|
28.09.2006 12:00
|
Версiя для друку |
Інвестиційний "Буковель": спроба аналізу. |
Останнім часом стало дуже модно розглядати та оцінювати успішний бізнес з позиції ефективності задіяних ресурсів, іншими словами як інвестиційний проект. Проте подекуди упускається той важливий факт, що інвестиції – поняття значно ширше, ніж виключно сума коштів, витрачених власниками даного бізнесу на його створення. Тому й має місце ситуація, за якої подекуди ефективність інвестиційного проекту визначається суто за результатами підрахунку на калькуляторі інвестиційних витрат та отриманих доходів – “відповідь не від’ємна – от і добре, прибуток є”.
Чим масштабніший проект, тим більше факторів впливає на його оцінку.
Чим більше бажання відійти від подібного дилетантсва, тим імовірніше використання перевірених часом та досвідом західних технологій оцінки інвестиційних проектів.
Туристичний комплекс “Буковель” – задум претензійний, недешевий, розрахований на далеку перспективу, тому і до його оцінки варто підійти більш виважено й потурбуватись про аргументи.
Існують певні міжнародні стандарти розробки та впровадження інвестиційних проектів. Згідно з рекомендаціями ЮНІДО доцільність створення на Україні ТК “Буковель” логічніше та безперечно цікавіше оцінювати за кількома розділами:
1. Ідея проекту. ТК “Буковель” створювався як ексклюзивний, надсучасний, потужний центр активного зимового відпочинку. До того ж йому притаманний особливий стиль та шарм завдяки зусиллям провідної команди менеджерів і управлінців. 20 км лижних трас, абсолютна більшість із яких осніжена, 7 витягів, технологічно оснащені перепусткові та охоронні системи, повна інфраструктура, включаючи готелі, ресторани, заклади швидкого харчування, басейн, сауна, фітнес-центр – справжній рай не те, що для лижника, для будь-якого поважаючого себе туриста!
2. Передумови створення. Ні для кого не секрет, що за умов наявності певного природно-кліматичного середовища та належного рівня сервісу туристична галузь може приносити величезні прибутки. Ініціатори розбудови ТК “Буковель” врахували негативний досвід функціонування туристичної сфери радянських часів, коли вважалось, що за відсутності гідної альтернативи туристові все одно доведеться їхати до своїх же “туристичних комплексів” низького рівня – згодом це призвело до катастрофічного відтоку відпочиваючих.
Тому власники “Буковелю” використали прекрасні карпатські природні умови та додали до них високий рівень сервісу. Нині подібний коктейль – рідкість, що додає кілька балів на користь проекту.
3. Аналіз ринку та маркетинг. ТК “Буковель” явно орієнтується на дві категорії відвідувачів: гостей, що забезпечені певними фінансовими ресурсами і бажають отримати за свої кошти далеко не посередній рівень сервісу, а також на менш заможних, але більше відданих власне зимовиму активному відпочинку громадян, які надають перевагу зупинці у прилеглих приватних садибах. І ті, й другі, а також будь-хто інший знайдуть цікаві для себе варіанти, оскільки забезпечивши любителів осніженими лижними трасами, керівництво “Буковелю” вирішило наболіле питання проживання відпочиваючих за рахунок заповнення вільної до цього часу ніші для бажаючих кращого, ніж “дешево і сердито”.
4. Місце розміщення та оточуюче середовище. Щодо відповідності цього розділу найвибагливішим стандартам сумнівів виникати не може: 920 метрів над рівнем моря, величезні площі раю для любителів первозданної краси та мирного співіснування людини з природою. І зберігати цю гармонію в інтересах власників ТК “Буковель”, адже в ній, з-поміж іншого, закладене постійне, стабільне відвідування комплексу тисячами туристів.
Крім того, проривом для туристичної галузі безперечно є ідея та бажання домовитись із “Укрзалізницею” про впровадження залізничного проекту “Буковель – лижний експрес”, що додавши співпрацю із авіа- та автоперевізниками, забезпечує вирішення можливих транспортних проблем гостей.
5. Технологія, організація управління та персонал. На жаль, в Україні певні види необхідного обладнання високого рівня якості не виробляють, тому було прийняте єдиноможливе рішення про його завезення з-за кордону. Такий крок виправдав себе за рахунок більшої надійності та комфортабельності зокрема австрійських швидкісних підйомників тощо. Крім того, логічним є те, що подібний величезний комплекс з повною інфраструктурою обслуговується немалою кількістю працівників різних сфер. Це забезпечує підвищення показників зайнятості населення регіону, а якщо врахувати зиск власників прилеглих приватних садиб, то місцева влада мала би бути зацікавлена у подальшому розвитку та розширенні “Буковелю” (не варто, до речі, забувати і про значні обсяги сплачених податків, у тому числі і до місцевого бюджету).
6. Фінансування, оцінка ефективності інвестицій. Оприлюднені прес-службою ТК “Буковель” суми вкладених коштів та тих, що будуть інвестовані у наступних періодах, дійсно вражають. Як і будь-який бізнес, комплекс повинен приносити прибутки його власникам. Беручись за подібний сміливий задум, потрібно, в першу чергу, прорахувати усі інвестиційні витрати, період, за який проект окупиться, а також розміри потенційних прибутків. Ні у кого немає сумнівів, що ця робота була виконана і виконана на найвищому рівні, тому сумніватись у ефективності інвестицій із суто фінансової точки зору не доводиться.
Натомість за рахунок виділення додаткових факторів, які безперечно обумовили успіх і популярність туристичного комплексу серед громадян України та іноземців, можна побачити, що кожен із них здатен або покращити результати інвестування, або значно їх знизити.
У випадку ТК “Буковель” подібні зовнішні фактори відіграли позитивну роль, що проявляється отриманні прибутків власниками та отриманні задоволення гостями. Подібний баланс в українських умовах – рідкість, тому інвестиційний проект втілений в життя на високому рівні.
Газета "Репортер", № 39 від 28.09.06
|
Інші статті
Архів статей
|
Цю статтю переглянули 2373 рази |
|
|