Посміхнись майбутньому - "Новини Івано-Франківська"

22.11.2017 01:03
Всі новини
ПРОБА ПЕРА
ПОЛІТИКА
КУЛЬТУРА
АБІТУРІЄНТ
ГРОМАДА
ЕКОНОМІКА
СПОРТ
ПРИГОДИ
АНОНСИ
ПРИКАРПАТТЯ
НЕГОДА
НОВИНИ САЙТУ
НОВИНИ БЮРО
(R) РЕКЛАМА
 RSS
Статті
04.05.2011
23:23

Версiя для друку

Посміхнись майбутньому


Воспоминанье слишком давит плечи,
Я о земном заплачу и в раю…

Марина Цвєтаєва «В раю»

Коли Ти востаннє гортала сімейний фотоальбом? Але саме «гортала», а не переглядала фотографії на моніторі комп’ютера?

Той фотоальбом, в якому на вже затертих, а подекуди і на обірваних сторінках, жовтіють світлини таких молодих дідусів і бабусь… А ось – ще пахнуть чимось хімічним (тіосульфат натрієм?) весільні фотографії батьків. Вдивляєшся в обличчя цієї щасливої молодої пари і – не віриш своїм очам: на місці закоханої молодої стоїш Ти: «Як це можливо?»

Переводиш погляд на дзеркало – ілюзія не зникає: це точно Ти. Неймовірності цій чарівній миті додає ще й те, що у «Тебе» на фото і у Тебе у дзеркалі – ті ж сережки, які бачила на перших сторінках фотоальбому. «Це прикраси ще Твоєї прабабусі,» - сказала мама, даруючи на шістнадцятиліття невеличку за розмірами, але таку велику за змістом, скарбничку із дорогоцінностями. Виймаєш із рамки фотоальбому знімку молодої жінки із дитям на руках і читаєш на звороті (написано бабусин неграмотним почерком (яке ж було навчання в роки війни?! – із сумом казала бабусечка)): «Коханому чоловікові і татусеві в армію від Марії і Галюські.» Галюськи? Ось це немовля – це Твоя мама? Посміхаєшся. І не розбереш сама, чому повіяло сумом від цієї фотокартки. Можливо, тому, що пішов із життя адресат. Можливо, тому, що «Галюська» зараз на сорок років старша, аніж її мама на цьому фото. 

Від народження кожна людина отримує свою долю, свій дар. З перших самостійних кроків Ти отримуєш можливості для розвитку і самовдосконалення. Але досягнення гармонійності в душі і в житті – це ось таке гортання сімейного альбому, сторінки якого зберегли тепло рук найдорожчих людей. І прикріпивши свої кольорові фото на сторінки цього старенького альбому, Ти посміхаєшся своєму майбутньому, котре через десятиліття також гортатиме сторінки сімейної історії.

І народжується дивне відчуття, що:

Все вже відбулось.

Нічого ще не було.

Кому як жилось?

Куди це все загуло?

Минулий час – за простором,

Майбутнє – на світлинах.

І почуттями гострими

Смієшся, плачеш, гинеш…

(Оля Говера, учениця 9А класу, НВК ЗШЛ №23 м.Івано-Франківська, твір на конкурс партії «УДАР Віталія Кличка»: «Посміхнись майбутньому»)



return_links(15); ?>
Інші новини
Цю новину переглянули 1262 рази




©  БРIЗ, 2005-2011
Будь-яке використання iнформацiї не тiльки дозволяється, а й заохочується, у тому числi i матерiально. 067.74.22.74.9
Усі матеріали сайту дозволено використовувати на умовах GNU Free Documentation License без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike

return_links(15); ?>