Запорізьку Січ сучасні історики називають козацькою республікою

Не випадково, що за 22 роки до народження Джорджа Вашингтона перший праобраз Конституції виник в думках козацької старшини – по сучасним міркам, еліти українського товариства. І якщо би історичні обставини були інші, то можливо, автор цього документа Пилип Орлик був би першим українським президентом. Та П.Орлик помер в еміграції, а Україні прийшлося ще майже три століття боротися за демократію і незалежність.

П.Орлик народився  11 листопада 1672 р. в с. Касуті, недалеко від Вільно( нині м. Вільнюс) в сім’ї вихідця з вельможного чеського роду Степана Орлика і литовсько-білоруської шляхтянки Ірини Малаховської. Пилипові не виповнилось і рочку, як в бою під Хотином загинув батько. В 16 років П.Орлик відправився в Київ і поступив в Києво- Могилянську колегію. Цей заклад давав блискучу європейську освіту.

За 7 років науки П.Орлик набув глибокі знання з латинської, грецької, польської та інших мовах, познайомився з піїтикою і риторикою( мистецтво грамотно вести дискусію). Завдяки цьому в 20 років він став консисторським писарем Київської митрополії. З 1700р. П.Орлик служив в Генеральній військовій канцелярії, спочатку як простий канцелярист, потім як голова.

П.Орлик користувався повною довірою Мазепи. Коли з початком Північної війни гетьман став вести переговори зі шведським королем Карлом ХІІ і польським королем Станіславом Ліщинським, а саме П.Орлик складав шифровані депеші до них. Його першого Мазепа посвятив в свої плани порвати з Петром І і виступити на стороні шведів заради спасіння України.

Пилип Орлик після Полтавської битви і жахливих  погромів на Україні разом з Мазепою і вірними соратниками вимушений був виїхати в турецькі володіння – м. Бендери.8 квітня 1710 року козаки, які залишились в вигнанні вибрали його гетьманом. Цей вибір підтримав і Карл ХІІ.

В день виборів гетьмана був прийнятий знаменитий документ, складений П. Орликом на основі традиційного козацького права, - «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького війська».

Ця перша конституція України повинна була стати  основою для політичної систем и майбутньої незалежної України.Пилип Орлик отримав гетьманську булаву, продовжив організацію визволення України, яку почав Іван Мазепа. Поскільки власного війська було мало, він звернувся до Кримського ханства з проханням про допомогу. 

Був складений договір, по умовах якого в випадку перемоги кримський хан не мав би претензій до козаків. Аналогічний договір був підписаний і з Карлом ХІІ.

Розвиваючи дальше ідею визволення України, гетьман прагнув поставити українське питання на міжнародний форум і створити антимосковську коаліцію.

З цією метою П.Орлик провів переговори з Туреччиною, котра признавала владу нового гетьмана над Правобережжям і Запоріжжям, з донськими козаками на Кубані і навіть з казанськими татарами і башкірами.

Правда, турецький султан признав владу П.Орлика формально – щоб мати привід для вторгнення в  Україну. Це мали на меті і кримський хан  та польський король. Вони підтримували П.Орлика тільки для виду.Весною в 1711 році з 16 – тисячним військом українців, татар та поляків виступив на Правобережну Україну. Впереді були послані комісари, які закликали на боротьбу з московською владою.З подібним закликом П.Орлик звернувся і до гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського.

Та перестарілий і сильно залежний від Петра лівобережний гетьман не наважився на таке і по приказу царя пішов війною проти П.Орлика. Турецька влада 5 квітня 1712 року  підписала договір з Москвою і перестала постачати українських емігрантів грошима і провіантом. Козаки покидали П.Орлика.

В цей тяжкий час гетьман налаштований на продовження боротьби за незалежність України, пише трактати «Вивід прав України»і «Маніфест до європейських держав».

Ці документи, направлені на організацію європейської коаліції для визволення України, він посилає в столиці Європи. Та ідея коаліції не находить підтримки ні  в Великобританії, ні в Австрії, ні в Німеччині.З 1714 року починається гірке емігрантське життя гетьмана-вигнанця. Всю надію він покладав на шведського короля, котрий виїжджаючи з Бендер, кликав його з собою в Швецію.

І гетьман наважився. З жінкою, двома дочками, трьома синами в кінці 1715 року він добрався в Стокгольм. Та і там було не солодко. Король Швеції виділяв гроші та їх не хватало. Приходилось за борги закладувати гетьманські клейноди (булаву, бунчук, стяг), свій діамантовий перстень і золотий хрест.  Після смерті в 1718 році Карла ХІІ жити стало ще гірше, і в 1720 році сім’я Орликів переїхала в Німеччину.

Деякий час жив в Сілезії, Польщі, Франції, а з 1722 року – в турецьких володіннях.Та і в цей трудний період П.Орлик пробує звернути увагу лідерів європейських держав на українське питання. 

Через свого старшого сина  Григора Орлика, французького графа, маршала Франції, політика і дипломата,П.Орлик зв‘язувався з французьким королем. Та  європейські монархи заради незалежності України не збирались зіпсувати відносини з Росією, котра після розгрому Швеції стала новим лідером на Сході Європи.

Пилип Орлик помер в 1742 році в Молдавії в бідності. Так закінчилось життя людини, який міг би досягти великих вершин.

Та замість цього він вибрав шлях служіння Україні, боротьбі за її державність.

Я гордий тим, що українцем звуся!

Я щиро на колінах помолюся

За тебе Україно, і за тих

Стражденних, бідних і старих,

Хто вірно так тебе любив.

А тих, хто так тебе не любить

Оця ненависть їх і згубить.

Я гордий тим, що українцем звуся!

Й до вас, людей, щодня горнуся.

Конституція – це дуже важливий документ державного значення. Конституція України – це основний закон України, положення, викладені там, регламентують основні правила суспільних відносин у межах держави, роботу всіх органів влади й суспільних організацій, визначають трудове право.

Процес народження української Конституції був досить болісним і довгим. Конституційний процес тривав в Україні шість років. Це значно більший термін, ніж в інших незалежних державах, утворених на теренах колишнього СРСР.Конституцію 1996 року було прийнято Верховною Радою України від імені народу – носія суверенітету та єдиного джерела влади в країні. Тільки український народ має виключне право визначати й змінювати конституційний устрій нашої  держави, і це конституційне право не може бути узурповане ані державо ані політичними партіями, ані будь-якими державними органами чи посадовими особами. За Конституцією, держава відповідає перед людиною за свою діяльність. А основою діяльності держави має бути утвердження прав  і свобод людини.

Використана література:

Т.Н. Харченко, О.Ю. Очкурова, І.А. Рудичева «100 знаменитих людей України»

М.Н.Шкода «Традиції і свята українського народу»

В.В.Оліфіренко, С.М. Оліфіренко, Т.В. Оліфіренко, Л.В. Оліфіренко «Енциклопедія українознавства для школярів і студентів»

Вірш власний.

Автор: Богдан Блендюк