаємося, що п'яні молодики кидали камінням у вікна доброчесних городян, а особливо полюбляли цілитися у шибки професорів гімназії. Станиславівці побоювалися, що нетверезі студенти врешті почнуть палити вчительські помешкання. Поліція радила вчителям, а особливо директору гімназії, пильнувати домівки. Рішення магістрату та активні дії поліції припинили безчинства підпилих неуків.

Посаг для найбідніших

Бідні станиславівські дівчата на виданні могли отримати князівське придане. Ще в 1876 році в Станиславові була утворена «Фундація посагова гміни міста Станиславова імені княжни Гізели», яка щорічно надавала посаг у 150 злотих бідній, працьовитій та добрих звичаїв дівчині, уродженій у Станиславові. Для цього претенденткам до кінця березня у магістрат потрібно було подати такі документи: метрику, свідоцтва бідності та моральності, свідоцтво про стан здоров'я. Претенденток не бракувало. Так, у 1887 році за посаг змагалися 24 кандидатки, а у 1889 році їх уже було 29. Фундація діяла до початку Першої світової війни.

Станиславівський фітнес

Аеробіка та фітнес - зовсім не сучасний винахід. І на початку ХХ століття мешканці міста також хотіли зміцнити здоров'я й гарно виглядати. Газета «Станиславівські вісті» від 10 жовтня 1912 року сповіщала про початок роботи спортивних («руханкових») гуртків у залі українського «Сокола» по вул. 3 Мая, 18 (тепер приміщення «Просвіти» по вул. Грушевського). Створювалися гуртки для панів, пань, учеників, учениць, дітей 6-10 років, ремісничої молоді. Для членів товариства «Сокіл» заняття були безплатними. Для інших щомісячна оплата становила 1 корону, для незаможних - 50 сотиків. У перерахунку на теперішню зарплату у 1000 грн. це становить 10 грн. і 5 грн. Сьогодні за фітнес треба платити значно більше...

Скільки зірок мали готелі Станиславова

У міжвоєнний період готелі маркувалися не зірками, як тепер, а поділялися за категоріями. Готелю найвищої, першої, категорії у місті не було. Другу категорію поділяли між собою готелі «Варшава» та «Юніон». Готель «Варшава» по вул. Собєського, 12 (тепер - вул. Січових Стрільців), який належав Кароліні Бізанс, нараховував 42 номери і мав централізоване опалення. Готель Адальберта Серлеса «Юніон», що був розташований по вул. Сапіжинській, 4 (тепер - вул. Незалежності), пропонував 34 номери і теж централізовано опалювався. Готелі третьої категорії «Краківський», що по вул. Собєського, 16 та « Центральний» по вул. Собєського, 4 були меншими, мали лише по 20 номерів з пічним опаленням. Ще меншим був готель четвертої категорії «Під трьома коронами» по вул. Сапіжинській, 6 власника Якоба Провізора. Тут до послуг тих, хто подорожує, було тільки 8 номерів, та й пічки були навіть не кахельні, а муровані. Таку ж низьку категорію (проте не найнижчу) мали маленькі готелі на 4-6 номерів Гюбнера по вул. Майзельса (тепер - Лесі Українки), Фляйшера по вул. Лелевела (тепер - Привокзальна) та Рози Катц по вул. Колійовій (тепер - Залізнична).

Патріотичний дрес-код

У міжвоєнному часі на вечорниці в «Українську бесіду», що по вул. Голуховського, 22 (тепер - вул. Чорновола) молодь приходила у вишиванках. Організатори вечірок дбали про те, щоб молодіжна забава не була надто дорогою: вхід коштував 1 злотий, страви та безалкогольні напої у буфеті - все по 10 грошів! Музика грала до 4 години ранку всього за 25 злотих. Чи подужало би місто таку молодіжну розвагу сьогодні?

Наталія ХРАБАТИН, газета «Галицький кореспондент»



Інші статті
Архів статей
Цю статтю переглянули 593 рази




конкурс талантів

©  БРIЗ, 2005-2011
Будь-яке використання iнформацiї не тiльки дозволяється, а й заохочується, у тому числi i матерiально. 067.74.22.74.9
Усі матеріали сайту дозволено використовувати на умовах GNU Free Documentation License без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike

return_links(15); ?>